Депутати і аграрні організації будуть ініціювати зміну порядку розподілу дотацій в АПК, який, на їхню думку, спотворили Мінфін та Мінагрополітики. Про це написав у своєму блозі на Економічній правді за підсумками наради в Аграрному комітеті ВР, народний депутат Іван Мірошниченко.
"Доступ до дотацій повинні отримати всі групи аграріїв - великі, середні і малі", - пояснив він позицію депутатського корпусу.
За словами нардепа, у 2017 році за бортом опинилася група виробників, які займаються одночасно рослинництвом на експорт і тваринництвом, ягідництвом, садівництвом та іншими галузями для внутрішнього ринку. Вони просто випали з процесу. Це сталося через те, що Мінфін та Мінагрополітики після двох місяців зволікань представили інший механізм розподілу дотацій, який відрізнявся від раніше узгодженого.
"Вони взяли за основу податковий кредит і податкові зобов'язання, які у різних груп і залежно від структури виробництва не збігаються у часі. Так, у птахівництва вони є щодня, у рослинництві виникають наприкінці року, після реалізації продукції, а в свинарстві і розведенні ВРХ - з певною періодичністю. Тому одні виробники після такого розподілу претендували на бюджетні гроші постійно і щомісяця, а інші - періодично або втратили таку можливість", - пояснив він.
За словами Мірошниченка, варто розробити механізм, за якого виробник подавав би подвійну і розділену податкову декларацію з розбивкою на товари, які підпадають під програму дотацій, а не загальну декларацію із взаємозаліком зобов'язань. Це дозволить уникнути розривів у часі для різних груп виробників. Всі повинні отримувати дотацію з рівнем покриття не менш ніж 80% від сплаченого ПДВ або реалізації продукції.
Також нардеп пропонує змістити фокус державної підтримки АПК у бік одноосібників, приватних сімейних виробників. Додаткові 2-4 млрд грн варто виплатити людям з приватного сектора на підтримку виробництва молока і м'яса великої рогатої худоби.
"В Україні налічується 2,7-2,8 млн голів ВРХ саме в приватному секторі, де виробляється основна частка молока. Одноосібникам важко конкурувати з промисловими підприємствами, тому потрібно допомагати саме їм. Закладені кошти можуть легко виконати функцію підтримки. Її форми можуть бути різними, починаючи з дотування однієї голови вирощеної худоби або худоби на утримання і закінчуючи компенсацією на придбання холодильного обладнання для зберігання молока, його переробки або розвитку сімейних ферм. Варто припинити політичні спекуляції і спрямувати зусилля на підтримку маленького фермера. Він прагне рости і розвиватися. Він, як ніхто інший, потребує підтримки з боку держави", - пояснив нардеп.
Результати розподілу дотацій в АПК за перше півріччя зумовлені сезонністю агровиробництва - експерти
Також Іван Мірошниченко повідомив, що під час наради у парламентському комітеті були схвалені пропозиції про збільшення загальної суми фінансування АПК з 6,3 млрд грн до 8,3 млрд грн. Водночас члени комітету запропонували джерела такого зростання. Також нардепи пропонують провести перерозподіл коштів з частини бюджетних програм та спрямування щонайменше 1,5 млрд грн на прямі дотації і збільшити обсяг коштів на компенсацію кредитних банківських ставок сумарно до майже 900 млн грн.
Депутати пропонують виділити 300 млн на підтримку садівництва і виноградарства і 1 млрд грн на підтримку фермерських господарств.
За словами Івана Мірошниченка, такі пропозиції вже висувалися, але були проігноровані урядом. Однак депутати будуть наполягати на них під час бюджетного процесу.
Як повідомлялося, Кабмін обмежить розмір дотацій на одного сільгоспвиробника сумою 150 млн гривень.