У меншості
Нині виплату на проживання отримують близько одного мільйона людей щомісяця. Принаймні таку цифру озвучувала в цьому році екс-прем’єр-міністерка Юлія Свириденко. Водночас офіційно зареєстрованих українців зі статусом ВПО — майже 4,7 млн. Тобто, згрубша кажучи, допомога охоплює лише приблизно 20% з них. Фактично з 2023 року її почали поступово перетворювати із загальної виплати за фактом переміщення людини на адресну підтримку для тих, хто найбільше потребує. З одного боку, це суттєво звузило коло отримувачів. З іншого, — сам розмір виплати не індексували з 2022-го.
— Попри це вона залишається необхідною, а питання щодо неї актуальні, особливо для соціально вразливих категорій — родин ВПО з низьким рівнем доходу, багатодітних родин та сімей, в яких є особи, що потребують догляду або ж особи непрацездатного віку, — каже юрист з питань ВПО благодійного фонду “Право на захист” Ян Подшибякіна.
Отже, розбираємось, що до чого.
База про допомогу на проживання внутрішньо переміщеним особам
Право на виплати мають, з одного боку, родини, які виїхали з 1 січня 2022 року з територій активних або можливих бойових дій та тимчасово окупованих територій. З іншого боку, ті, чиї домівки були пошкоджені або зруйновані, тому не придатні для проживання. І це вже стосується будь-якої точки України. В обох випадках спочатку необхідно оформити статус ВПО, який є першою перепусткою для призначення виплат.
Ян Подшибякін: “Уявімо умовну родину — мама, тато, дитина. Вони евакуювалися з містечка Донецької області, внесеного до переліку територій, щодо яких не визначено дати завершення бойових дій, до безпечнішого місця. Така родина має право на отримання довідки ВПО та допомогу на проживання. Це одна з підстав. А тепер інша ситуація. Візьмемо для прикладу Херсон, де через бойові дії та знищення житла люди часом змушені переїжджати з вулиці А на вулицю Б фактично в межах міста. Траплялись випадки, коли їм навіть могли відмовляти у видачі довідки ВПО та виплат, мовляв, ви ж не виїхали із зони бойових дій. Але в такому разі підставою для отримання довідки ВПО та надання допомоги виступає саме знищене або пошкоджене майно, яким більше неможливо користуватися”
Виплати призначають органи Пенсійного фонду України протягом 15 робочих днів з дати надходження заяви. Подати документи можна до ПФ особисто або поштою, через виконавчі органи місцевих рад за місцем перебування, ЦНАП, а також в електронній формі через Портал Дія або відповідний застосунок.
Розмір щомісячної допомоги становить 3000 грн для дітей та людей з інвалідністю та 2000 грн — для інших членів сім’ї. Для тих, хто звертається вперше, її оформлюють на пів року з можливістю продовження ще на 6 місяців.
Утім, допомогу не призначають автоматично всім, хто має статус ВПО. Для цього потрібно відповідати додатковим критеріям, які визначає постанова уряду № 332 “Деякі питання виплати допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам” .
То які критерії
Пригадаємо нашу родину. Ось вони вже мають довідки ВПО і уповноважена від сім’ї особа подає документи на допомогу. Тут виникає одна з обставин, яка може впливати на її призначення і продовження — середньомісячний сукупний дохід на одного члена родини. Він не повинен перевищувати чотирьох прожиткових мінімумів. У 2026 році це 10380 грн.
Що тут варто розуміти. По-перше, період, за який ПФ враховуватиме доходи. Йдеться про квартал, що передує місяцю перед місяцем звернення за допомогою або про три місяці, що передують місяцю звернення. Другий варіант використовують за бажанням людини, якщо вона надала довідку про доходи.
По-друге, що включають у сукупний дохід сім’ї. У Пенсійному фонді пояснюють, що це, зокрема, зарплата, яка залишається після сплати податку на доходи фізосіб та військового збору, грошове забезпечення військовослужбовця, пенсія, стипендія, соціальні виплати крім одноразових, допомога з безробіття, інші страхові виплати, грошові перекази, отримані із-за кордону, дивіденди від цінних паперів.
Детально цей перелік та список виплат, які не враховують у сукупному доході родини, визначає постанова КМУ № 632 “Деякі питання виплати державної соціальної допомоги” та згадана постанова №322.
Уже після призначення допомоги виникає ще одна вимога тепер щодо працевлаштування. Нині для тих, хто звертається вперше, загальне правило таке: працездатні дорослі, які не працюють, мають протягом трьох місяців після погодження виплати або працевлаштуватися, або зареєструвати ФОП, або стати на облік у центрі зайнятості як безробітні чи такі, що шукають роботу, або скористатися програмами підтримки — отримати грант чи ваучер на навчання.
Через три місяці умови надання допомоги перевіряють і якщо людина за відведений час не змогла зробити нічого з переліченого, то виплачувати кошти можуть припинити, пояснюють у ПФУ. Хоча є і виключення. Приміром, вимога працевлаштуватися не стосується студентів, які навчаються на денній та дуальній формі, або якщо людина доглядає за малою дитиною або трьома і більше дітьми, за особою з інвалідністю або пенсіонером за 80 років.
Ян Подшибякін: “Загалом у законодавстві щодо ВПО з певного періоду наскрізною ниткою почало проходити питання соціальної адаптації та інтеграції переселенців. Ви не просто переміщуєтесь, ви вливаєтесь в нову спільноту. Відповідно, якщо людина не зробила кроків до своєї зайнятості, допомогу можуть скасувати на цій підставі. Якщо ж людина працевлаштувалася/стала на облік в центрі зайнятості і так далі, то вона отримуватиме її до закінчення поточного шестимісячного періоду”.
Водночас для окремих категорій ВПО, зокрема, пенсіонерів, людей з інвалідністю, дітей та дітей-сиріт, визначені особливі умови призначення допомоги й продовження виплат.
Наприклад, людям з інвалідністю I та II груп, дітям з інвалідністю до 18 років, дітям із тяжкими захворюваннями, яким не встановили інвалідність, дітям-сиротам і дітям, позбавленим батьківського піклування, а також їхнім законним представникам надають допомогу незалежно від загальних критеріїв доходу та працевлаштування.
Читайте такожВелике (не)розселення. Де починають нове життя евакуйовані літні люди
Що ще впливає на оформлення і продовження виплат?
Так звані майнові критерії. Це ще одна суттєва підстава для відмови в оформленні допомоги або її продовженні.
До них належать, зокрема, придбання автомобіля, з року випуску якого минуло менше п’яти років, наявність на депозитах коштів на загальну суму понад 100 тис. грн, купівля валюти, нерухомості, цінних паперів або інших активів, а також певні великі покупки чи оплата послуг на суму більше 100 тис. грн. Або ж наявність у когось із членів сім’ї житла чи частки в ньому на території, де не ведуться бойові дії і яка не є тимчасово окупованою.
Ян Подшибякін: “У кожного з цих пунктів є певні застереження і виключення. Приміром, якщо житло знищене або пошкоджене внаслідок бойових дій, то його не повинні враховувати при призначенні чи продовженні виплат. Або житло непридатне для проживання, що треба документально підтвердити, чи знаходиться на тимчасово окупованій території або в зоні бойових дій. Також не беруть до уваги невелике помешкання, якщо на кожного члена сім’ї припадає менше 13,65 м² загальної площі”.
Альона Краснова: “Розглянемо ситуацію. Приміром, родина придбала квартиру за житловий ваучер. ПФ при перевірці отримає інформацію про те, що сім’я набула права власності на житлове приміщення і виплати автоматично припинять. Якщо ця квартира площею, скажімо, 80 м² і там мешкатиме три особи, то допомогу не поновлятимуть. Але якщо це, умовно, однокімнатна квартира на 30 м², де житимуть ті само три людини, то вони мають повторно прийти із заявою на допомогу, документами, які засвідчують, що житлова площа на одного члена родини менше встановленого ліміту. Тоді виплати мають призначити знову”.
Допомогу можуть скасувати і через тривале перебування за кордоном: якщо людина залишалася там понад 30 календарних днів поспіль або понад 60 днів усього протягом пів року нарахування допомоги. Але в разі обґрунтованих причин, наприклад відрядження, лікування чи оздоровлення дітей, смерті родичів ці строки можуть подовжити до 60 і 90 днів відповідно. Для цього потрібно надати ПФ документи, які підтверджують причину перебування за кордоном. А там уже ухвалюватимуть рішення, чи достатньо вони обґрунтовані.
У Пенсійному фонді основними причинами відмови у виплатах або їх припинення називають перевищення граничного рівня доходу сім’ї, а також придбання житла.
Ян Подшибякін: “Також у цьому році багато звернень, пов’язаних з поїздками за кордон. Нам масово повідомляли про відмову у виплаті через нібито перевищення 30-денного терміну перебування за межами України, хоча по факту людина була там не більше 10-20 днів. Напевно органи ПФ отримували інформацію про перетин кордону і вже на цій підставі припиняли виплати. Потім це доводилось оскаржувати”.
Загалом перевірка людини, зокрема на відповідність майновим критеріям відбувається автоматизовано через обмін інформацією між державними органами та інформаційними системами і реєстрами, пояснюють у ПФУ. Верифікацію здійснює Міністерство фінансів України. За її результатами формуються рекомендації, з якими потім працює ПФ під час вирішення питання щодо призначення або продовження виплати.
Ян Подшибякін: “Пенсійний фонд має повний інструментарій для того, щоби зробити висновки щодо того, чи має родина право на виплати. Втім час від часу цифровий алгоритм дає збій — неправильно підтягнулися дані по тих же доходах, або система “не побачила” статус людини. Приміром, у родині є дитина з інвалідністю чи людина доглядає за пенсіонером за 80 років, а це не врахували. Тоді людина змушена надавати якісь документи особисто, щоб довести своє право на виплату.”
Що важливо пам’ятати: попри автоматизовану верифікацію людина зобов’язана протягом 14 календарних днів повідомляти ПФУ про зміни у своєму майновому чи соціальному стані, які можуть вплинути на право отримувати допомогу.
А які особливості при оформлені допомоги на дітей?
З 1 лютого 2026 року діти з сімей ВПО можуть отримувати допомогу на проживання без урахування доходів батьків. За заявою батьків її призначають на шість місяців із можливістю автоматичного продовження на наступний період, якщо інші члени родини відповідають критеріям фінансово-майнового стану, які описані вище.
Це правило поширюється на кілька категорій дітей.
Перша — діти до шести років (діти з особливими освітніми потребами — до семи або восьми років). Для них не потрібно підтверджувати, що сім’я проживає на території бойових дій.
Друга — діти від шести до 18 років (діти з особливими освітніми потребами — від семи або восьми до 18 років). У цьому випадку йдеться про родини, які фактично проживають на території бойових дій або можливих бойових дій, де не визначена дата їх завершення. Інша підстава — сім’я виїхала з такої території в безпечніший регіон, а дитина навчається там у закладі освіти за місцем фактичного проживання.
Нагадаємо: звільнення від перевірки доходів стосується саме призначення допомоги дитині. Водночас сім’я має відповідати іншим критеріям програми, зокрема майновим.
Є ще одна зміна, яка зрештою звузила коло тих, хто може претендувати на виплату.
Ян Подшибякін: “22 жовтня 2026 року в Україні набрав чинності новий Закон України “Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб”. Він визначає, що дитина, яка народилась у родинах ВПО, не отримує статусу внутрішньо переміщеної особи, якщо народилась вже після переміщення сім’ї. А отже вона і не має права на допомогу на проживання ВПО. Щодо дітей, які отримували довідки до моменту набрання чинності нового закону, то їм продовжують нараховувати виплату як належить”.
Читайте такожУ мене немає дому. “Лінія фронту рухається, проблема нагромаджується на проблему і їх масштаби тільки ростуть”
В яких випадках може надійти вимога повернути вже виплачені кошти і як утворюється борг?
Призначення допомоги не означає, що право на неї більше не перевірятимуть. Пенсійний фонд і надалі отримує та звіряє інформацію про доходи, майно й інші обставини.
Альона Краснова: “Здебільшого переплата утворюється саме тоді, коли Пенсійний фонд не знає про обставини, які є підставою для припинення виплат, або дізнається про них із запізненням і продовжує перераховувати гроші. Як я вже казала, нам стає відомо про такі обставини після верифікації даних, яку проводить Мінфін. Тобто спеціаліст ПФ, перевіряючи особову справу людини, аналізує інформацію, надану Міністерством фінансів. Наприклад, надходять дані, що та перебувала за кордоном понад 30 днів. Але ми про це не знали й продовжували виплачувати кошти, хоча перевищення цього терміну — підстава припинити допомогу. Зі свого боку людина не повідомила про це свідомо або через необізнаність. Тоді ми розраховуємо переплату.
Інша поширена причина — зміна складу сім’ї. Наприклад, жінка, яка отримувала допомогу, вийшла заміж. У неї з’явився чоловік, чиї доходи та майно також можуть впливати на право сім’ї на виплату. Якщо вона вчасно не повідомила ПФУ про одруження, фонд може дізнатися про це лише під час чергової верифікації. На це іноді йде місяць, два-три або й більше. Увесь цей період жінка продовжує отримувати допомогу, хоча підстави для неї могли зникнути. Так утворюється переплата.
Загалом ситуації можуть бути різними. Але треба пам’ятати, що відповідальність за надання інформації про зміни майнових чи соціальних обставин, так чи інакше несе саме людина. Наприклад, коли вона при первинному зверненні подає документи, то зазначає, що не має депозиту. Але після призначення виплат на депозитних рахунках когось із членів сім’ї з’явилися кошти на суму понад 100 тис. грн. Про це потрібно повідомити Пенсійний фонд. Якщо цього не зробити, може виникнути заборгованість, яку згодом доведеться повертати.”
Утім проблеми виникають далеко не завжди з вини людини. Розглянемо ситуацію, коли вона сповістила про зміни в своєму майновому стані, як того і вимагає законодавство. Проте це не спрацювало.
Ян Подшибякін: “Приміром, я придбав житло і надіслав поштою повідомлення про це органу Пенсійного фонду. ПФ нібито і має цю інформацію, але не ухвалює відповідного рішення про припинення виплат. Гроші продовжують надходити. Тоді ми пояснюємо, що, можливо, бюрократичний механізм десь дав збій. Варто перестрахуватися і ще раз повідомити електронною поштою, звичайною або особисто. Також необхідно мати підтвердження того, що ви направили таку інформацію до ПФУ. Ну і принаймні намагайтеся не використовувати кошти, бо механізм їх повернення рано чи пізно увімкнеться. Після чергової верифікації Пенсійний фонд згадає, що безпідставно платить кошти і людині надійде повідомлення про необхідність їх повернути”.
У Пенсійному фонді наголошують: людина зобов'язана повернути гроші (добровільно або через суд), коли надмірно нараховані суми утворились через те, що вона не повідомила або приховала якусь інформацію. В інших випадках, якщо заборгованість виникла не з вини людини, вона їх не повертає.
Проте і тоді переплату не “пробачають” автоматично, а все одно доведеться пройти певну бюрократичну процедуру. Фактично доведення невинуватості лягає на плечі самої людини.
Тобто отримання листа з вимогою ще не означає, що треба негайно сплатити зазначену суму, не з’ясувавши всіх обставин. У Пенсійному фонді пропонують наступний алгоритм дій. Якщо причини виникнення переплати незрозумілі або людина не погоджується з висновками, наведеними у повідомленні, вона може звернутися до Пенсійного фонду за детальним поясненням правових підстав вимоги повернути кошти, розрахунку суми до повернення і періоду переплати.
Після цього можливі такі варіанти. Якщо людина погоджується з розрахунком та визнає факт переплати, вона добровільно повертає кошти, в тому числі за необхідності може звернутися з письмовою заявою про розстрочення платежу та запропонувати графік повернення.
Якщо ж вважає, що заборгованість виникла не з її вини або не погоджується з розрахунками, вона має право подати до ПФ письмові заперечення, документи, які підтверджують право на отримання виплати та вимагати повторного розгляду обставин. Далі вже ПФ ухвалюватиме рішення.
За словами Яна Подшибякіна, з одного боку, справді є проблема з інформуванням про майнові та інші критерії ще на етапі оформлення допомоги. Людина не завжди чітко розуміє, що якщо не надасть інформацію про обставини, які впливають на право отримувати виплати, її можуть припинити, а також може утворитися борг. З іншого боку, існує проблема з інформуванням про підстави відмови у допомозі та причини стягнення переплати.
Ян Подшибякін: “Людині мало би прийти відповідне письмове повідомлення про причину припинення виплат, але по факту в кращому разі надходить коротке смс про те, що у виплаті відмовили. Вона в ступорі, чому? В гіршому випадку — просто тиша. Людина чекає на інформацію, інколи довго — один, два, три місяці. Гроші не надходять і вона сама намагається з’ясувати, що відбувається, та отримати мотивовану письмову відмову від ПФУ. Ми постійно наголошуємо, що в такій ситуації це необхідно зробити. Адже людина має право на оскарження такого рішення, якщо воно неправомірне. Зокрема можливе оскарження рішення ПФУ в порядку адміністративної процедури — протягом місяця, а також у судовому порядку протягом шести місяців з моменту, коли людина дізналась про порушення свого права”.
Те саме стосується і ситуації, коли надходить повідомлення про повернення надмірно виплачених сум. Насамперед треба дізнатися у ПФУ причини ухвалення такого рішення, щоби можна було діяти далі.