В Інституті Горшеніна відбувся круглий стіл, присвячений темі раннього програмування в освіті. Експерти обговорили доцільність включення програмування в шкільну програму молодших класів, а також вплив цієї дисципліни на розвиток у дитини важливих навичок і компетенцій.
На думку президента групи компаній EVEREST Юрія Чубатюка, цифрова грамотність, знання основ програмування і навички роботи з ІКТ є ключовими компетенціями, необхідними для майбутнього успішного працевлаштування та конкурентоспроможності на ринку праці кожної дитини, незалежно від обраної професії. Крім того, впровадження раннього програмування в школах для обов'язкового вивчення дозволяє виростити не тільки програмістів або вузькоспеціалізованих фахівців в галузі інформаційно-комп'ютерних технологій, але і сформувати якісно нове покоління всебічно розвинених прогресивних фахівців кожної сфери діяльності.
«Ми сьогодні говоримо не про те, що дітям потрібно щось нав'язувати, аргументуючи це глобальною користю. Ми говоримо про предмет, в який діти, по суті, вже і так фактично залучені з ранніх років завдяки тому, що живуть у світі інновацій і сучасних гаджетів. Вони до цього готові. Їм лише потрібно створити умови, в яких вони зможуть посилювати свої знання і навички системно, в рамках навчання в школі, так як це роблять багато країн світу», - сказав Юрій Чубатюк.
Вводити раннє програмування в українських школах експерт пропонує або як окремий предмет, або в рамках нинішнього предмета «інформатика», оскільки його зміст не відповідає ні сучасним тенденціям і вимогам ринку праці, ні побажання батьків, ні інтересам і потребам самих дітей.
За словами радниці міністра освіти і науки Іванни Коберник, впровадження раннього програмування в школах неможливе без належної підготовки вчителів, поліпшення інфраструктури, розробки відповідних програм і навчальних матеріалів.
«Коли ми говоримо про впровадження будь-яких курсів або програм у школі, ми повинні говорити про реальні можливості. У випадку з раннім програмуванням - це наявність комп'ютерів і доступ усіх шкіл до мережі інтернет. У реальності в 400 школах України взагалі немає комп'ютерів, які використовувалися б у навчальному процесі, а в половині українських шкіл швидкість Інтернет-підключення - менш ніж 10 Mбіт/c, що не дозволяє ефективно користуватися освітнім контентом», - сказала Коберник.
Сучасні діти, за словами Коберник, часто випереджають дорослих за рівнем цифрової грамотності і за швидкістю навчання новим навичкам. Тому введення елементів програмування в навчальні програми здатне мотивувати дітей з великим інтересом ставитися до освітнього процесу.
Учитель початкових класів «Академії сучасної освіти» Олександра Бобруйко, своєю чергою, зазначила, що частково сучасна шкільна програма вже передбачає елементи раннього програмування.
«Наприклад, у математиці є такий графічний диктант, коли учень заповнює певні клітинки в зошиті і потім з цього виходить якась фігура. Хтось може не розуміти, для чого ми це робимо. А це і є раннє програмування для школярів без комп'ютера: показати, що дитина закодував певний шлях і в результаті отримала фігуру», - розповіла вона.
На думку Катерини Гольцберг, дитячого та сімейного психолога, президента професійної Асоціації дитячих аналітичних психологів, навчання програмуванню з ранніх класів позитивно вплине на психологічне сприйняття дітей, якщо підійти до питання комплексно.
«Ключовим правом дитини в школі є право на помилку. І в програмуванні - це не та помилка, за яку вона отримає від вчителя погану оцінку. Це помилка системна, яку дитина змушена виправити, тому що програма просто не запрацює. А це ж цікаво, щоб вона працювала. Це як квест, коли ти не можеш перейти на наступний рівень. Окрім того, зараз дуже тривожні діти, їм легше, коли є передбачуваність в якихось діях, ось раннє програмування дозволить їм бути впевненими в тому, що буде потім», - зазначила психолог.