ГлавнаяПолитика

Зураб Аласанія: Жоден з політиків зі мною вже не розмовляє

Наглядова рада Національної суспільної телерадіокомпанії 31 січня неочікувано і достроково розірвала контракт з головою правління Зурабом Аласанією. Очільник “Суспільного” мав перебувати на посаді до травня 2021 року. Однак члени Наглядової ради подумали і вирішили інакше.

Несподівано, бо у порядку денному засідання Ради такого питання не було. Його вніс з голосу В'ячеслав Козак, обраний за квотою “Радикальної партії Олега Ляшка”. Козак - журналіст, один зі старожилів “Українського радіо” і непримиренний опонент Аласанії з першого дня його призначення - прийшов на засідання уже з проектом рішення про звільнення голови “Суспільного”. Як виявилося, роботою Аласанії був невдоволений не лише він. 9 з 12 присутніх на засіданні членів Ради висловили недовіру голові правління “Суспільного”. Голосували таємно, тому досі достеменно не відомо, хто підтримав звільнення. Не повідомили й офіційні підстави звільнення. У Наглядової ради є п'ять днів для оприлюднення протоколу. Таємничу завісу привідкрила заступниця голови Наглядової ради Світлана Остапа. За її словами, питання про звільнення Козак вніс після доповіді про діяльність фонду “Суспільного“. “Зі звіту було видно, що існують ознаки порушень із використання коштів донорів”, - стверджує Остапа.

Наступного тижня Рада збереться на позачергове засідання і обіцяє переглянути рішення про відставку.

Зураб Аласанія працюватиме головою правління “Суспільного” ще два тижні, якщо Рада не передумає його звільняти. Виконувати його обов'язки призначили члена правління НСТУ Миколу Чорнотицького, однак він від цього відмовився.

Фото: Макс Требухов

Журналісти назвали таке рішення проявом цензури. “Опублікована частина претензій до Аласанії, на жаль, не залишає сумнівів в тому, що це рішення є політичним та було ухвалене на догоду владі. Жодні помилки, яких міг припускатися Аласанія та його команда в роботі, не виправдовують його звільнення в гарячу та відповідальну політичну пору, за 2 місяці до президентських виборів. Ми вважаємо голосування Наглядової ради огидним проявом боягузтва та підлабузництва”, - йдеться у спільній заяві незалежних журналістів.

В інтерв'ю LB.ua Зураб Аласанія каже, що насправді очікував можливого звільнення від кожного засідання Наглядової ради, з якою не складалися стосунки. Відставку він пояснює тим, що багато кому не подобалися програми розслідувань та неможливість впливати на новини. Однак “Суспільне” не збирається здаватися: Аласанія обіцяє піти до суду.

“Найбільше мене демотивує у житті зустріч із Наглядовою радою”

Діана Буцко: У вас сьогодні (1 лютого, - LB.ua) були збори колективу чи членів правління?

І так, і так було. Спочатку правління, потім колектив. Це був такий мідл-менеджмент. І водночас з регіонами: усі продюсери попросилися на цю зустріч, вони хочуть зрозуміти, що відбувається, що робитимемо далі. Я їм усю вчорашню інформацію повідомив, а потім залишив. Бо боротьба - це важка річ, і я не хочу тиснути на людей з тим, що всі повинні бути за начальника - такого не буде. Вони хотіли почути настрій і трохи вмотивуватися, бо їх і так вже кидає стільки років.

Д.Б.: Хтось із членів правління ухвалював рішення про відставку за власним бажанням?

Ні, ми про це не говоримо. Є різні настрої тут, але вони не пов'язані зі вчорашнім днем. Хтось у відпустці, хтось, судячи з фейсбуку (прикольно, правда?), нібито призначений головою правління.

Д.Б.: Виконувачем обов'язків.

Так, в.о. Микола (Чернотицький, - LB.ua) сказав усім нашим людям: “До побачення, я нікуди не збираюся”.

Д.Б.: Тобто він не буде виконувати обов'язки голови?

Він заявив відверто і відкрито, що він член команди і не збирається бути каліфом на годину.

Фото: Макс Требухов

Д.Б.: Що далі?

Мені теж цікаво. Вони сказали: “За контрактом два тижні”. Я хочу дочекатися хоча б офіційного рішення.

Д.Б.: Чи могли б ви розповісти, як вчора відбувалося засідання? Наприклад, цікаво, що за офіційними даними голосувало проти звільнення троє, а з коментарів у Facebook “виявляється”, що більше людей. Як проходило обговорення?

Воно було довшим. Там були важкі управлінські питання, звіти і тому подібне, які вони, до речі, не заслухали, а це було важливо. Ми приїхали, зокрема, і з фінансовим звітом, без якого не можемо рухатися далі. Ми не можемо бюджет підтримати. Ми мали його передати акціонерам, а вони не прийняли річний звіт.

Д.Б.: Яка була причина? Чому не прийняли?

Вкрай важко описати ситуацію, яка відбувається загалом постійно на таких засіданнях Наглядової ради. Вони дуже різні. Здебільшого не просто важка атмосфера, а атмосфера ненависті стоїть, її можна було різати ножем. Відчуття, що ти їдеш на тортури. Найбільше мене демотивує у житті зустріч із Наглядовою радою. Так постійно, хоча мало б бути навпаки. Учора (31 січня, - LB.ua) було так само приблизно. Тисяча питань, кожен з них ставить своє, я погано чую когось іншого. Модератор Тетяна Лебедєва намагалася це якось змотивувати, але є як є. Вони можуть з однієї ідеї перестрибнути абсолютно на іншу, обговорити третє, накинутися просто між іншим на члена правління чи на генпродюсера, “побити” його за щось, за якусь програму, наприклад, хоча вони не мають права втручатися у редакційну політику. Вони постійно це роблять.

Д.Б.:Ви сказали, що хочете презентувати фінансовий звіт. Якою була реакція?

Фінансовій звіт був презентований, але не прийнятий. Я не зміг презентувати річний звіт.

Д.Б.: Пояснили причини?

Пояснили. Щось їх не влаштовує. Проблема у тому, що вони не так, щоб дуже розумілися на фінансах. Там є фінансовий комітет, який має вирішити такі справи, але вони не розуміють важливості, чому це має статися сьогодні - це крайній термін, після якого ми не зможемо працювати. У них є до нас претензії: там таке слово, а от там те незрозуміло. Наприклад, ви знаєте, що наш бюджет має бути 0,2% від бюджету України. Це 1 млрд 816 млн грн. Вони видали нам 1 млрд 5 млн. Як має рахуватися наш річний бюджет - 1,8 млрд чи 1,005 млрд? Ми маємо рахувати і так, і так, бо за цим складається бюджетний паспорт. Ми розписуємо на два варіанти, їм представляємо, а вони кажуть: “Чому така різниця?”. Чуваки, ви ж знаєте чому. Вони не розуміють, що треба рахувати саме так.

“Ніколи ніхто там не буває відвертим”

Д.Б: Наскільки для вас була неочікуваною пропозиція В'ячеслава Козака винести на голосування ваше звільнення?

Якщо позаду вас хтось йде з піднятим кийком, то ви постійно очікуєте, що зараз він може врізати. Кожного разу я очікував. Ніхто не знав, не казав, бо у переліку питань такого не було. А тут бац - з голосу внесли... Чуваки, може ви дасте мені попрацювати просто, а не будете кожного разу з цим ходити?

Анна Стешенко: Чи відомо вам про тиск на членів Ради?

Формально вісім з них призначили фракції (Верховної Ради, - LB.ua). Подекуди фракції не тиснуть, бо я маю знайомих і там, і там. Наприклад, “Самопоміч”. Я точно знаю, що Єгор Соболєв бачився зі Світланою Остапою двічі за два роки. Ігор Хохич продовжує працювати з “Відродженням”, хоча не має на це права, є членом міської організації, хоча формально нібито вийшов з неї. Щодо тиску не знаю. Їхня робота не оплачувана, і це проблема. Це займає багато часу, і я думаю, що вони на чиємусь утриманні, бо інакше не розумію як. Якщо вони на чиємусь утриманні, то будуть проводити свою лінію.

Д.Б.: Є у вас інформація про те, хто голосував проти?

Я не можу цього знати.

Фото: Макс Требухов

Д.Б.: Але ж було обговорення. З обговорень, пишуть члени Наглядової ради, можна було зрозуміти, хто яку позицію підтримував.

Це вам так здається. Ніколи ніхто там не буває відвертим. Якщо людина тобі говорить в очі одне, ти маєш пам'ятати, що позаду над тобою висить. Особисто я впевнений в одній людині - це Олександр Павліченко. Я знаю, як він голосував, і він про це відкрито написав. Чому вони провели таємне голосування? Я не знаю. Решті тепер я не довіряю.

Д.Б.: Які були докори на вашу адресу, які зауваження до вашої роботи?

Мільйон. Це тривало чотири години. Вони постійно роблять це докорами, як ви сказали. Вони можуть з фінансового звіту в один момент перейти до (гурту, - LB.ua) “Хамерман знищує віруси”, який показали одразу після президента, питаючи, як ми могли.

Д.Б.: Кому саме це не сподобалося?

Тарасу Аврахову (генеральний директор Національної радіокомпанії у 2010-2014 роках, представник депутатської групи “Воля народу”, - LB.ua).

Д.Б.: Як ви думаєте, чому Наглядова рада засекретила рішення про звільнення? Досі не було озвучено конкретних причин, через які вони голосували за відставку?

Є частина персональної ненависті, є частина несприйняття реформ як таких. Там різні люди.

“Якби ми висвітлили з'їзд, моя робота на “Суспільному” була б завершена”

Д.Б.: З того, що з'явилося у мережі, зрозуміло, що мова йшла про донорський фонд і його незрозуміле фінансування.

29 мільйонів за чотири роки було отримано, і здебільшого це були саме держдепівські гроші. Повірте, американці перевіряють так, що мамо моя. І там жодного зауваження не було за чотири роки.

Д.Б.: Чому у Наглядової ради виникли питання?

Мені так здається, Деркач (власник ТОВ “Ера-Медіа”, позафракційний народний депутат України Андрій Деркач, - LB.ua), є такий безумний чувак, який 16 років на цьому каналі, у нас з ним судові справи (через припинення трансляції на “UA: Перший” ранкового шоу “Доброго ранку, країно” компанії “Ера-Медіа”, - LB.ua), закинув такі документи на конференції, мовляв усе вкрадено (Деркач заявив, що менеджери НСТУ “розкрадають гроші Європейського Союзу”, - LB.ua). Вони почали перевіряти. За законом, у них є комісія і відділ внутрішнього аудиту. Двоє людей прийшли на засідання і розказали. Висновки були такі: є питання, чому не заключено меморандум між НСТУ і тим фондом. Треба заключити меморандум. Добре. Треба розробити регламенти. Добре. Є питання, чому тут ФОПи. Окей, з'ясуємо (ми знаємо чому, бо донори не люблять працювати з державою). Вони поставили питання і зробили рекомендації. Ці рекомендації Наглядова рада проголосувала і прийняла, а після цього вирішила проголосувати за відставку. Це не мій фонд і навіть не НСТУ, він сам по собі працює і діяв до того, як ми прийшли. Якщо є проект, команда подається на грант, донор вирішує, кому давати і що саме давати. Що я можу гарантувати? Жодної копійки звідти не пішло просто. Є щось, що не стоїть на обліку. Наприклад, донор не може купувати обладнання, лише брати в оренду. Те обладнання лишається і досі працює десь у регіоні. Як його оформити?

Фото: Макс Требухов

Д.Б.: Ви опублікували проект рішення про розірвання з вами договору. Тетяна Лебедєва написала, що насправді це не було взято до уваги. Тим не менш є зауваження, зокрема щодо Хресної ходи. Була дискусія, чи має “Суспільне” транслювати ходу, на яку виходять 200 тисяч чи 60 тисяч українців. Чому деякі важливі події залишаються поза увагою Суспільного?

Можна ми будемо самі це вирішувати без втручання Наглядової ради? По-друге, це неправда, що ми не висвітлювали. Вона цілком транслювалася на каналі “Культура”.

Д.Б.: Але не на “UA: Перший”.

І що? Скажіть мені, щоб я це робив на YouTube чи ще де-небудь. У чому проблема? У нас є свій шлях, своя стратегія. Давайте ми її зробимо, давайте покажемо хоча б той річний звіт. Ми почали робити нормальну редакційну політику на двох каналах, обрали для кого працює “UA: Перший”, для кого працює “Культура” і що там має бути.

Д.Б.: Тобто Хресна хода не для аудиторії “UA: Перший”?

Ми вважаємо так. Це загально-сімейний канал.

Д.Б.: Ваші критики, у тому числі член Наглядової ради Олексій Панич, дорікають, що на каналі немає достатньо політичних новин. Я хочу процитувати один з оглядів Отара Довженка для “Детектор медіа”, де він писав, про політичні з'їзди. “Суспільний “UA: Перший” уже не вперше продемонстрував хибне розуміння стандартів і політичної незалежності”. Зокрема, не транслював з'їзд Тимошенко, а що стосується Порошенка, то висвітлювали лише у контексті акції “Хто замовив Катю Гандзюк”. Дорікають дуже різні люди про те, що недостатньо політики.

Мені здається, ви дарма їх змішуєте в одну купу - Отара Довженка і Панича, якого я не поважаю, це людина, яка не має компетенції будь що говорити. І знаєте, з чого я зробив такий висновок? У мене йде довга дискусія на “Детектор медіа” з Ігор Кулясем, котрий є експертом, якого я поважаю. У дискусії пан Панич розповідає, що журналістика є пропагандою. Я не те, що не поважаю його, а навіть не хочу мати жодної справи з ним.

Якби ми висвітлили з'їзд, моя робота тут, на “Суспільному”, була б завершена. Наші стандарти доволі жорсткі - є кандидат, він зареєстрований, тоді давайте про це говорити. Якщо він не є кандидатом, він може робити все, що завгодно задля свого піару. Я перепрошую, у країні є хоча б одна ідеологічна партія? Немає. Так, можливо треба було про це згадати у новинах. Якщо Панича це не влаштовує, хай іде працює на з'їзді.

Д.Б.: Чому команда, яка мала готувати дебати, звільнилася?

Не команда, яка мала готувала дебати, звільнилася. Частина суспільно-політичного мовлення як такого звільнилася (у грудні 2018 року звільнилися генеральний продюсер цього напряму Андрій Сайчук та виконавчий продюсер Михайло Смуток, - LB.ua). Вони мали б готувати дебати за грантовим проектом. Чому вони пішли, не пояснювали. Я можу думати, це теж пов'язане з виборами. Перед виборами багато хто з журналістів переходить з одного видання в інше. Тепер інша комнада робить, а що їм заважало. Так, як вони здали свої справи, виходячи звідси, це не просто ганьба, це майже нічого. Зараз вигрібаємо наслідки всього цього. Це їхнє рішення, я нікого не тримаю.

Фото: Макс Требухов

“Жоден з політиків зі мною вже не розмовляє”

А.С.: З чим ви пов'язуєте розірвання контракту: з виборами, з бажанням деяких політичних сил вплинути на ситуацію на “Суспільному”?

Я би пов'язував це з двома речами. “Схеми”, “Наші гроші” (програми розслідувань - LB.ua) і неконтрольовані новини. Решта - це похідна від цього. Намагання вплинути на редакційну політику, неможливість за законом і на пряму так зробити, бо ми не піддаємося цьому з Наглядової ради.

А.С.: Хто саме з політиків був зацікавлений у тому, щоб ані “Схеми”, ані...

Щоразу “Схеми” висвітлюють окреме прізвище. Їх було десятки, якщо не сотні. Кожен з них дзвонив, дорікав, передавав: “Що ви робите? Зніміть з ефіру”.

А.С.: Від кого востаннє надходили такі погрози, дорікання?

Навіть не згадаю. Вони вже рік так не роблять, бо знають, що мені немає сенсу щось казати.

А.С.: Вам з Банкової телефоновули, казали щось зняти?

Вони ніколи такого не роблять.

А.С.: А хто з політиків...?

Вони передають через зв'язки, знайомих. Я журналіст уже понад 30 років. Я знаю їх усіх. Хто ближче був більш-менш знайомий, вони і передають. Жоден з політиків зі мною вже не розмовляє. Я втратив всіх, навіть знайомих. Окей, мені байдуже. У нас є суспільна справа, і ми її робимо.

Фото: Макс Требухов

А.С.: Як ви це сприймаєте?

Я вважаю, що це просто дурість те, що вони зробили. Зробити це за два місяці до виборів - це така тупість, що на голову не налазить. Навіть якщо хтось у них замовляв, то вони принесли тепер їм проблеми. Тепер усі будуть говорити, що це політична справа. Так, вона така і є! Але навіщо було так робити показово?

Д.Б.: Що буде з “Суспільним”?

Та все буде нормально з “Суспільним”, може не так швидко. Будемо боротися до кінця. Маємо бути законослухняні. Знімуть судом - добре. Думаю, спробують, як у Польщі, повернути у державне лоно. Противники - не тільки виконавча влада, ви забуваєте про законодавчу, яка мала свої 20 хвилин тут завжди. Вони досі дорікають, хоча ми збирали фракції, пояснювали, що таке “Суспільне”. Перше питання, яке чуємо: “Де наші 20 хвилин?”. Якщо їх повернути, вони будуть задоволені. Навіть під тими самим лозунгами “Суспільне” вперед, слава”.

Читайте главные новости LB.ua в социальных сетях Facebook и Twitter