З чого почати огляд: перший лікар — дерматолог
Будь-які утворення на шкірі повинен оглянути насамперед дерматолог, пояснює Ярина Романенко. Саме дерматологи працюють зі шкірними проблемами й мають спеціальний інструмент — дерматоскоп.
Це наче мікроскоп, який дозволяє роздивитись утворення під збільшеним склом й оцінити, з яких тканин воно складається. Але навіть дерматоскоп не дає стовідсоткової гарантії, що це доброякісне чи злоякісне утворення.
Тому після огляду дерматолог складає план дій. Якщо проблему можна вирішити ліками або через маленькі — мініінвазивні — втручання, він зробить це сам.
«Якщо ж потрібно глибше видалення — у межах здорових тканин, глибше за шар дерми, — лікар скеровує до хірурга. А коли є підозра, що утворення пов’язане з кістковим каркасом, направляє до травматолога», — розповідає Романенко.
Які обстеження можуть призначити
За словами хірургині, усе залежить від утворення. Якщо воно схоже на мозоль або бородавку, дерматолог може взяти поверхневий зішкріб, щоб перевірити, інфекція грибкова, бактеріальна чи вірусна.
Якщо під незміненою шкірою помітна випуклість, пацієнта можуть направити на УЗД, МРТ чи КТ — залежно від глибини й місця розташування.
Та основним і найточнішим методом діагностики лишається гістологія.
Що таке гістологічне дослідження
«Щоб відправити зразок на гістологічне дослідження, спершу потрібно зробити біопсію», — пояснює хірургиня Ярина Романенко. Для біопсії лікар забирає змінені тканини — частину або й усе утворення.
Висічений матеріал поміщають у стерильну баночку, заповнену спеціальною рідиною. Вона консервує тканину, не дає їй розкладатися й допомагає зберегти цілісність для подальшого дослідження.
«Гістологія — наступний етап, — додає лікарка. — Гістологічне дослідження дозволяє простежити динаміку росту пухлини, а також зміни внаслідок лікування. За допомогою гістології можна визначити забарвлення, консистенцію та щільність, порушення структури матеріалу й тканини. Матеріал досліджує лікар-гістолог. Він обробляє тканину: просушує, заливає воском, готує зрізи й розглядає їх під мікроскопом на клітинному рівні».
За результатами гістолог може встановити, що це:
- запальне утворення;
- доброякісний ріст клітин чи злоякісний, атиповий процес.
Може встановити або підтвердити діагноз, а також визначити стадію захворювання.
Гістологічні дослідження теж бувають різними. Романенко пояснює, є:
- звичайна гістологія — коли зразок розглядають під мікроскопом;
- імуногістохімія — коли вивчають уже не клітинний, а хімічний склад тканини;
-
цитологічне дослідження — коли для аналізу беруть не шматочок тканини, а рідину. Її спеціально обробляють, розподіляють клітини, і гістолог так само досліджує їх під мікроскопом.
Як збирають матеріал на дослідження
«За протоколами, які діють в Україні, і за європейськими стандартами, будь-який матеріал, який лікар видаляє з тіла пацієнта, мають відправити на гістологічне дослідження», — каже Романенко.
Вона пояснює, що навіть коли лікар візуально впевнений, що утворення доброякісне — скажімо, дерматофіброма чи стрижневий мозоль, він зобов’язаний пояснити пацієнту необхідність гістології.
У державних і комунальних закладах, за її словами, гістологічне дослідження безкоштовне і матеріал повинні скерувати на аналіз без винятків.
Хірургиня пояснює, що лікар може самостійно визначити, утворення доброякісне або злоякісне, без додаткових методів, але це буде суто його думка. Він орієнтується на зовнішні клінічні ознаки, симптоми чи анамнез, але це не дає 100 % гарантії.
У певних ситуаціях дослідження не просто рекомендоване, а обов’язкове, особливо якщо є підозра на злоякісний процес — тоді лікар повинен наполягати на гістології.
На гістологію можна відправити будь-яке утворення, але робити це треба правильно.
«Не можна відправляти лише частину, — наголошує лікарка. — Є види раку, які ростуть лише в певній частині вузла. Якщо взяти не весь, можна пропустити злоякісний процес».
Тому матеріал забирають у межах здорових тканин — тобто з невеликим запасом. Це допомагає переконатися, що патологічні клітини не залишилися в тілі.
Якщо гістолог бачить, що в краях видаленого матеріалу все ще є патологічні зміни, операцію повторюють, а пацієнта скеровують до онколога.
Скільки чекати на результати
Зазвичай результат гістологічного дослідження готовий за 5–10 днів. Тривалість залежить від навантаження лабораторії, технічного оснащення.
«Матеріал проходить кілька етапів підготовки — фіксацію, зневоднення, заливку у віск, нарізання зрізів. Лише після цього його досліджують під мікроскопом», — пояснює лікарка.
У разі підозри на рак під час операції можуть зробити експрес-гістологію — коли матеріал одразу оглядає гістолог під мікроскопом і дає попередній висновок.
Що робити після результатів
Якщо утворення виявилося доброякісним — наприклад, мозоль чи ліпома (жировик), після видалення роблять перев’язки, знімають шви через 10–14 днів, на цьому лікування завершується.
«Якщо ж гістологія показує злоякісний процес, ми обов’язково повторно запрошуємо пацієнта, робимо додаткове висічення в межах здорових тканин і направляємо його до клінічного онколога. Там визначають подальше лікування», — зазначає Романенко.
Що каже НСЗУ
Ще восени 2025 року ми просили коментар у Національної служби здоров’я України щодо того, коли конкретно мають скеровувати пацієнтів на гістологічне дослідження, аби це покривала держава. Відповідей ми не отримали. І знову поставили його під час інтерв'ю з головою НСЗУ Наталією Гусак у червні 2026 року.
Де можна почитати правила, коли і який лікар може скерувати пацієнта на гістологічне дослідження? Чи можемо ми сказати це вже чітко?
«Я буду недостатньо чесною, якщо скажу, що точно можемо. Велику кількість медичних послуг ми ще виписуємо. Особливо проактивно це йде в онкології», — відповіла на це голова НСЗУ. І додала, що з онкологами Служба співпрацює найконструктивніше: спільно розробляють маршрути пацієнтів і їхні шляхи медичною системою.
Повну розмову з головою НСЗУ читайте вже наступного тижня.