Про це свідчать результати щорічного опитування, проведеного медичною інформаційною системою Helsi на початку 2026 року.
Опитування проводилося 7 січня 2026 року серед користувачів застосунку Helsi шляхом онлайн-анкетування через push-сповіщення. У ньому взяли участь 2986 респондентів з різних регіонів України.
Серед опитаних 62% становлять жінки та 38% — чоловіки. Більшість респондентів працюють (67,2%), 15,7% є пенсіонерами, 15,2% не працюють, ще 2% — студенти. Найчисельнішими віковими групами стали люди 45–54 років (30%) та 35–44 років (28%).
Значна частина учасників опитування має безпосередній досвід війни. Так, 36,4% проживають у регіонах із регулярними обстрілами, 16,8% є військовослужбовцями або військовослужбовицями, 10,8% — внутрішньо переміщеними особами, а 5,6% втратили близьку людину. Водночас 30,4% респондентів повідомили, що не мають прямого воєнного досвіду.
За даними дослідження, 57,4% опитаних відчувають стрес або тривогу майже щодня, ще 26,1% — один або два рази на тиждень. Лише 9,3% зазначили, що стикаються зі стресом рідко або не відчувають його зовсім.
Проблеми з мотивацією також залишаються поширеними: 36,8% респондентів повідомили про постійну апатію, 44% — про періодичну втрату мотивації. Лише 4,9% опитаних зазначили, що почуваються стабільно активними.
Опитування виявило чіткий зв’язок між досвідом війни, умовами життя та рівнем психологічного навантаження. Серед мешканців регіонів із регулярними обстрілами частіше фіксуються щоденний стрес, порушення сну та хронічна втома. Внутрішньо переміщені особи частіше повідомляють про поєднання високої тривожності з відчуттям браку підтримки, навіть за наявності роботи.
Пенсіонери в середньому демонструють вищу частоту щоденного стресу, ніж працюючі респонденти, і частіше оцінюють свій ментальний стан як поганий або дуже поганий. Водночас рівень звернень по професійну психологічну допомогу серед цієї групи залишається низьким.
Серед працюючих респондентів спостерігається поляризація реакцій на тривогу: частина опитаних реагує зростанням робочого навантаження, тоді як інші скаржаться на втрату мотивації та емоційне виснаження.
Попри високий рівень психологічного навантаження, лише 25,2% опитаних хоча б раз зверталися по професійну допомогу з питань ментального здоров’я. Ще 37,5% лише розглядають таку можливість, тоді як 37,3% не планують звертатися до фахівців узагалі.
CEO Helsi Євген Донець зазначив, що цього року дослідження приурочили до Міжнародного дня боротьби з депресією. За його словами, ментальні розлади сьогодні належать до найчастіших причин звернення українців до лікарів, а повномасштабна війна суттєво посилила цю тенденцію.
Порівняно з результатами опитування 2025 року, коли лише 3% респондентів оцінювали свій стан як дуже добрий, у 2026 році цей показник дещо зріс. Водночас частка людей у крайніх негативних станах зменшується порівняно з 46,8% минулого року.