Вони стверджують, що приватників обмежують у доступі до державного фінансування попри декларації медреформи. У відповідь на це голова Національної служби здоров'я Наталія Гусак каже, що справа не у формі власності, а в обмежених грошах держави.
Про це Наталія Гусак розповіла у розмові з LB.ua
За словами Наталії Гусак, 7 липня буде попередній розгляд справи, і тоді юристи НСЗУ зможуть прицільніше з нею працювати.
“Ми будемо захищати нашу позицію, тому що, здається, маємо різне розуміння підходів закупівлі медичних послуг, ніж наші партнери Synevo і CSD, – сказала Наталія Гусак. – Колеги виходять з своїх інтересів, а наші інтереси – забезпечити в рамках обмеженого фінансового ресурсу українців меддопомогою в рамках їхнього попиту на медичну послугу і в рамках наших пріоритетів, бо фінансовий ресурс обмежений і ми маємо ефективно використати його”.
Зокрема, одна з причин скарги компаній -- що лабораторія, яка обслуговує більше пацієнтів, аніж базово домовились з державою, автоматично отримує зменшену ставку.
“Ми не можемо домовитися в кількості послуг, яку ми готові закуповувати для пацієнта, не обмежуючи його в інших послугах, – коментує Наталія Гусак. – Для нас важливо, до прикладу, щоб ми дали пацієнту, якому справді необхідно, дорогу лабораторну діагностику – для онкопацієнтів, орфанних”.
За словами голови НСЗУ, держава готова розвивати лабораторні дослідження, і їй важливіше “перевести суму грошей, яку витрачаємо на дуже лайтові аналізи, на складну лабораторну діагностику для пацієнтів, які мають онкологічне захворювання”.
Наприклад, додає Наталія Гусак, це стосується аналізу на вітамін D3: “[Його] на 1,5 млрд готова продати одна з клінік, яка подала позов. От з цих 1,5 млрд ми готові покрити складну лабораторну діагностику для пацієнтів, які мають онкологічне захворювання. Це чесно з точки зору людей, чесно з точки зору системи і чесно з точки зору надавачів, тому що ми їм даємо можливості. Ми кажемо: "Колеги, ми не готові у вас закуповувати таку кількість вітаміну D3, але готові цей обсяг фінансування надати вам, якщо ви надасте послуги імуногістохімії, інших складних лабораторних".
За словами голови НСЗУ, держава не може собі дозволити закуповувати в такій кількості легкої лабораторної діагностики, яка не має клінічної ефективності і не відстежується в подальшому: “Якщо ви хочете просто прийти комфортно, піти в приватний центр і щоб держава покрила все, що ви бажаєте там, вітамін D3 аналізи, загальний аналіз крові декілька разів в місяць і загалом все, то тоді треба чесно сказати, від чого ми відмовляємося як країна: від обсягу реабілітації? від покриття витрат на хірургію? відщеплюємо від сімейних лікарів і обмежуємо доступ до сімейної медицини? Тому що ми хочемо покрити усе бажання пацієнта мати зручний, комфортний механізм отримання лабораторних послуг”.
Ще однією з топ проблем для лабораторій, які вони озвучують публічно, є вимога від держави мати в себе не тільки безпосередньо аналізи, але й надавати консультації лікарів, тобто займатися непрофільною роботою. Тому лабораторії вважають, що це штучне “вимивання” їх із ринку.
На це Гусак відповідає потребою у комплексній послузі для пацієнтів: “Коли ми купляємо комплексну послугу з амбулаторної допомоги, це означає, що коли ви приходите на консультацію до свого кардіолога, або до онколога в поліклініку, онколог або кардіолог виписує направлення і ви в цій же клініці маєте можливість зробити цю діагностику. Так, ви можете піти і в Synevo чи CSD, але маєте можливість зробити і в цій клініці діагностику. Для нас цікаво розвивати саме таких надавачів, які дадуть можливість комплексно пацієнту надати амбулаторну допомогу, щоб пацієнт не був залежний від того, чи має дійти ще 20-30 км до найближчого Synevo чи CSD, а в тому, що він може прямо, коли онколог призначив, отримати цю послугу, тому що лабораторна послуга сама по собі не має окремої цінності для пацієнта. Цінність мають результати лабораторного дослідження саме для лікаря у взаємовідносинах з пацієнтом. Тобто пацієнту необхідно буде ще повернутися до лікаря і отримати на основі цих лабораторних обстежень консультацію або направлення далі на те, що необхідно діагностувати”.
Вона також додала, що рішення про додавання консультацій в договори про аналізи й діагностику зокрема зумовлене потребою в скороченні неефективної комунальної медичної мережі.
Також, серед інших претензій лабораторій: держава змінює правила без погодження з тими, з ким підписала договір. На це Наталія Гусак відповідає, що держава вже накопичила достатньо даних, тому на їхній основі й ухвалює свої рішення.
Повну версію розмови з Наталією Гусак дивіться на нашому ютубі.