Іноземні громадяни, які воювали у складі російської армії та потрапили до українського полону, дедалі частіше опиняються в ситуації правової невизначеності через небажання РФ включати їх до списків на обмін військовополоненими.
Про це пише французьке видання Le Monde.
За даними журналістів, серед полонених є громадяни країн Африки, Азії, Близького Сходу та Латинської Америки, які підписали контракти з Міноборони РФ для участі у війні проти України.
Багатьох із них привабили обіцянки високих грошових виплат, соціальних гарантій та перспективи отримання російського громадянства. Однак після потрапляння в полон вони зіткнулися з новою проблемою – Москва не поспішає повертати їх додому через механізм обміну військовополоненими.
У результаті деякі іноземні бійці тривалий час залишаються в українських місцях утримання без чітких перспектив звільнення. Ситуацію ускладнює те, що частина з них не має необхідних документів для повернення на батьківщину, а окремі держави походження не проявляють активності щодо їхньої репатріації.
Як зазначає Le Monde, українська влада продовжує дотримуватися міжнародного гуманітарного права та норм поводження з військовополоненими. Водночас статус іноземців, які воювали на боці Росії, часто виявляється складнішим, ніж у громадян РФ.
Проблема стала особливо актуальною після того, як Росія почала активно залучати до війни іноземних громадян. За інформацією видання, серед полонених є вихідці з Непалу, Сомалі, Ємену, Шрі-Ланки та інших країн із низьким рівнем доходів населення.
- До кінця 2026 року російська влада прагне залучити щонайменше 18,5 тис. громадян інших країн для участі у війні проти України.