ГлавнаяЭкономикаГосударство

"Північний потік - 2 вже розділив Європу"

Проект Північний потік - 2, який передбачає проведення нових магістральних трубопроводів з Росії до Німеччини через Балтійське море, Російська Федерація почала активно лобіювати ще у 2015 році. Цей проект за протяжністю та пропускною спроможністю абсолютно відповідає вже існуючому першому Північному потоку. Проте він дасть змогу повністю обійтися без України у постачанні газу до Європи та дозволити Росії стати, по-суті, монополістом на європейському енергетичному ринку та, як результат, значно розширити свій вплив у Європі.

На даний момент Північний потік - 2 викликав неоднозначну реакції європейських країн та розділив держави на два табори: ті хто - за, та - проти проекту. Німеччина, Австрія та Італія підтримують проект. У той час, як Польща та Балтійські країни активно виступають проти, розуміючи потенційні ризики для Європи від реалізації Північного потоку - 2.

Неоднозначності майбутньому проекту Газпрому додає також новий пакет санкцій щодо Росії, КНДР та Ірану, прийнятих влітку Конгресом США та підписаних президентом Дональдом Трампом, який також може зачепити близько восьми проектів за участю європейських компаній, що співпрацюють з російськими, у тому числі Північний потік - 2.

Про перспективи проекту та про тенденції на сучасному європейському енергоринку LB.ua говорить з аналітиком з питань енергетики Павлом Салаї. Він працював разом з Єврокомісією та енергетичною компанією EDF, був радником з питань публічного адміністрування в Міністерстві закордонних справ Словаччини (2014-2016) та експертом Інституту центральноєвропейської політики СЕРІ. Має ступінь магістра з європейських відносин в Institut d'études politiques (Sciences Po) у Парижі, де він також є головою асоціації студентів та випускників, що спеціалізувалися на Центральній Європі та країнах Вишеградської групи. Павло був автором статей для словацької щоденної газети SME. Зараз працює старшим редактором видання EurActiv.sk, яке спеціалізується на європейських новинах та аналізі.

Фото: надано автором

Які пріорітети в енергетичній сфері заклав на майбутнє ЄС та які нові проекти будуть реалізованими?

ЄС заклав п'ять напрямків нової енергетичної стратегії: повністю незалежний та інтегрований енергоринок, проведення нових досліджень, впровадження інновацій, енергобезпека, солідарність, довіра, енергоефективність і поступовий перехід до декарбонізації.

Серед нових проектів, з’явився Eastring, що полягає у побудові газової труби між Словаччиною та Болгарією для постачання газу на Балкани. Щось, на зразок опозиції до Південного потоку. Словацька газова компанія Eustream також підписала договори з українським Нафтогазом, Укртрансгазом та Газпромом, з останніми договір на постачання газу до 2050 року.

Раніше, ви, говорили, що європейський газовий ринок змінюється. Яким чином?

Перш за все, відбувся перехід від національної моделі співпраці до регіональної. На жаль, дуже відомий та перспективний проект Набукко скасували ще чотири роки тому. Планувалося постачати газ з Туркменії та Азербайджану до Австрії та Німеччини. Скраплений газ став дуже популярним на газовому ринку замість того, що зазвичай йшов через труби.

Нещодавно Хорватія розпочала видобуток скрапленого газу на півдні, а Польща на півночі. Тож, виникли нові шляхи добування газу. З 2015 року зріс попит на об‘єднання газотранспортних мереж з Угорщиною. Зараз теж саме роблять і поляки.

Бурова установка з розвідки газу польського консорціуму PGNiG проводить роботи на родовище в містечку Звола, Польща.
Фото: EPA/UPG
Бурова установка з розвідки газу польського консорціуму PGNiG проводить роботи на родовище в містечку Звола, Польща.

Наскільки нові російсько-європейські газові проекти, такі як Північний потік 2 вплинути на енергетичну безпеку членів ЄС та як, взагалі, це впливатиме на внутрішньо європейські відносини? Чи не буде це фактором розколу, якщо деякі країни (Німеччина, Італія) за проект, а інші (Польща, Балтійські країни) проти?

Північний потік - 2 вже розділив Європу. Це показує, що ЄС усе ще не єдиний. Якщо проект запрацює, то єдність може бути під загрозою. Для Східної Європи даний проект – це частина питання безпеки та незалежності. Для Словаччини як і для Польщі цей проект не надто вигідний з точки зору прибутку.

Північний потік - 2 найбільш вигідний для французьких, німецьких, та датських компаній. Для них це абсолютно економічне питання. Тим часом ціна проекту лише зростає. Польща блокує його, і для Газпрому стає усе складніше фінансувати його. Європейців, зокрема, французів та німців хвилюють питання електрозабезпечення, але не газу.

Ангела Меркель сказала, що Північний потік 2 – це комерційний проект. Я вважаю, що з її вуст це звучить досить кумедно, адже це абсолютно політична риторика.

Зараз Вишеградська четвірка проти даного проекту. До них також приєдналися Румунія та Хорватія, але остання проти лише через те, що Сербія ніби-то підтримує Північний потік - 2. Далі нас чекають дискусії та дебати у середині Європейської комісії та інституцій ЄС щодо майбутнього проекту.

Фото: vedomosti.ru

Наскільки високі шанси проекту бути реалізованим?

Шанси високі, але слід врахувати нові політичні фактори, які виникли у 2016 та 2017 роках. Польський Антимонопольний комітет заблокував діяльність консорціуму Північного потоку - 2. Швеція та Данія занепокоєні питаннями захисту довкілля. Фінляндія, щоправда, поки що мовчить. У той же час, Конгрес США наклав нові санкції на європейські компанії, які співпрацюють з Росією. Факторів ризику реалізації проекту теж дуже багато.

Все ж таки, у випадку, якщо Північний потік - 2 буде реалізованим, то які існують інструменти в руках європейців для запобігання монополізації свого енергоринку Газпромом, щоб не дозволити маніпуляцію та диктування умов компанією, які будуть суперечити принципам європейського енергоринку?

Завдання, які перед собою поставили творці Північного потоку - 2, вказані у них на сайті: безпека газопостачання, підтримка кліматичних змін, зміцнення внутрішнього газового ринку, що неможливо при монополії одного постачальника. За правилами ЄС декілька компаній повинні бути на ринку, а не лише одна.

Якщо проект буде реалізованим, то Газпром де факто домінуватиме на енергоринку Європи. Проблема у тому, що інституції ЄС усе ще не сформували свою точку зору стосовно Північного потоку - 2. Нещодавно Європейська комісія запропонувала свій варіант прямих переговорів з Москвою щодо цього проекту. Тож гра не завершена.

Глава «Газпрома» Алексей Миллер
Фото: EPA/UPG
Глава «Газпрома» Алексей Миллер

Деякі експерти з енергетики вважають, що попит на газ в Європі буде стагнувати або спадати у майбутньому. Яка ваша думка, з цього приводу?

Попит дійсно може набагато зменшитися. Цікаво, що, наприклад, той же Газпром каже, що він не буде зменшуватися, бо їм це не вигідно. На разі, ми не знаємо точно, як виглядатиме ситуація у майбутньому. У довготривалій перспективі, ЄС хоче перейти до методу декарбонізації, пошуку нових енергоефективних джерел.

Тим не менш, Україна разом з ЄС також повинна прийняти участь у пошуках нових шляхів для отримання газу.

Що, ви, думаєте, з приводу перспектив газопостачання з інших регіонів, крім Росії? Особливо, з Каспійського регіону та Алжиру.

Російський газ набагато дешевший, тому європейці його і купують. Хоча, існують ще й інші шляхи отримання газу крім Росії. Це Норвегія, Каспійський регіон, який вже став четвертим газовим коридором для Європи. Я вважаю, що ці напрямки слід розвивати, адже зараз ці шляхи вигідні, перш за все, для півдня Європи, Італії, Греції, але у перспективі Центральна Європа також буде отримувати вигоду від отримання газу з цих регіонів.

Наскільки тісно центрально-європейські компанії, зокрема, німецькі пов’язані з російськими? Адже, ми бачили, як колишнього канцлера ФРН Герхарда Шредера призначили головою керуючої ради Північного потоку - 2.

Звісно, вони співпрацюють. Проте Європейський союз – це не лише Шредер. Він не керує ним, так само як і Німеччина – це не єдина країна, яка бере участь в управлінні ЄС. Для прийняття усіх важливих рішень існує Європейська комісія, далі потрібна згода усіх країн членів ЄС та Європейського парламенту. До речі, навіть, у самій Німеччині Шредер, був різко розкритикований за це призначення. Я думаю, що саме на цьому прикладі, слід вчитися як працює ЄС і як українцям знайти правильні інструменти для відстоювання своїх інтересів в Європі.

Читайте главные новости LB.ua в социальных сетях Facebook и Twitter