У ніч на 12 листопада під час виконання бойового завдання під Бахмутом загинув командир взводу, старший лейтенант Ігор Коваль. Він захищав українців з перших днів повномасштабного вторгнення.
Коваль очолював один із взводів роти "Бродяги". Разом із ним під час обстрілу були важко поранені його побратими: старший сержант Андрій Дзюба, молодший сержант Сергій Миронов, солдати Олександр Романов та Павло Сипатий, йдеться на сторінці роти в фейсбук.
"Я воюю за що? Таке питання, що якби однозначно на нього відповісти буде неправильно. Багато за що. Дуже багато за що. От я тобі скажу, в мого молодшого сина є найулюбленіша футболка, на ній написано "Іді обніму". Це він як її придбав, так мене перевернуло. Я воюю за те, я хочу, щоб після війни дуже багатьох-багатьох обійняти. От чесно – обійняти людей хочу після війни. За це власне і воюю: щоб я міг своїх рідних обійняти, знайомих друзів, українців. Обійняти. От власне так. Таке в мене щире бажання – обійняти після війни всіх, міцно-міцно обійняти. Ну і за що, за те, щоб ми нарешті згуртувалися. Були як одна сімʼя", – говорив Коваль.
Військовий зазначав, що пішов на війну, бо прагнув згуртування українців.
"Щоб кожен відчував себе часткою народу свого і за це варто і жити, і боротися. І вмирати, до речі, теж за це. Ну я так кажу може тому, що я вже пожив достатньо. Чесно, страху немає. От немає страху. Хоча десь всередині щось таке і є, знаєш, на рівні самозбереження щось таке є. Самозбереження. Але такого страху панічного – нема. Може це з-за того, що я чітко знаю, за що я іду воювати", – розповідав він.
Допомога родині: 4149 6293 6162 8746, Коваль Тетяна Павлівна.