ГоловнаСуспільствоОсвіта

Єгор Стадний: “Мінфін просто ставить ультиматум і врізає кошти на свій розсуд”

За тиждень в одинадцятикласників українських шкіл мало бути пробне зовнішнє тестування, однак через продовжений карантин воно не відбудеться. Сам карантин боляче вдаряє по економіці, а це означає, що депутати переглядатимуть та “урізатимуть” бюджет. Під роздачу зазвичай потрапляють найслабші. У випадку України Кабмін пропонує зменшити видатки на культуру та освіту. Поки світові науковці шукають ліки і вакцину проти коронавірусу, українських відправляють у «відпустку».

LB.ua поспілкувався із заступником міністра освіти та науки Єгором Стадним про те, яким цього року буде зовнішнє незалежне оцінювання, а також про те, як Міністерство відстоює право на освіту.

Фото: Макс Требухов

У проєкті Кабміну до змін бюджету планується урізання фінансування освіти. Як реагує МОН?

Існує брак комунікації – Мінфін просто ставить ультиматум і врізає кошти на свій розсуд. У них досі немає профільного заступника з нашої (освітнього – LB.ua) тематики. По суті, така ж ситуація в наших колег з Міністерства культури, немає тривалого діалогу між Міністерствами, щоб розуміти, що залишити, а що закрити. Насправді, так не має відбуватись в Уряді, але сьогодні МОН вимушене звертатися до колег через медіа.

Що Міністерство вимагає залишити?

Для МОН принциповими є наступні позиції: зберегти субвенцію на Нову українську школу – це серце реформи, і якщо ми зараз зупиняємо НУШ, то, по суті, говоримо, про вбивство реформи. Зрозуміло, що через рік відсутності фінансування ніхто не буде повертатись до реформи і надолужувати, по суті школярі ризикують піти в “стару” школу, і на цьому НУШ буде просто дискредитована.

По-друге, критично зберегти фінансування Національного фонду досліджень, завдяки якому ми нарешті змогли закріпити грантове фінансування. У нас, на жаль, абсолютно не розуміють, що науковці в теперішній ситуації пандемії перебувають на рівні з медиками, адже саме вони розробляють і шукають вакцину. Принаймні, так у всьому цивілізованому світі, в Україні ж - відправляють науковців на три тижні у відпустку з мізерною зарплатою. У світі ті ж ПЛР-тести роблять при лабораторіях в університетах, у нас – все в обмеженій кількості, бо зрозуміло, що немає кому цим займатись. І, по-третє, це зберегти кошти для одноразової виплати молодим вчителям.

Якщо ми цього не зробимо, то нас чекає брак кадрів. Після закінчення карантину матимемо чергову хвилю відтоку “мізків” за кордон.

Фото: Василь Артюшенко/DT.UA

Є конкретна сума, яку МОН просить зберегти?

Так, ми розуміємо, що в країні складна ситуація, але дайте зберегти нам 3 мільярди на речі, які я вище перерахував. Окей, карантин закінчиться, а куди ми повернемось? Якщо ми не зберігаємо цих коштів, то вбиваємо реформу освіти та науки і все це просто втрачає сенс.

А щодо фінансування вищої освіти?

Університетам у цьому плані “пощастило”. Не знаю, чи сміятись чи плакати, але оскільки у вищій освіті саме на підготовку кадрів завжди коштів не було, і в цьому році їх майже немає, то вона навіть не підпадає під урізання, бо нема чого різати.

Що буде із зовнішнім незалежним оцінюванням?

Воно відбудеться. Український центр оцінювання якості освіти, МОН та профільний комітет з питань освіти, науки та інновацій наголошує, що ніхто ЗНО не скасовує. І це варто пам’ятати всім випускникам. Єдине, що зараз вони можуть робити – це ретельно готуватись до тестування та вступної кампанії. У нас є три сценарії розвитку, які залежать лише від того, наскільки довго триватиме карантин, тобто, відтермінування точно буде. Розкажу лише про перший варіант, щоб не сіяти паніки серед людей, який орієнтується на 24 квітня (чинна дата завершення карантину в Україні – LB.ua).

Отже, як МОН бачить перший варіант проведення ЗНО – основна сесія після 20-го червня, видача атестатів у липні, початок вступної кампанії та реєстрація електронних кабінетів вступників з 1-го серпня, з 13-ого по 22-ге серпня – усі документи подаються електронно, як це і було раніше. Далі зарахування бюджетників, зарахування контрактників і початок навчання для першого курсу – орієнтовно з 15-го вересня. Студентів, які вже навчаються в університеті, зміни не стосуватимуться, вони почнуть з 1 вересня.

Фото: facebook/Могилянка чекає на тебе

Попередньо пробне ЗНО мало відбутись 4-го та 11-квітня, однак карантин продовжили. МОН планує дистанційний варіант проведення пробної сесії тестування?

Ні, дистанційно ані пробне, ані основне зовнішнє незалежне тестування ми проводити не будемо. Ми теж його будемо посувати відповідно до дати закінчення карантину. Якщо ситуація стабілізується, то воно відбудеться в травні. Однак, ми готові й до пізніших дат. Тут варто також розуміти, що учні вже оплатили пробне ЗНО, і держава має певні зобов’язання щодо проведення цього заходу. По-друге, УЦОЯО зараз готує відеоматеріали, де розповідатиметься, як відбуватиметься посадка учнів, аудіювання на іноземній мові і тд. Знову ж таки, якщо від нас вимагатимуть додаткових заходів безпеки - наявність медичних масок, антисептиків, додаткову кількість медичного персоналу – МОН зробить усе, щоб це забезпечити. Наразі про такі заходи безпеки ніхто не говорить. Хоча, нагадаю, що на ЗНО відстань між учасниками півтора метра, 15 учасників в одному приміщенні.

З випускниками зрозуміло, а чи відслідковує МОН зараз процес дистанційного навчання в університетах?

Так, ми зробили опитування ще тоді, коли оголосили карантин. Скажу, що для багатьох університетів онлайн-навчання не є чимось екзотичним. Університетам, на відміну від шкіл, більше пощастило. Вони навіть можуть оголосити канікули зараз, і повернутись, наприклад, влітку. Ми вже випустили рекомендаційний лист університетам та коледжам, як закінчувати цей навчальний рік. З відповідей закладів вищої освіти, ми побачили, що багато використовує систему дистанційного навчання Moodle, на другому місці власні розроблені системи, на третьому – Classroom. Багато університетів на цьому навіть роблять собі ім’я зараз, це теж добре. Врешті, нас просто цікавить, щоби не було профанації навчання.

Читайте головні новини LB.ua в соціальних мережах Facebook, Twitter і Telegram