ГоловнаЗдоров'я

70 обшуків поліції у медзакладах по Україні: що відомо і що каже НСЗУ

Зранку інформаційний простір схолихнула заява поліції: вранці 20 березня правоохоронці прийшли з 70 обшуками до медзакладів по всій країні.

Поліція стверджує, що документує схеми привласнення коштів з бюджету, які були призначені для лікування українців у межах Програми медичних гарантій (у межах якої держава оплачує медзакладам кошти за надані українцям медичні послуги).

Йдеться нібито про фіктивні медпослуги та маніпуляції з даними в електронній системі охорони здоров’я, а слідчі дії проводять за сприяння Міністерства охорони здоров’я та Національної служби здоров’я. За попередніми оцінками правоохоронців, сума збитків для держави може сягати сотень мільйонів гривень.

“Логічне продовження спільної роботи проти ганебної практики, коли пацієнтів змушують платити за те, що вже оплатила держава, – прокоментував у своєму Фейсбуці заступник міністра охорони здоров’я Євгеній Гончар. – Наприклад, тариф НСЗУ на лікування катаракти із імплантацією інтраокулярної лінзи становить 28 441 грн. Цього тарифу достатньо, щоб медзаклад забезпечив повний пакет допомоги, вартість послуги, роботу команди, операцію, необхідні витратні матеріали та сам кришталик. Пацієнт не має купувати кришталик “за власні кошти" у "дружнього" до лікарні ФОПа, якщо операція проводиться в межах Програми медичних гарантій”.

Але що саме сталося? Із заяв поліції поки неясно. Тож ситуацію LB.ua попросив прокоментувати голову Національної служби здоров’я Наталію Гусак.

голова НСЗУ Наталія Гусак
Фото: facebook/Наталія Гусак
голова НСЗУ Наталія Гусак

Доповнення від 19:49: Національна поліція оприлюднила нове відео з деталями, якими ми доповнили цей матеріал. Також ми допустили помилку, яку виправили: правоохоронці сказали про 70 обшуків, і ми та багато інших наших колег це протрактували як обшуки у 70 медзакладах, однак це не тотожні поняття. Тому чекаємо уточнень від поліції, у скількох саме закладах були ці 70 обшуків. Перепрошуємо у читачів за допущену помилку. 

Обшуки – через перевірки медзакладів за кількома напрямками

За словами Наталії Гусак, обшуки в лікарнях є наслідком взаємодії НСЗУ, МОЗ та правоохоронних органів за кількома напрямами. Вони об'єднані метою забезпечити пацієнта безоплатною якісною медичною допомогою.

1. Виконання умов договорів з НСЗУ

“Не можу зараз говорити, про які заклади йдеться, – можу лише здогадуватися з відомої мені інформації та запитів правоохоронних органів, які збирають відповідну доказову базу. Але чітко розумію, що більшість випадків стосуватиметься невиконання умов договорів з НСЗУ в частині вимагання коштів від пацієнтів”, – розповіла Наталія Гусак.

Голова НСЗУ згадала в цьому контексті вимагання оплати від пацієнтів за купівлю кришталика та за операції із заміни суглобів. За ці послуги сплачує НСЗУ, і щодо них служба вже неодноразово виходила в комунікацію з медіа.

Також Наталія Гусак розповіла про випадки вимагання коштів за КТ-діагностику. Адже НСЗУ оплачує медзакладам кошти і за КТ, і за МРТ. Втім, пацієнти регулярно й досі платять за ці послуги зі своєї кишені.

Фото: Перше медичне об'єднання Львова

“Наприклад, у медзакладах комунальної власності за комп’ютерну томографію НСЗУ сплачує 2387 грн. Це ринкова ціна. І в цей час з військового в лікарні вимагають готівкою від 3 до 5 тисяч грн. Це – реальні кейси, виявлені під час фактичного моніторингу. Тож наші дії спрямовані на те, щоб відновити справедливість для пацієнтської спільноти”, – наголосила Гусак.

2. Невідповідність щодо кадрів та обладнання в медзакладах за результатами моніторингів, які на постійній основі проводить НСЗУ.

Як заявили в поліції: "На папері - дороге обладнання, якого ніколи не існувало. У звітах - фахівці, які не працювали, фіктивні важкі випадки - реабілітаційні або неонатальні (новонароджених)". 

3. Внесення недостовірної інформації до електронної системи охорони здоров'я (ЕСОЗ). 

Деякі надавачі в такий спосіб штучно здорожчують медичні послуги, кодуючи прості діагнози і втручання як складні.

За словами поліції. ключовим елементом "схем" нібито стало втручання в ЕСОЗ: "Фігуранти створювали неіснуючих пацієнтів, вигадували складні діагнози, вносили дані про лікування, якого насправді не було". Зокрема, мова йде про паліативну допомогу, якої насправді не надавали, а вона була у звітах. 

Про які медзаклади мова

У поле зору правоохоронних органів потрапляють медичні заклади, в яких порушення є системними. У більшості медзакладів таких порушень немає.

“За результатами слідства невдовзі стане відомо більше про такі випадки, але я б хотіла пояснити: хоча здається, що 70 обшуків – це багато, у нас загалом 17 тисяч суб'єктів господарювання. І ці обшуки – це історія діяльності окремих надавачів послуг та окремих керівників”, – сказала Гусак.

Обшуки в медзакладах
Фото: Національна поліція
Обшуки в медзакладах

За даними поліції, залучені були як керівники медзакладів, так і керівники відділень, лікарі та бухгалтери, і посадовці на місцях та приватні структури. Серед фігурантів є ті, хто раніше потрапляв в поле зору правоохоронців. наприклад, фігурував в фіктивній реабілітації пацієнтів і нібито привласнив 78 млн грн. 

Фото: Національна поліція

Фото: Національна поліція

Як розповіла голова НСЗУ, служба передає дані про порушення в медзакладах правоохоронцям, якщо її повноваження закінчуються. Таке трапляється тоді, коли потрібен збір додаткових доказів. І всіх надавачів медпослуг НСЗУ про можливість такого сценарію завчасно попереджає.

Тому НСЗУ інформує всіх засновників про результати своїх моніторингів. Оскільки засновник призначає керівника, то його функція – зреагувати та запобігти діям, які можуть призвести до розірвання договору чи залучення правоохоронних органів.

Які наслідки можуть чекати медзаклади

Правоохоронці вилучили техніку і сервери, фінансово-господарську документацію. печатки, банківські картки і готівку. Загалом повідомили про 18 підозрюваних.

Як позначиться ситуація з обшуками на доступі до медичної допомоги? На це Наталія Гусак відповіла, що для пацієнтів негативного сценарію не буде. Це відповідальність керівників закладів, адміністраторів та окремих лікарів.

Про можливість подальшого контрактування з медзакладами, які вже потрапили в поле зору правоохоронних органів, особливо в контексті невеликих медзакладів у невеликих населених пунктах, голова НСЗУ зазначила, що служба “шукає правильні рішення, і першим є можливість розірвання договорів за окремими пакетами, а не за всіма напрямами”. 

За словами керівниці служби, в НСЗУ не стоїть завдання позбутися проблемного закладу і не укласти з ним договір: “У договірних відносинах чітко визначено, що за результатами моніторингу складається план усунення порушень. Цей план служба передає засновнику медзакладу. Після виконання плану усунення порушень ми переглядаємо можливість подальшого укладання договору. І для нас важливо, щоб надавач виправляв порушення”.

Вона додала, що НСЗУ прагне підтримувати контакт із засновником закладу. Адже якщо громада залишиться без якогось сервісу через шахрайські дії надавачів медичних послуг, “то це спільна відповідальність перед пацієнтом – НСЗУ, керівника медзакладу і громади”.

Ірина СандулІрина Сандул, журналістка
Генеральним партнером розділу «Здоров'я» є медична мережа «Добробут». Компанія розділяє цінності LB.ua щодо якісної медичної допомоги, та не втручається у редакційну політику LB.ua. Усі матеріали розділу є незалежними та створеними відповідно до професійних стандартів.