У стартовому складі без сюрпризів
Сергій Ребров перед матчем мав обмежену кількість варіантів стартового складу команди. Головне питання полягало в тому, хто замінить тимчасово дискваліфікованого Михайла Мудрика. Головний тренер розв'язав це питання доволі специфічно: поставив номінального півзахисника Георгія Судакова ліворуч, хоч мав в обоймі вінгерів Гуцуляка і Назаренка.
У півзахисті грали Шапаренко, Калюжний і Зінченко. Наскільки ж якісно відіграв останній! Ще один сюрприз – ворота, які у матчі проти Бельгії захищав Андрій Лунін. Голкіпер «Реалу» хоч і не має стабільної ігрової практики у клубі, але, очевидно, підтримує себе в тонусі. Цього вистачило, щоб відстояти краще за свого візаві, голкіпера Бельгії Тібо Куртуа.

Матч між Україною і Бельгією лише підтвердив те, що було зрозуміло й раніше – збірна України фактично не поступається Бельгії за якістю гравців, за винятком Кевіна Де Брюйне, Ромелу Лукаку і Тібо Куртуа. Далі – справа техніки, як то кажуть.
Одинадцять гравців захищаються, а десять – атакує
Про те, що команди, які зійшлися у плейоф, знаходяться приблизно на одному рівні свідчить початок першого тайму. Українці не зачинилися на своїй половині поля, а навпаки – розпочали з пресингу суперників. На правду, раніше у виконанні українців за Реброва такого ми не бачили. Яремчук, заряджений після вдалого відрізка у складі «Олімпіакосу», стабільно навантажував роботою захисників Бельгії та навіть отримав шанс відзначитися. Циганков знайшов його у штрафному Бельгії пасом, Роман розвернувся і лівою ногою запустив м’яч в район грудини Тібо Куртуа. Циганков і Судаков встигали не тільки атакувати, а й стабільно поверталися ближче до своїх воріт, щоб допомогти латералям. Захисники, особливо Забарний, намагалися розпочинати атаки, піднімаючись ближче до центральної лінії.

Окремо варто відзначити Івана Калюжного. Хоч він і не був особливо корисним у грі з м’ячем, але без нього «супер Іван» примудрився епізодично закривати Кевіна Де Брюйне. На правду, вивести з гри такого майстра повністю не зможе ніхто у світі.

Тому, власне, Бельгія й повела у рахунку. На 40 хвилині Кевін отримав право виконати штрафний, подав і знайшов пасом голову Лукаку. Ромелу не схибив і перевів м’яч у ворота.
Українці оговтувалися від пропущеного близько 30 хвилин, а потім Сергій Ребров вирішив зробити корективи. Відзначимо, що саме рішення головного тренера перевернуло гру. На поле вийшли Ярмолюк, Ванат і Гуцуляк. Запам’ятайте ці імена. Ярмолюк, загартований іграми в АПЛ, витримав ритм протистояння з Бельгією, а Гуцуляк довів, що наша рідна Українська прем’єр-ліга живе й квітне. Олексій грав ліворуч, постійно пресингуючи захисників Бельгії.

В одному з епізодів він обікрав Де Вінтера, прокинув м’яч і вразив лівий кут воріт Куртуа. Українці не лише зрівняли рахунок, а й зарядилися на завершення матчу. Як наслідок, Циганков накрутив суперників на фланзі та прострілив на Ваната. Влад спокійно закотив м’яч у сітку – 2:1.

Крапку в матчі поставив дует Зінченка і Забарного. Олександр виконав навісний пас в район лівої стійки воріт Куртуа, а Ілля заштовхав «круглого» за лінію – 3:1. Після цього здавалося, що українці гратимуть на збереження результату, але ж ні! Зінченко, Циганков і Судаков буквально знущалися з опонентів, розігрували м’яч в імпровізованих трикутниках та прагнули забити ще. На жаль, не вдалося.
Піт в Іспанії береже кров у Бельгії
Українцям вдалося забезпечити для себе хороший результат перед матчем-відповіддю, який відбудеться 23 березня у Генку. Ба більше, рахунок в Іспанії не був випадковим. Про це свідчить статистика (Україна – Бельгія): володіння м'ячем (44:56), удари (12:8), удари в площину воріт (7:4), кутові (3:4), фоли (7:10).
В ейфорію впадати не варто, адже навіть знекровлена Бельгія здатна на сюрпризи вдома. Однак, якщо зіграємо з холодною головою, то опинимося серед еліти європейської Ліги націй. Там, де наше місце й у футболі, й у житті.