Заступник голови Адміністрації президента України Костянтин Єлісєєв вважає, що реакція Угорщини на прийнятий закон України про освіту пов'язана з парламентськими виборами в цій країні і бажанням відвернути увагу від проблем у взаєминах Будапешта з ЄС.
"Ці всі істеричні заяви угорської сторони пов'язані, перш за все, з парламентськими виборами в Угорщині, які відбудуться наступного року, а також з тим, що Угорщина хоче відвернути увагу від нинішніх проблем у відносинах з ЄС, зокрема в контексті міграційних питань", - сказав він в ефірі "Радіо Свобода".
Єлісєєв зазначив, що Україні потрібно діяти спокійно і виважено, але при цьому не обмежувати свої національні інтереси. "Ми повинні продемонструвати, що ми велика європейська нація, у нас є свої національні інтереси і в нас є свій хребет. І нас на цьому шляху не зламати", - заявив він.
Заступник голови АП вказав, що Угорщина не захотіла вирішувати виниклі питання у двосторонньому форматі. "Ми готові до двосторонніх консультацій, залучити експертів, щоб довести, що цей закон відповідає найкращим європейським стандартам і відповідає як інтересам угорської національної меншини, так і інтересам української сторони", - пояснив він.
Зі свого боку голова МЗС України Павло Клімкін у твіттері написав, що Україна працює над забезпеченням максимального комфорту українців угорського походження, зважаючи на набуття чинності закону про освіту.
"Ми працюємо над тим, щоб громадяни України угорського походження почувалися максимально комфортно і в ЄС, і в Україні", - написав він.
Клімкін додав, що більше мов означає більше можливостей: "Конструктив у діалозі дозволить зняти непорозуміння".
Нагадаємо, на сайті Міністерства закордонних справ Угорщини з'явилася заява, в якій сказано, що угорський уряд має намір блокувати всі подальші рішення Європейського Союзу, спрямовані на зближення ЄС з Україною, у зв'язку з підписанням президентом України Петром Порошенком закону "Про освіту".
5 вересня Верховна Рада 255 голосами прийняла закон "Про освіту", який, зокрема, регулює питання використання української мови у сфері освіти.
Він передбачає, що діти, які підуть у школи з 1 вересня 2018 року, матимуть можливість навчатися рідною мовою тільки в початковій школі - перші чотири роки. З п'ятого класу всі предмети повинні викладатися українською мовою.
Офіційні органи низки країн, які мають велику діаспору в Україні, висловили протест з приводу ухвалення цього закону. Угорщина висловлювалася проти нього найдужче. Крім того, президент Румунії скасував візит в Україну у зв'язку з ухваленням закону.