Про спецзасоби з РФ
Допит почав прокурор Яніс Сімонов.
- Чи можете повідомити чи залучався ваш загін раніше 20 лютого? З якою метою?
- Наскільки я пам'ятаю, залучався до охорони громадського порядку з середини листопада. З 19 січня групи по застосуванню спеціальних засобів виділялися, щоби активно діяти, прикриваючи особовий склад строкової служби внутрішніх військ і працівників міліції, які блокували вулицю Грушевського.
- Уточніть, будь-ласка, які спецзасоби використовувалися?
- Світлошумові гранати типу Терен 7, газові гранати типу Терен-6, боєприпаси несмертельної дії типу Терен 12К, Терен 12П, гумова картеч і гумова куля. Вони відстрілювались із помпової рушниці Форт 500.
Пізніше у відповіді на запитання адвоката родин загиблих Євгенії Закревської Стрельченко підтвердив, що саме з цих карабінів Форт 500 можна відстрілювати набої летальної дії, а не лише травматичної.
- Чи відомо вам, звідки спецзасоби поставлялися і чиє виробництво?
- Не можу сказати.
- Чи відомо вам про поставки спецзасобів із РФ?
- Про поставки з РФ мені невідомо, але скажу так... Те, що нам потрапляли в руки вироби типу "Заря", я ж розумію, звідки вони прийшли... Остання "Заря" у внутрішніх військах була знищена у 1995 році, як та, у якої вийшов термін придатності. В руки вони нам потрапляли.
Нагадаємо, у 2017-му було доведено і підтверджено, що Росія переправляла в Україну в січні 2014-го спецзасоби для розгону Майдану. Пізніше, відповідаючи на запитання Закревської, у який час ці засоби використовувались, Стрельченко уточнив - у січні. Отримував засоби “від працівників МВС”.
- Я не знаю, до якого підрозділу відносилися ці особи. В ході застосування спецзасобів вони закінчувалися, і ми їх поповнювали з польового складу на вулиці Грушевського у Маріїнському парку. (...) Виріб “Заря” є світлошумовою гранатою, і ми його списували, вказували як застосування світлозвукових гранат, - розповів Стрельченко.
Також Стрельченко додав, що обліку цих засобів не було, і засоби брали стільки, скільки потрібно, самостійно.
"Повна маячня". Про штурм барикади БТРом
- Чи відомо вам, чому представники внутрішніх військ і міліції 18 лютого пішли по Інститутській вниз? Чи оголошувалася антитерористична операція?
- Не знаю.
- Вам, як керівнику спеціального загону, який призначений для боротьби із тероризмом, чи доводили вам, що 18 лютого в центральній частині м. Києва антитерористична операція?
- В тому-то й справа, що ні. Обговорювалося, що такий план розробляється, що готується операція, але що 18-го (лютого - авт.) буде введено план "Хвиля" чи "Набат", які відповідають діям із антитерору, такого сигнала не поступало.
- Чи вказував вам командувач внутрішніх військ Шуляк, що керівником антитерористичного центру оголошено про проведення такої операції?
- Ні.
Стрельченко розташував снайперську пару біля музею мистецтв. За його словами, снайпери зброю не розчехляли, вели спостереження. А доповіді були, що обстановка спокійна, мітингувальники ведуть переговори.
За даними слідства, з 18 по 20 лютого 2014 року на Майдані та біля нього загинуло 76 активістів.
- Чи приймали ви чи ваші підлеглі участь у штурмі барикад ввечері із використанням бронетехніки?
- Так, я отримував розпорядження від заступника командувача на застосування БТР для пробиття барикади в напрямку Майдану Незалежності по вул. Хрещатик. Застосовувалась бронетехніка одного з підрозділів "Беркут". Я не знаю, якого саме. Застосовувалася машина технічного обслуговування і мій БТР 80.
- Яка була мета використання бронетехніки проти протестувальників?
- Глупость. Повна маячня.
- Однак наказ вами було виконано?
- Враховуючи те, що в моєму напрямку були ворота в барикаді, я не вважав задачу невиконуваною. Віддав розпорядження спробувати вибити ворота.
- Результат?
- Результат - несправний третій мост, БТР завис на мішках з піском і був спалений. Двоє військовослужбовців отримали опіки.
- Поясніть, чому маячня?
- БТР призначений для доставки особового складу до ведення дій. Він призначений для подолання невеликих перешкод. Він не призначений для пробиття якихось проходів, це не інженерна техніка. Наскільки мені відомо, мала застосовуватись розгороджувальна техніка на базі танка Т64. Але їх не було.
(...)
- Ви як командир спецзагону, доповідали про недоцільність проведення дій керівництву?
- Да.
- Що у відповідь отримали?
У залі суду запанувала тиша.
- Кому з керівників ви безпосередньо доповідали?
- Заступнику командувача внутрішніх військ Сергію Коноплянику.
Про події 20 лютого
Станом на ранок 20 лютого Анатолій Стрельченко, за його словами, перебував в пункті постійної дислокації спецзагону, в селі Нові Петрівці. "Біля 9.30 надійшла команда від керівництва - виїхати до Києва, оскільки зі сторони мітингувальників була застосована вогнепальна зброя, є загиблі як серед громадян, так і серед працівників правоохоронних органів".
Близько 11:00 частина спецпідрозділу прибула на вулицю Банкову з Лютеранської. Там керівник спецзагону уточнив свою задачі у керівництва внутрішніх військ - організувати "охорону і оборону урядового кварталу зі сторони Ольгінської, Музейного провулку з метою недопущення мітингувальників через охоронний рубіж". Стрельченко отримав письмовий дозвіл на використання зброї. Цей дозвіл йому дав Сергій Берека - представник Управління громадської безпеки ГУ МВС України в місті Києві.
Потім Стрельченко взяв снайперів, особовий склад першої парашутно-десантної групи і висунувся на перехрестя Банкової та Інститутської. Снайпери в якості спостерігачів зайняли позиції для спостереження в будинку клубу Кабміну. Особовий склад зайняв позиції в парковій зоні будинку культури Кабміну для попередження проникнення мітингувальників зі сторони Музейного провулку. Задачу Анатолій Стрельченко уточнив у командувача внутрішніми військами, Станіслава Миколайовича Шуляка, в телефонному режимі. Той сказав “знаходитись на даному рубежі добу”.
- 20-го лютого чи змінювався на той час одяг, яка була ваша зброя, кількість?
- Форма одягу була чорна спеціальна. Використовувалися два типу шоломів, титанові і з забралом, арамідні із забралом і без, бронежилети Корсар М3М, штатна зброя, яка знаходилась на озброєнні, автомати Калашникова, 5.45 мм різних модифікацій, АК 74 і АК 74С. І снайперські гвинтівки калібра 7.62 мм. СВД, Sako TRG-22, TSMS, кулемети Калашнікова 7.62 мм, пістолет Форт, пістолет АПС, калібр 9х18.
- Хто саме віддав вам вказівку прибути 20 лютого на Інститутську?
- Напевно не пам'ятаю. Скоріше за все, Асавелюк Сергій Іванович, начальник служби координації дій підрозділів спецпризначення. Але я не певен на 100%. Можливо, дзвонив сам командувач. (Шуляк - авт.)
- Вони посилалися на щось, у зв'язку з чим був виїзд?
- Мені про це невідомо. Про те, що відбувається масова загибель громадян, оце... побачив по телевізору, чесно сказать, мені було незрозуміло, чому не поступає сигнал на наше .. висування, застосуванння, і тут поступив сигнал.
(...)
- Будучи на перехресті Банковій, чи спостерігали ви, що відбувається біля бетонних барикад?
- На перехресті дорога була перекрита двома вантажними автомобілями, частина військовослужбовців (Стрельченко обмовився, насправді йдеться про правоохоронців, а не про військовослужбовців - Авт.) знаходилася під барикадою внизу, частина - на кузові вантажного автомобіля.
- Ви безпосередньо спостерігали, чи здійснюють ці бійці постріли в бік Майдану Незалежності?
- Так. Здійснювали.
Про Дмитра Садовника
Стрельченко згадав, як його спецпідрозділ перемістився до бетонної барикади близько 11-ї години. В цей час на бетонній барикаді перебував спецпідрозділ “Беркут”, із яким довелося контактувати. На цих словах Стрельченко повернувся в сторону обвинувачених, які знаходилися за склом, і уточнив, що керівником даного підрозділу був Дмитро Садовник. Саме підлеглі Садовника зараз знаходяться на лаві підсудних, а сам він втік у вересні 2014 року після того як суд змінив йому запобіжний захід.
- Яким чином ви з’ясували, що це був Садовник?
- Я його знаю його особисто.
- У “Беркуту” були балаклави?
- Не пам’ятаю. У когось були, у когось не було.
- Поки ви розміщували свій підрозділ, ви помітили, чи відбувалися постріли з бетонної барикади в бік Майдану?
Стрельченко зітхнув.
- З прибуттям мого підрозділу інтенсивність вогню дуже сильно впала. Як зі сторони мітингувальників, так і з нашого боку. Але поодинокі постріли здійснювалися.
- Працівниками правоохоронних органів?
- Так.
- Ви намагалися подивитися, що за барикадою?
- Мітингувальники намагалися просуватися вперед, щоб відновити барикаду по рубіжу нижче Ольгінської, біля метро Хрещатик. Запалили там колеса.
На Інститутській в той день працювала не лише группа Стрельченко від “Омеги”. Ще одна група до відступу дислокувались саме в Жовтневому палаці. Потім відходили вверх по вул. Інститутській, на відеодоказах помітно, що ці спецпризначенці несуть із собою снайперську зброю і кейси.
- Вам відомо, що в них було за озброєння?
- У них були автомати Калашнікова калібру 5.45 мм. Їх підрозділи прибули без снайперської зброї, тому я виділяв їм снайперську пару на посилення. І кулемет був.
Про майданівців
- Снайпери доповідали мені про наявність у мітингувальників довгоствольної зброї. На рівні готелю Україна. Позиції моїх снайперів на третьому поверсі клубу Кабміну були обстріляні. Вони відкрили частину вікон (тактично правильно було відкрити всі). Стріляли з готелю Україна з того ж рівня - 5-7 поверх. Про можливі вогневі позиції мені доповідали - про горішнє приміщення або дах Жовтневого палацу а також будинок, між готелем Дніпро і Укопспілкою.
Суддя уточнив запитання адвоката, чи були якісь ознаки, що саме з тих вогневих позицій вівся вогонь. Запитання звучать від адвоката Закревської.
- Так, спалахи, 5, 7 поверх готелю Україна. Конкретно бачили спалахи вогнепальної зброї.
- Чи працювали ваші підлеглі снайпери по цих цілях?
- Ні. Оскрім спалаху снайпер нічого не бачив. Було навіть припущення, що це, можливо, спалах фотоапарату. Обстрілювати невідому ціль немає сенсу.
- Перебуваючи на Інститутській, ви, як командир загону по боротьбі із тероризмом, чи відчували ви на той час загрозу вашому життю і життю ваших підлеглих?
- Так.
- А в чому це проявлялося?
- У застосуванні вогнепальної зброї.
- Чи відчували ви цю загрозу з боку мітингувальників які були на самій вулиці Інститутськії не в будівлях?
- Справа в тому, що коли вівся інтенсивний вогонь, можливості відкрито спостерігати за діями мітингувальників не було. Підставлятися під дурну пулю… Коли вогонь припинився, тоді в проймі барикади ми спостерігали за діями мітингувальників.
- Чи бачили ви в діях активістів наміри пройти цю бетонну барикаду?
- На той момент, коли я вів спостереження, мітингувальники такі дії вже не проявляли. Проте їх перегрупування і знаходження груп осіб, те, що я бачив на власні очі, озброєними ударно-дробильної зброї, давали підстави вважати, що атака Урядового кварталу можлива.
Стрельченко каже, що вікно їх снайперів було обстріляне, але припускає, що це був вогонь не на ураження. Всього нарахували 5-7 пострілів.
- Наші опоненти очевидно не хотіли отримати у відповідь по-серйозному, тому було здійснено ведення вогню, щоби унеможливити ведення спостереження.
- Коли ви відновили спостереження чи в інший час, на Інститутській внизу - чи бачили ви осіб зі зброєю, чи будь-які ознаки того, що там снайпери?
- Мені мої снайпери доповідали, що в районі готеля Україна знаходяться люди, озброєні довгоствольною вогнепальною зброєю. Крім того. Мені поступила інформація про те, що… розгортають міномет. Я не те, щоби слабо в це повірив… Але маючи класичну військову освіту, я розумію, що таке міномет в умовах міста, коли в тебе немає укриття. Але потім снайпер розібрався, це була гармата для відстрілювання тенісних м’ячиків. Мабуть, мітингувальники хотіли це застосувати для кидання коктейлів Молотова.
- Скажіть будь ласка, враховуючи покриття - бруківка, чи загороджувальний вогонь був безпечним?
- Все залежить від рівня підготовки працівника. Якщо працівник підготовлений, він оцінює шкоду від ведення вогню. Якщо брати правоохоронців - то вплив на порушника мінімізується. Ви не можете перегнути палицю, не можете відкрити вогонь на дядька, який махає кулаками. Не можете його застрелити. На відміну від підрозділів збройних сил. (...) Звичайно, ведення вогню по бруківці - по твердій поверхні, не є безпечним. Якщо працівник підготовлений, він буде стріляти в основу дерева, грунт, газон, але ніяк не в асфальт, в лист бляхи, за яким можуть знаходитись люди. Принцип такий: “Не бачу - не стріляю”.
Частина загиблих і поранених від вогневих поранень отримали кулю, яка до того пройшла перешкоду, або змінила траекторію від рикошету - про це свідчать висновки експертиз.
- Ви спілкувалися із Садовником. Яка задача була поставлена його підрозділу?
- Така сама, як і моєму. Утримувати Урядовий квартал, з метою перешкоджання проникнення мітингувальників на вулицю Інститутську, Банкову, до Адміністрації Президента. Його сектор відповідальності був зліва від Жовтневого палацу, мій - від Жовтневого і праворуч.
Декілька разів під час допиту Стрельченко уточнює, що без проблем впізнав Садовника, оскільки знає його особисто, і бачив у його руках АКМ (автомат Калашникова модернізований). А на запитання, чи бачив на барикадах обвинуваченого Янішевського, повідомив, що “скоріше за все він там був”. Але вже за декілька хвилин на запитання захисту, чи бачив він там Янішевського чи Аброськіна, Стрельченко відповів, що не пам’ятає, і що бійці “Беркуту” були у балаклавах. А потім знову коли повертаються до цього питання - пригадує, що бачив схожого на Янішевського.
- Під час вашого відходу (через добу - 21-го лютого), чи був з вами Садовник?
- Так.
- Янішевський?
- Янішевський… Янішевського не пам’ятаю.
Про Форт 500
Стрельченко - перший, хто підтвердив в суді, що з Форту 500 можна відстрілювати набої летальної дії, і сплутати такі набої з травматичними неможливо. Як і сплутати постріли. Запитання від адвоката потерпілих, Євгенії Закревської:
- Ви зазначили набої нелетальної дії.
- Терен 12 П і Терен 12К . Пуля та картеч.
- З чого їх відстрілюють?
- Гладкоствольний карабін Форт 500.
- Чи вам відомо, що в січні 2014-го року не тільки нелетальної дії застосовувалася зброя? І було декілька поранених, вбитих зброєю летальної дії?
- Про поранених і вбитих боєприпасами такого калібру мені відомо. Хто міг застосовувати боєприпаси даного типу - мені невідомо.
- Технічно можливо було відстрілювати боєприпаси летальної дії такого калібру із Форт 500?
- Задовго до подій на Майдані на озброєнні в моєму підрозділі теж стояла картеч, свинцева куля, боєприпаси для вибивання замків, і боєприпаси, які не мають летальної дії, використовується при проходженні за перешкоду (ним зрізаються петлі і замки). Також боєприпаси для зупинки транспорта. Латунна куля із осердям карбід-вольфрама для пробиття блоку циліндрів транспортних засобів. Будь-який боєприпас в гільзі 12х76 можна використовувати з рушниці Форт 500.
- Так, як ви описували, як брали світлозвукові гранати, чи вам не потрапляли такі…
- Ні. Набої видавалися в пачках, на набоях було чітке маркування “НПП Еколог”. Вони виготовляли боєприпаси з гумовою кулею. Переплутати боєприпас - не було такої гарячки, щоби переплутати боєприпас для зупинки транспорта з боєприпасом несмертельної дії.
Зі слів Стрельченка стає зрозуміло, що ті, хто стріляв, добре розуміли, що роблять. Снаряди для зупинки транспортних засобів, а також споряджені свинцевою картеччю - саме такими набоями було вбито троє протестувальників 22-го січня, і ще більше десяти - 18,19-го і 20-го лютого. Стрельченко також уточнив, що і сам постріл, в разі використання набоїв летальної і травматичної дії, сильно відрізняється: силою віддачі приклада і гучністю. А от спалах буває і там і там.
"Протидія громадянам власної країни"
- Скажіть будь ласка, чи ви відчували небезпеку від людей за сніжною барикадою, я маю на увазі людей, які знаходилися на вулиці?
- Не зрозумів.
- Чи ви відчували небезпеку від людей?
- Мітингувальники знаходяться там, вони тільки що атакували, я знаходжусь тут, як я маю себе відчувати? Розумієте, справа в тому, що психологія правоохоронця відрізняється від психології військовослужбовця збройних сил. Ви повинні розуміти: правоохоронця “заточують” з перших днів на протидію громадянам власної країни. І неважливо - чорний, білий, христианин, мусульманин, иудей. Якщо ви чините правопорушення - правоохоронець мусить реагувати. Для військовослужбовця збройних сил ворог повинен бути зовнішній, говорити іншою мовою, і одягнений в іншу форму. Як я можу відноситися до людей, які чинять правопорушення? Я чверть віку віддав правоохоронним органам.
- Скажіть, чи ви вважали, що особи, які перебувають на Інститутській, небезпечні настільки, що для них необхідне використання вогнепальної зброї? - уточнила Закревська
- По-перше. Стаття 11, 12, 13, 14 закону про міліцію, яка на той час діяла, якою керувалися хлопці (при цьому Стрельченко махнув рукою в сторону обвинувачених - авт.) в тому числі для застосування спецзасобів, в тому числі вогнепальної зброї, якщо іншими методами неможливо, в разі групового нападу працівнику правоохоронних органів дозволяється застосування табельної вогнепальної зброї. Ви це знаєте? І враховуючи той факт, що на рубежі нас було біля 40, а перед нами багаточисельний натовп, який міг піти у наступ, неважливо, із застосуванням вогнепальної зброї чи просто у наступ… У мене, як працівника правоохоронних органів, будуть відбирати пістолет - я не можу допустити, щоби він потрапив будь-кому в руки. Я буду захищатись. Я скажу так. Я відносився до людей на барикаді, на той момент, як до противника.
Після другої перерви більше години приділили дослідженню доказів - відео та фото, впізнанню на цих матеріалах екс-бійців “Беркуту”, обвинувачених у вбивствах. І якщо, судячи із матеріалів справи, Стрельченко впізнавав Янішевського та деяких інших спецпризначенців протягом досудового розслідування, то на судовому процесі не міг чітко відповісти на запитання, посилаючись на погану якість фото.
- Ви сказали, що активність (вогню - Авт.) зменшилась, уточніть, з якого часу?, - уточнює Закревська.
- Години з 15-16.
- Скажіть, на рівні снігової барикади були люди?
- Наскільки я пам’ятаю, з настанням сутінок цю барикаду вже ніхто не займав.
- Тобто, коли там були люди, ви відчували небезпеку, але коли вони пішли, перестало бути небезпечно? Я хочу зрозуміти, якими об’єктивними діями було обумовлено ваше відчуття небезпеки чи оцінка ситуації? Як ви визначали, чи велись якісь активні дії, чи їх не було?
- У мене не було можливості організувати розвідку. Відсутність інформації звичайно наклала.. Знаєте, як кажуть, краще “перебдєть чим недобдєть”… Те, що з тила нас ніхто не прикривав, це теж мені не було зрозуміло (...) Ми знаходились в такому місці, що Банкова могла бути відрізана і ми разом з Адміністрацією Президента могли потрапити не в оперативне, а у фактичне оточення.
Пізніше адвокату Ігорю Варфоломєєву:
- За рівнем барикади було видно дорогу, спуск до низу. Ви кажете про поверхню асфальту - те, що по ній ходили люди, ми бачили чітко, але якщо би людина була в положенні лежачі, не знаю, чи побачили би.
З цього свідчення можна зрозуміти, що твердження, ніби біля снігової барикади нічого не було видно, не відповідає дійсності. Також він підтвердив, що з землі - з рівня Інститутської з боку протестувальників - постріли не спостерігались, і що ніякої координації між пострілами і переміщенням протестувальників не спостерігав. Адвокат Закревська продовжує допит.
- Увечері, ви сказали, після сутінок чи були зафіксовані випадки стрілянини? І до ранку.
- Да. Із настанням сутінок, 16-17 година, я чув постріл з нашого боку. Я на той момент знаходився біля бетонної барикади. На моє враження, постріл був проведений з нашого боку, або з будівлі комітетів Верховної Ради, або з банка Аркада. Постріл прозвучав ліворуч від мене. Я був обличчям до Майдану Незалежності біля бетонної барикади. Дійсно була тиша. І прозвучав оцей одиночний постріл.
Саме в цей час був убитий біля Жовтневого палацу Володимир Мельничук. Поранення було наскрізне, і до цього часу сторона захисту обвинувачених трималася позиції, що постріл було здійснено з готелю Україна. При цьому Стрельченко показав на допиті на стопкадрі відео, що під час цього пострілу він знаходився ближче до проміжку між бетонними блоками, праворуч, а ліворуч прозвучав постріл. В подальшому на запитання, чи є бійці біля блоків тими, що підпорядковувалися Садовнику, Стрельченко відповів “Можливо”.
- Чи відбувалась взаємодія з іншими підрозділами?
- Ну як ви можете знаходитись в одному окопі і не говорити з вашим сусідом? Звичайно.
Про що говорили - Стрельченко не пам’ятає. Але точно обговорювали смуги відповідальності, і точно говорив із Садовником. Прокурор Симонов:
- Ви адвокату Решко повідомили, що увечері з Янішевським спілкуались. Відповідно до протоколу, ви, як тільки прибули, розставили свою групу на позиціях, повернулись до бетонної барикади. “Підійшовши туди, я зустрів Садовника і Янішевського”. Так коли ви з ними зустрілися, вдень чи увечері?
- Можливо, вдень.
Тобто, із Янішевським біля бетонної барикади Стрельченко спілкувався.
На одному з відео, яке переглядали в суді - дах готелю Жовтневий. На ньому видно людей, які лежать, притиснувшись всім тілом до даху, і намагаються оглянути Інститутську. Це ті самі люди, зі сторони яких, зі слів Стрельченка, чекали загрози.
- Ви бачили, вони озброєні?
- Друга особа в принципі знаходиться в стрілецькій позиції. Оскільки він знаходиться вище гребня даху. Всі інші нижче. Підтягнуте праве коліно. Це класична позиція при стрільбі зі снайперської зброї. В руках у нього я нічого не бачу.
- Чи допускаєте ви, що протестувальники, так само, як і ви, можуть спостерігати, що відбувається на лінії протистояння, намагаючись при цьому бути убезпеченими?
- Можуть.
- А сприймали би ви, як небезпеку, таких протестувальників, якби у них був бінокль чи щось таке?
- Сприймав би. Якщо якась особа веде спостереження за мною при виконанні мною задач, це вже потенційна загроза мені.
- Чи я правильно розумію, що особи, які ведуть спостереження - знімають, наприклад, з готелю Україна, можуть бути розцінені вами як небезпечні, тому що ви не розумієте, чи бінокль у них, чи камера, чи фотоапарат, чи снайперська гвинтівка, оскільки не видно, що там?
- Можливо, так.
Уточнює адвокат обвинувачених Олександр Горошинський:
- В контексті цього особи спостерігають, плюс у вас є інформація і дані про те, що в цей час застосовується вогнепальна зброя по вікнам, по правоохоронцям, загинули правоохоронці, оце в комплексі вам дає підстави вважати, що є небезпека для правоохоронців?
- Так точно. Ці обставини враховуються.
На одному із запитань, як саме Стрельченко сприйняв події 20 лютого, як очевидець, і що він про це думає, Стрельченко відповів: «Тоді це сприймалося так, ніби діти прийшли пограти в контрстрайк».
“Сьогодні один з ключових свідків підтвердив обставини щодо подій розстрілів, використання вогнепальної зброї щодо активістів мітингувальників. Деталізував стосовно розстановки сил. Його підрозділ має калібр 5.45, а постраждалі - з калібром 7.62. Також він підтвердив ідентифікацію командира спецроти Дмитра Садовника і замкомандира полку Янишевського. Також, він підтвердив, що не чув попереджень мітингувальникам щодо використання вогнепальної зброї, а також, той факт, що постріли в бік Майдану здійснювали правоохоронці”, - резюмував після засідання прокурор Генеральної прокуратури Яніс Сімонов.
Щоправда, сторона адвокатів захисту обвинувачених впевнена, що свідок не зміг впізнати нікого із обвинувачених, хоча і підтвердив факт спілкування із Янишевським.
“Свідок не зміг впізнати жодного з наших підзахисних. Це можна трактувати так що їх там не було. Чого ви смієтесь? Ну не впізнав”, - коментував адвокат обвинувачених Стефан Решко.
Наступне засідання призначене на 14 травня, 11:30, у Святошинському суді м. Києва.