На 74-му році життя 12 квітня не стало актриси театру та кіно, першої керівниці міністерства культури України Лариси Хоролець.
"На жаль, ці рядки будуть із сумною звісткою. Зупинилося серце Лариси Хоролець, першої міністра культури України. Лариса Іванівна була професіоналом своєї справи: педагог, драматургиня, актриса. Колектив Міністерства культури та інформаційної політики висловлює щирі співчуття близьким та рідним пані Лариси. Світла пам’ять…", – йдеться у повідомленні.
Лариса Іванівна Хоролець народилася 28 серпня 1948 року у Києві, акторка театру і кіно, драматург, державний діяч, педагог, режисер.
У 9-річному віці дебютувала в кіно, у стрічці “Партизанська іскра”. Також вона знімалася у фільмах “Кров людська – не водиця”, “Сашко”, “Морська чайка” тощо.
У 1970 році закінчила Київський інститут театрального мистецтва імені Карпенка-Карого за спеціальністю акторка драми та кіно.
У 1970–1973 роках працювала у літературному театрі “Слово”. 1973–1998 роках працювала у Національному академічному драматичному театрі ім. Івана Франка. Її діяльність почалась з дебютної ролі розвідниці Оленки “Голубі олені”. Серед ролей – Анна (“Украдене щастя”, Іван Франко), Софія (“Безталанна”, Іван Карпенко-Карий).
У 1991–1996 роках була заступницею голови Комітету з Національної премії України імені Тараса Шевченка.
У 1998–2004 роках обіймала посаду радника Посольства України в Німеччині. Брала участь в організації та проведенні засідань Змішаної українсько-німецької комісії.
2004–2012 була радницею з гуманітарних питань Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини.
Протягом 20 років займалася педагогічною діяльністю.
За п’єсами Хоролець “Сирени”, “Мені тридцять”, “Третій” та “На вулиці Електричній” поставлені вистави в багатьох театрах України.
7 липня 1991-го року Хоролець стала міністром культури Української Радянської Соціалістичної Республіки УРСР, а з 24 серпня 1991 року по 17 листопада 1992 була першим міністром культури незалежної України.