Короткий спіч
На засіданні були присутні всі судді КС. Пустувало лише крісло Станіслава Шевчука, якого нещодавно позбавили статусу судді.
Представивши учасників засідання, голова КС Наталія Шаптала запитала кожну зі сторін, чи хоче хтось виступити із клопотанням чи заявою.
Народні депутати від фракції «Народний фронт» Ігор Алексєєв та Андрій Тетерук разом з Олегом Купрієнком із Радикальної партії, а також представником Верховної Ради в КС Анатолієм Селівановим, котрі захищали позицію 62 нардепів щодо неконституційності указу Зеленського, відповіли заперечно. Коли черга дійшла до Володимира Зеленського, він зголосився виступити.
Президент оминув трибуну перед собою і став у правому куті залу, поряд із суддями.
– Дякую, що мене запросили. Здається, це вперше в історії України. Зазвичай це відбувається навпаки – президент визиває суддів до себе, – розпочав промову президент.
До слова, колишні президенти бували в КС – під час складання присяги суддів КС до зміни законодавства. Зокрема, Петро Порошенко двічі був на таких засіданнях суду.
Представник глави держави в КС Федір Веніславський (що, до слова, займає 93 місце у виборчому списку «Слуги народу») у перерві пояснив, що Зеленському прийшло персональне запрошення для участі в засіданні, яке він не міг проігнорувати.
– Не мені розповідати вам, що таке дух і буква закону, – продовжив виступ Зеленський. – Я впевнений, що рішення про розпуск Верховної Ради відповідає обом цим критеріям. Про відповідальність духу закону свідчить багато факторів: громадяни України не просто не вірять Раді, рейтинг 4%. Народ аплодує рішенню про розпуск Ради. Люди впевнені, що оспорювання цього рішення це просто спроба народних депутатів на кілька місяців втриматися за свої крісла. Зараз суспільство уважно слідкує за цією справою. Ви точно це знаєте, і, думаю, приймете справедливе рішення, за яке нам не буде соромно перед українцями…
– Наша юридична позиція беззаперечна і бездоганна. Це доведе мій представник Федір Веніславський. Я передаю йому слово, а сам, з вашого дозволу, я покидаю залу, щоб ніхто потім не сказав, що моя присутність мала вплав на суддів і рішення було прийнято під тиском, – закінчив він коротку промову і швидко пішов з залу.
Парубій і три фракції
Доповідач у справі – суддя КС Віктор Кривенко – зачитав позицію трьох фракцій Верховної Ради: «Самопомочі», «Батьківщини» і «Радикальної партії», котрі 27 листопада 2014 року разом з БПП і «Народним фронтом» створили коаліцію в парламенті.
«Радикали» визнають указ неконституційним, «Батьківщина» виступає за розпуск Верховної Ради, а «Самопоміч» свою позицію не подавала, зауваживши, що в нинішніх умовах вона може бути потрактована з політичним підтекстом.
Готуючись до розгляду справи, КС попросив спікера парламенту Андрія Парубія надати інформацію про особистий склад коаліції станом на 2014, 2016 та 2019 роки. А також списки фракцій.
– Інформація про склад коаліції на момент формування та після виходу трьох фракцій, протоколи засідань коаліції з 18 лютого 2016 року та списки фракцій надані не були, – сказав суддя-доповідач Віктор Кривенко.
Згодом він уточнив, що список коаліції на момент формування і заяви окремих нардепів про виходи з неї до суду таки надійшли. Решта – ні.
Ніхто з депутатів у перерві засідання не зміг пояснити журналістам, де ці документи та чому спікер Верховної Ради Андрій Парубій не надав їх КС. Хоча ще тиждень тому запевняв, що передав суддям перелік 227 депутатів, котрі на сьогодні, за його версією, складають коаліцію.
За і проти
Першими свою позицію суддям КС оголошували народні депутати. Зокрема, Ігор Алексєєв зазначив, що жодної з конституційних підстав на момент видання указу президента не існувало. Фактично і юридично, за його словами, коаліція припинила свою діяльність 17 травня 2019 року – з моменту виходу з неї фракції «Народного фронту».
Конституція передбачає три умови для розпуску парламенту:
– якщо після виборів протягом місяця у Верховній Раді не сформовано коаліцію;
– якщо протягом 60 днів після відставки Кабміну не сформований новий;
– якщо парламент не може розпочати пленарні засідання протягом 30 днів однієї чергової сесії.
– Конституційних підстав для дострокового припинення повноважень Верховної Ради восьмого скликання та призначення позачергових виборів не існувало. Навіть станом на сьогодні, президент не має повноважень дострокового розпуску ВР. Він набуде їх тільки 17 червня, коли сплине місяць на формування коаліції. Але і в цей час мине шестимісячний термін, визначений в статті 90, коли президент може розпустити парламент. Таким чином, глава держави не може припинити повноваження Верховної Ради, а його указ не відповідає Конституції України, – підсумував Алексєєв.
Радикал Олег Купрієнко, в свою чергу, зауважив, що президент не мотивував свій указ, тобто чітко не вказав жодну з трьох вищезазначених умов для розпуску Верховної Ради. А Тетерук перейшов на політичну заяву, зазначивши, що ця справа є «Рубіконом для України». І гарант Конституції не може порушувати Основний закон.
Після 45-хвилинної перерви через «замінування» будівлі суду слово взяв представник президента.
– Конституція України не передбачає ніяких вимог до наявності в указі будь-яких обґрунтувань, крім вказівки конкретних положень, на які спирався президент, видаючи даний указ. Всі положення Конституції, які дають йому це зробити, в указі є, – реагував Веніславський на закиди щодо мотивування указу.
За його словами, коаліція Верховної Ради припинила існування 29 березня 2016 року, коли спікер Володимир Гройсман зачитав рішення «Радикальної партії» про вихід з її складу.
Веніславський нагадав, що коаліція «Європейська Україна» була сформована 27 листопада 2014 року шляхом об'єднання п'яти депутатських фракцій загальним числом 302 депутата. 16 лютого 2016 року із коаліції вийшла «Батьківщина», 17 лютого – «Самопоміч», а 29 березня – Радикальна партія. Тож загальний склад останніх двох фракцій коаліції за станом на 29 березня налічував всього 216 народних депутатів.
– З моменту, коли у Верховній Раді було зафіксовано, що загальний склад двох фракції становить менший, ніж встановлена Конституцією більшість, щоб коаліція визнавалася чинною, коаліція припинила існування, – аргументував Веніславський.
– Цей факт був підтверджений багаторазовими виступами політичними лідерами і представниками фракцій, зокрема Юлії Тимошенко, яка говорила, що коаліція припинила існування. Президент Порошенко теж говорив, що у нього виникло право достроково припинити повноваження парламенту, але він цим правом не скористався в силу відомих йому причин, – продовжував він.
Представник Зеленського в КС посилався також на те, що за даними із сайту парламенту, коаліція жодного разу не дала більшості голосів, в тому числі за жоден урядовий законопроект, хоча повинна була підтримувати позицію Кабміну, який сформувала.
Іще однією принциповою для нього позицією було те, що коаліцію можуть складати депутати лише фракцій парламенту, а не позафракційні, про що, за словами Веніславського, йдеться і в коаліційній угоді. На що як нардепи, так і судді, закидали його запитаннями, на кшталт, як тоді бути з порушенням прав виборців, котрі обрали нардепів в мажоритарних округах і хочуть, щоб вони представляли їх в коаліції. Більш того, із простої арифметики випливає, що без участі позафракційних парламент не може сформувати більшість у 226 депутатів, адже лише 225 обираються за партійними списками.
Плутанина в цифрах
Впродовж усього засідання питання підрахунку кількості нардепів, що може складати коаліцію, піднімалося неодноразово. До вечора учасники справи заплуталися в цифрах.
Так, депутат Купрієнко стверджував, що 27 листопада 2014 року, на дату формування коаліції, в неї, ймовірно, входили 14 позафракційних депутатів.
– Якщо скласти депутатські фракції, які увійшли в коаліцію, – це БПП (132 особи), «Народний фронт» (82), «Самопоміч» (33), Радикальна партія (22) і «Батьківщина» (19). У сумі – 288, – порахував він.
Після суперечки Веніславський зазначив, що його помічники зробили свої підрахунки, і вони виявилися трохи іншими.
– Ви зараз свідомо чи несвідомо вводите в оману і всіх присутніх. Станом на 27.11.2014 року була створена коаліція депутатських фракцій. До складу коаліції увійшли 302 народних депутата. БПП - 146, «Народний фронт» - 83, «Самопоміч» - 32, Радикальна партія - 22, «Батьківщина» - 19. Тому ваша заява про те, що там були позафракційні, не відповідає нашій інформації, - сказав Веніславський.
За підрахунок взявся Алексєєв. За його словами, станом на 14 квітня 2016 року, коли парламент голосував за Володимира Гройсмана як нового прем’єра, чисельність фракцій БПП і «Народного фронту» складала 277 нардепів. На що Веніславський зазначив, що тоді існувала інша коаліція, а тому депутати повинні були підписати нову коаліційну угоду.
На сайті парламенту йдеться, що до складу БПП входить 129 депутатів, «Народного фронту» - 80. Хоча у списках є й ті депутати, що отримали мандат після виходу з коаліції Радикальної партії.
Суддівські запитання
Після виступів учасників засідання КС перейшов до стадії запитань-відповідей. І якщо до нардепів звучало кілька уточнюючих запитань, зокрема, щодо документів, котрі підтверджують наявність чи відсутність коаліції, списків депутатських фракцій, то поспілкуватися з Веніславським вирішили 11 із 17 присутніх суддів.
Так, суддя Віктор Кривенко питав обидві сторони, яка мета проведення консультацій президента і лідерів фракцій щодо розпуску Верховної Ради. На що депутати зазначали, що Конституція вимагає лише факту проведення консультацій. Купрієнко також додав, що опубліковану Адміністрацією президента стенограму «сильно порізали», і вона не повністю відображає зустріч Зеленського з лідерами фракцій.
Натомість Веніславський зауважив, що важливим при цьому є і зміст розмови глави держави і голів фракції, оприлюдненої в стенограмі зустрічі.
Суддя Сергій Сас запитував Алексєєва, яка природа коаліційної угоди. На що депутат зазначив, що вважає її програмою про наміри, планом діяльності коаліції парламенту, але ніяк не правовим документом, як переконував суддів представник президента.
Суддя Микола Мельник втрутився в дискусію Купрієнка і Веніславського щодо кількості нардепів, котрі входять до коаліції.
– Чи визнає президент факт наявності коаліції 27 листопада 2014 року? – запитав Купрієнко.
– Так, – відповів Веніславський. – Ми вважаємо, що коаліція була сформована з п’яти фракцій.
– «Ми» – це хто? – втрутився суддя Мельник. – Ви і президент? В листі президента йдеться про 302 народних депутати, немає нічого про 288.
На що Веніславський зазначив, що президент лише повторив дані, озвучені спікером ВР на момент формування коаліції у 2014 році.
Суддю Сергія Саса цікавило, чому президента вирішив розпустити парламент, невже він не виконував свої повноваження.
– Чи можна обмежити волю народу, який обирає парламент через завчасний розпуск Верховної Ради? – питав він. У чому Веніславський не бачив порушення права виборців. Схожі запитання ставив і суддя Микола Мельник, нагадуючи представнику Зеленського, що з 2014 року Верховна Рада двічі формувала уряд, а також прийняла чимало законів, в тому числі кілька разів внесла зміни до Конституції, що потребує більше 300 голосів.
– КС не займається ні політикою, ні арифметикою, – сказав суддя Ігор Сліденко і уточнив у Веніславського, чому той вважає, що відсутність коаліції є загальновизнаним фактом. В юриспруденції таке формулювання вживається лише щодо фактів, котрі не потребують доведення.
– Наприклад, Чорнобильська катастрофа є загальновизнаним фактом, – на пальцях пояснював суддя. Хоча Веніславський так і не погодився, що помилився, але й не сперечався зі Сліденком.
Після чого суддя процитував заяву Веніславського пресі у перерві засідання, де той казав, що очікує рішення по справі раніше ніж 29 червня.
– Звідки вам відомо, коли буде рішення? – обурено перепитував Сліденко. Представник президента посилався на визначений в законі про КСУ термін в один місяць з моменту відкриття провадження у справі.
– Будьте обережні у висловлюваннях, – кинула у відповідь голова суду Наталія Шаптала.
Іноді діалог суддів і Веніславського нагадував розмову вчителя і учня. Суддя Володимир Мойсик, зокрема, перепитував представника Зеленського, чи розпад коаліції веде за собою розпад Кабміну, який вона формує. Після заперечення, він схвально кивнув.
– Із задоволенням слухаємо вас.. – скептично сказав суддя Василь Лемак і знову перепитав Веніславського, чи можуть депутати, котрі не входять в коаліцію голосувати за законопроекти останньої. Представник президента відповів ствердно.
За десять хвилин до кінця робочого дня судді КС одноголосно проголосували за перехід до розгляду справи за зачиненими дверима. Така форма роботи КС триватиме аж до ухвалення остаточного рішення.
