Розкажіть, будь ласка, в яких умовах ви зараз працюєте.
Умови напружені. Зросла відстань, на яку ми госпіталізуємо, бо раніше везли в найближчу лікарню, а тепер веземо хворих з ковідом у визначені для цього лікарні, а решту хворих – в інші лікарні. Іноді це дуже неблизько. Буває так, що за день майже тисячу кілометрів намотуємо. Одного хворого можемо везти дві-три години, якщо не чотири. З машин не вилазимо, з костюмів захисних не вилазимо. Приїхали, перевдягнулися в інший костюм – і знову на виклик.
Кількість викликів зараз збільшилася?
Я не можу говорити про загальну картину по області, але є тенденція до збільшення, можливо, десь на 20-25%. Хоча в різні дні може бути по-різному.
Збільшується саме кількість викликів до пацієнтів з ГРЗ. А інших викликів зараз менше – таке відчуття, ніби люди з болем у спині чи в животі бояться викликати швидку. Бувають такі дні, коли в нас усі виклики до пацієнтів з ковідом або ковідною симптоматикою і жодного виклику з інших причин.
Стає більше важких хворих – порівняно з тим, що було навесні, влітку і навіть на початку вересня. Зазвичай пацієнти, до яких нас викликають, уже мають виражену задишку, низьку сатурацію. Стало більше пацієнтів, які потребують госпіталізації, подачі кисню й інтенсивного лікування.
Сьогодні госпіталізували двох маленьких дітей з пневмоніями і перикардитами, підтверджений коронавірус, стан важкий.
Що робить бригада швидкої, коли приїздить до пацієнта із симптомами ковіду?
Ми оглядаємо, вирішуємо, чим зараз можна зняти симптоматику і чи потрібно госпіталізувати. Лікування бригада екстреної медичної допомоги не призначає – його призначає сімейний лікар або лікарі в стаціонарі. Основне для хворих – це контактувати зі своїм сімейним лікарем.
Критерій для госпіталізації – раптове погіршення стану. Температура вище від 38, яка нічим не збивається, сильний біль за грудиною, пригнічення свідомості, порушення дихання, виражена задишка. Багато людей зараз купують додому пульсоксиметри, щоб вимірювати сатурацію, рівень кисню в крові. Якщо сатурація нижча від 93 – це вже підстава викликати екстрену допомогу.
Багато людей також роблять КТ легень, бачать там ознаки пневмонії, викликають екстрену допомогу: госпіталізуйте! Ми приїжджаємо, людина хворіє 12 днів і вже одужує, стан нормальний. Навіщо госпіталізувати? Неускладнена пневмонія лікується вдома.
Зараз люди вже більше знають про симптоми ковіду і про те, коли треба викликати швидку. Хоча буває й таке, що дзвонять: “Приїдьте, послухайте”. Ми фізично не можемо послухати, коли на нас засоби індивідуального захисту. Можемо виміряти сатурацію, температуру, оцінити загальний стан, але послухати легені – ні, бо ми нічого не почуємо в тих костюмах. А якщо костюм знімати, щоб послухати, то який сенс був його вдягати?
На вихідних знайомі викликали до ковідного хворого швидку. На 103 сказали, що зможуть бути через 5 годин, у приватній клініці – що через 10. Черги. Це в Києві. У області поки що такого немає?
Слава Богу, поки що таких затримок не допускаємо, але буває таке, що виклики висять по годині.
Щодо Києва є один нюанс – там не працює невідкладна допомога. Відповідно до постанови Кабміну №1119, є дві різні служби: екстрена, яка виїжджає на випадки, де є загроза для життя, і невідкладна допомога, яка виїжджає на решту випадків. У Києві всіх обслуговує екстрена, тому на неї значно більше навантаження. В області нам легше. Але все одно уявіть: одна бригада поїхала в Білу Церкву госпіталізувати, друга – в Боярку, третя – в Макарів. Вишгород залишився без бригад на 3-4 години. Тому, звісно, час очікування збільшився.
Крім того, на ковід виїжджає спеціально виділена під це бригада. У якої для цього оснащена машина, герметичний салон, у якої є всі потрібні засоби захисту. Таких бригад не так багато. Крім того, після виїзду на ковід ще потрібно обробити машину – це мінімум 20-30 хвилин. Тому пацієнтам доводиться чекати в черзі. У нашій області не по 5 годин, але я чув, що в інших областях таке буває.
Чи не стикаєтеся ви з тим, що важко знайти місце в лікарні, коли потрібно госпіталізувати хворого з ковідом? Я знаю, що в Києві таке буває.
У нас таке було в серпні та у вересні. У жовтні – ні, бо відкрили додаткові ковідні лікарні і місць поки що вистачає. Але очевидно, що це питання часу.
Було таке, що ми приїжджаємо до важкої пацієнтки, сатурація 89-90, вона задихається, але ПЛР-тесту немає. Дзвоню диспетчеру, він каже: ні одна лікарня не прийме.
Якщо ми бачимо, що потрібна госпіталізація, то зв’язуємося з диспетчерською, там говорять, куди везти. Диспетчер дзвонить у лікарню, питає, чи є місця, говорить, що ми веземо хворого та в якому стані. Лікарня дає добро, і тоді ми веземо.
І що ви робили, коли в лікарнях вам казали, що місць немає, а хворого потрібно госпіталізувати?
А що ми можемо зробити? Зв’язуємося із сімейним лікарем, повідомляємо, що потрібен подальший нагляд, бо людина залишається вдома.
Поки що місця є, але людям уже треба думати, що для них важливіше: похід у ресторан чи вільні місця в лікарнях.
Зараз же багато хто не вірить у коронавірус. Вірити чи не вірити – це, звісно, вибір кожного. Але якщо ти не віриш у коронавірус – будь ласка, не викликай швидку, коли захворієш.
Я був на виклику: уся родина хвора, двох дітей госпіталізували з пневмонією, чоловік мені каже: “Тепер мені не смішно”. Я питаю: “А було смішно?” Він каже: “Так, я з цього усього сміявся, маску не носив”. Носити маску – це не питання, біомаса ти чи ні, це питання безпеки інших людей. У тому числі і лікарів, яким теж хочеться повернутися додому здоровими. А не ризикувати життям заради тих, хто лінується маску в магазині вдягнути. Люди звільняються, бригад меншає.
Чому звільняються?
Дехто йде, бо здоров’я дорожче. Інші – в приватні клініки, де більші зарплати.
Наскільки сильно вплинули на ваш дохід надбавки за роботу з ковідом? Зарплата стала помітно більшою?
Надбавки платять тільки за той день, коли в мене був виїзд на підтверджений ковід. Наприклад, у вересні в мене було 4 чи 5 таких виїздів, відповідно, я отримав надбавку тільки за ці дні. У жовтні вже більше – станом на сьогодні 8.
А якщо ви виїжджаєте до пацієнта, який має всі симптоми ковіду, але ще не робив тест? То не отримуєте за це надбавки?
Не отримуємо.
Буває таке, що люди заздалегідь не повідомляють навіть про ковідну симптоматику. Наприклад, викликали на випадок: втрата свідомості і кома. Приїжджаємо, а нам на місці родичі говорять, що в пацієнта була пневмонія, він лежав у лікарні, виписався, а тепер у нього погіршився стан. А ми приїхали без засобів захисту, тільки щитки і маски повдягали.
І так постійно – їздимо, знаєте, як сапери по мінному полю. Бо якщо в інфекційному стаціонарі медики знають, що вони працюють із коронавірусом, то ми ніколи не знаємо, до кого потрапимо. Лежить людина на вулиці – є в неї коронавірус чи ні?
Везли якось пацієнта з кровотечею, а наступного дня родичі принесли в лікарню позитивний ПЛР-тест на коронавірус. Питається, чому відразу не сказали, що маєте підозру на коронавірус і навіть зробили тест? Бригада була без належних засобів захисту, усі стали контактними.
А ви не можете бути в захисті на всіх виїздах, поки триває пандемія?
Ні. У нас і засобів захисту на це не вистачить.
Мабуть, ви та ваші колеги почуваєтеся втомленими?
У нас важка робота, але цікава.
Так, і зараз теж? Пандемія сприймається як цікавий робочий виклик?
Спочатку було цікаво, фотографувалися в костюмах. Але коли протягом дня вдягаєш цей костюм 5-6 разів, то, звісно, набридає. Стаєш як робот: одягнувся, приїхав, подивився, відвіз у лікарню, перевдягнувся. Кашель від того, що постійно в масці або в респіраторі. У туалет не вийдеш, тому що в костюмі.
Те, що навесні розповідали лікарі з Італії?
Так, а чим воно мало в нас відрізнятися? Абсолютно те саме. Такі самі пацієнти, такі самі лікарі. Такі самі рубці на щоках і на переніссі від окулярів і респіраторів.
Ще зараз гостро стоятиме питання з обробкою машин. Люди дивуються, що приїжджає до них машина мокра. А машина теж обробляється після інфекційного хворого. Зараз буде зима, буде холодно їздити в мокрих машинах.
Те саме – з перевдяганням. Іде зима, а ми знімаємо засоби індивідуального захисту на вулиці. Улітку воно добре – вийшов на вулицю після роботи з інфекційним хворим, тебе облили дезрозчином, ти зняв все, склав у пакет, висох і пішов далі. А взимку що робити? Ходити мокрим? Костюми промокають. Сьогодні обробили мене дезрозчином: я мокрий, штани мокрі, кофта мокра, футболка мокра. А якщо мороз?
Має бути спеціальне приміщення для цього. Наприклад, поставити перед лікарнею намет з обігрівом, щоб усе це відбувалося не на вулиці, не під дощем і вітром. Уже перед МОЗом порушували це питання. Тому що люди вже "на взводі".
Я ще раз прошу людей подумати про те, що для них важливіше: штучне покриття на стадіонах чи кисневі точки в лікарнях і обладнання для машин екстреної допомоги. І донести цю інформацію до своїх депутатів.
Пам’ятаєте, був сюжет, у якому кальянник розповідав, що він раніше працював у реанімації, а потім зрозумів, що люди більше цінують, коли ти їх накурюєш, ніж коли рятуєш їм життя? Так от, у наших реаліях виглядає, ніби так воно і є.