Учасникам було запропоновано, переосмислюючи біблійну книгу Exodus про вихід юдеїв з єгипетського полону, поміркувати над тим, чи існує для людства можливість знайти вихід з системної кризи, в якому опинилася цивілізація. 34 художники різних поколінь, шкіл та медій залучилися до діалогу про виклики й проблеми сьогодення – суспільні, міждержавні, економічні, політичні, психологічні, екологічні та про нове розуміння потенціалу особистості і взаємодії.
Резиденції стали для митців певним досвідом персонального Exodus, відходу від звичних стратегій, погляду збоку на власні практики. Крім щоденної мистецької роботи, відбувалися лекції, artist talks, неформальні дискусії та вечірки, кінопокази та екскурсії. Ми об’їздили всю Чорногорію, розкіш природи котрої запліднювалася для нас специфічністю народних звичаїв та модерного мистецтва краю, драматичністю його історії, що на межі Третього тисячоліття вибухнула жахіттям Югославських війн. Бірючий унаочнив проблематику взаємодії людини з природними ресурсами, конфлікт розуміння спільного, того, що безперечно належить усім, як моря й океани, та дріб’язкового власництва і нехлюйського споживацтва. Важливою була можливість спілкування на рівних між світової слави метрами та молодими митцями різних країн та напрямків. В результаті маємо проект, у котрому учасники та учасниці дещо змінилися – як особисто, так і в тематиці, манері, розумінні свого мистецтва.
Київська виставка є четвертою за результатами резиденцій – після імпрез у музею партизанів в Гірському Мориню, Національному музеї Чорногорії в Цетинє та в галереї на Бірючому. Важливою їхньою констатацією є те, що в нинішньому світі немає більше мистецьких метрополій та периферії. В країнах без імперського минулого, без претензій на культурну експансію, так само розмірковують про світові виклики й проблеми, як і в загальновизнаних культурних столицях.
Могутні держави своїми стратегіями підвели світ до ситуації цілого спектру криз. Настав час почути голос інших країн, зокрема Східної та Центральної Європи. Переживши долю «кривавих земель» (за Тімоті Снайдером), котрим інвазії соціальних експериментів, імперські загарбання, пацифікації, війни коштували мільйонів жертв, ці країни зберегли особливу вітальність, зазнали унікальних мутацій та випрацювали свою оптику світосприйняття через мистецтво. Їхній досвід актуалізує ідеї Кирило-Мефодіївського таємного товариства XIX ст. про архітектуру східноєвропейського майбутнього, що має базуватися на взаємоповазі між народами та відмові від імперіалізму.
Невелика площа київської виставки робить її візуально насиченою, концентрованою та контрастною. На глядача наступають протилежні образи, концепції, рефлексії. Ніби відкрилася скринька Пандори або тріснуло Яйце-райце з української народної казки. Ефект зележить від кута зору того, хто дивиться. Як у диптиху Сергія Кирющенка, “це гра з геометрією перспективи”. Творча мова різних митців, те, на чому й в який спосіб вони концентрують увагу, дає цікавий зріз течій, способів творити мистецтво, що домінують в тій або іншій країні, та інформацію для антропологічних, соціологічних, політичних співставлень та міркувань.
Головним висновком нашого мистецького дослідження стає розуміння, що Exodus – персональний виклик для кожного. Виклик спроможності змінити власне ставлення до світу та своєї ролі у ньому, аби розірвати коло самовідтворення насильницького сценарію по історичній спіралі. Нині команда міжнародного симпозіуму сучасного мистецтва BIRUCHIY працює над повним каталогом проекту. Крім мистецьких робіт кожен з ухдожників написав до них невеличкий есей або пояснюючі концепцію тези.
Проект відбувся за підтримки Українського культурного фонду та соціального клубу Exodus.