У другому кварталі 2026 року влада продовжила ухвалювати зміни приблизно з тією ж інтенсивністю, що й у попередньому кварталі. Протягом квітня-червня експерти Індексу реформ оцінили 53 регуляції (рис.1). Із них 37 постанов та одне розпорядження Кабміну, 13 законів, по одному наказу від Мінекономіки та Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку.
Центр реформаторської активності знову був зосереджений в уряді: Кабмін ініціював 40 рішень, які згодом потрапили до Індексу. Переважно уряд змінював правила через постанови — таких було 34. Однак помітною була і його роль у просуванні законодавчих змін: п'ять ухвалених законів були урядовими ініціативами, причому чотири з них виконують євроінтеграційні зобов'язання України. Йдеться про нові правила безпеки залізничного транспорту (+2 бали), запровадження більш гнучких механізмів публічних закупівель (+2,25 бала), підготовку до «промислового безвізу» з ЄС (+3 бали) та вдосконалення ринкового нагляду за харчовими продуктами (+1 бал).
На цьому тлі законодавча активність інших ініціаторів була меншою. Народні депутати стали авторами семи законів, які експерти віднесли до реформаторських, тоді як на рахунку Президента у цьому кварталі лише закон про створення Міжнародної компенсаційної комісії для України (+2 бали).
Серед змін другого кварталу 12 регуляцій отримали від експертів Індексу реформ оцінку +2 бали і вище. Найвагоміші реформи цього періоду стосувалися управління державними фінансами, бізнесу, судової системи, енергетики та соціального захисту (рис. 2).
Головна реформа періоду — закон, що спрощує доступ української промислової продукції на європейський ринок, — отримала від експертів Індексу оцінку +3 бали. Закон наближає Україну до «промислового безвізу» з ЄС. Йдеться про майбутню угоду ACAA (Agreement on Conformity Assessment and Acceptance of Industrial Products — Угода про оцінку відповідності та прийнятність промислової продукції), за якою українські сертифікати та результати перевірки промислової продукції зможуть визнавати в ЄС без повторного проходження тих самих процедур. Для цього Україна має довести, що її система акредитації працює за європейськими правилами. Закон передбачає, що Національний орган України з акредитації має інтегруватися до європейської системи та пройти взаємне оцінювання. Якщо українську систему визнають на рівні ЄС, це стане основою для взаємного визнання результатів оцінки відповідності.
Втім як зазначає заступниця керівниці проєкту Індекс реформ Вікторія Агапова, хоча закон і закладає міцний фундамент для інтеграції у внутрішній ринок ЄС, його економічний ефект відкладений у часі. Більшість ключових норм, які остаточно звільнять бізнес від процедури подвійної сертифікації, запрацюють після фактичного підписання та набрання чинності угодою ACAA для України.
В 2,75 бала експерти оцінили закон №4905-IX, який об'єднує дві щорічні декларації суддів — доброчесності та родинних зв'язків — в один документ. В декларації розширили перелік родинних зв'язків, які потрібно вказувати. Водночас Антон Зелінський із фундації DEJURE зазначив, що кількість інших змістовних тверджень у декларації скоротили із 28 до 8. Наприклад, прибрали твердження про відповідність майна законним доходам та необхідність вказувати інформацію про рішення щодо учасників Революції Гідності. Загалом частина експертів погоджується, що це рішення є важливим з точки зору виконання міжнародних зобов'язань (що впливає на його високу оцінку), втім частина положень потребує суттєвих доопрацювань.
Ще три події мають оцінки в +2,5 бали кожна. Серед них закон, який створює правові умови для приєднання українського ринку електроенергії до ринку ЄС. Ключова зміна — запровадження market coupling, тобто спільної торгівлі на ринках «на добу наперед» та внутрішньодобовому ринку: електроенергія та доступ до міждержавних мереж продаватимуться одночасно, а система автоматично визначатиме обсяги перетоків між Україною та країнами ЄС з урахуванням цін, попиту та пропускної спроможності мереж.
Окрім цього, уряд змінив правила малої приватизації: раніше підприємець міг орендувати державне або комунальне приміщення, відремонтувати його, а потім викупити його без аукціону за ціною, меншою за ринкову. Тепер ці об'єкти продаватимуть лише через аукціони у Prozorro. При цьому, якщо орендар не придбає об'єкт, то новий власник компенсує йому вкладені в ремонт кошти.
Юридичний радник Transparency International Ukraine Андрій Швадчак пояснює, що аукціони дозволяють громадам отримувати більше доходів від продажу майна: у містах, де застосовували обидва механізми, об’єкти на аукціонах у середньому продавали на 45% дорожче, ніж через прямий викуп. Тому відмова від неконкурентного викупу зменшує ризик недоотримання коштів місцевими бюджетами.
Ще одна подія, що має +2,5 бали — спрощення технічного контролю вантажівок, що здійснюють міжнародні перевезення за дозволами Європейської конференції міністрів транспорту (ЄКМТ). Тепер під час одного техогляду можна підтвердити відповідність автомобіля як національним вимогам, так і вимогам ЄКМТ (раніше потрібно було проходити окремі перевірки). А видавати сертифікати відповідності зможе не одне державне підприємство, а всі акредитовані суб’єкти, які проводять такі перевірки.
Читайте такожУкраїна та Молдова рухатимуться до вступу в ЄС за власними результатами реформ, – фон дер Ляєн
Прогрес за напрямками Індексу
Найбільший прогрес у ІІ кварталі спостерігається у сфері бізнесу. За цей період за напрямком ухвалили 13 реформ із сумарною кількістю балів 17,75 (рис. 3). Дещо більше реформ було у сфері людського капіталу (14 регуляцій), проте їхній вплив дещо менший — сумарно всі події мають 14,5 бала, а середній бал події за напрямком — 1.
Активізувався і напрям державних фінансів. У другому кварталі тут зафіксували дев’ять реформ проти трьох у попередньому. Причому третина нових рішень отримала оцінку +2 бали і вище. Натомість у банківському секторі суттєвого пожвавлення не відбулося.
Бізнес-середовище
Найсуттєвіші зміни у сфері бізнесу були пов’язані з поступовою адаптацією правил роботи бізнесу до вимог ЄС. Частина рішень продовжила цифровізацію та розширила державну підтримку підприємців.
Однією з найбільш помітних новацій стало розширення можливостей міжнародного комерційного арбітражу в Україні (+2 бали). Міжнародний комерційний арбітражний суд при Торгово-промисловій палаті України зможе розглядати інвестиційні спори між іноземним інвестором та державою, але лише тоді, коли така можливість передбачена міжнародним договором, українським законодавством або угодою сторін.
Ще одна важлива зміна — створення механізму міжнародної торгівлі скороченнями викидів парникових газів (+1 бал). У рамках дворічного експерименту підприємства та громади зможуть реалізовувати проєкти, які скорочують викиди парникових газів або збільшують їх поглинання, а підтверджені результати — передавати іноземним партнерам в обмін на фінансування.
Для цього має запрацювати Національний вуглецевий реєстр, у якому реєструватимуть кліматичні проєкти та результати скорочення викидів. Наприклад, підприємство може модернізувати обладнання й завдяки цьому скоротити викиди CO₂. Після незалежної перевірки цього результату держава зможе дозволити випуск відповідних вуглецевих одиниць та їхній продаж за кордон. Анастасія Сидоренко з ГО «Екодія» зазначає, що новий механізм може залучити додаткові інвестиції у декарбонізацію та зелене відновлення. Водночас важливо, щоб до міжнародної торгівлі зараховували реальне скорочення викидів завдяки кліматичним заходам, а не їх падіння через скорочення виробництва чи руйнування під час війни.
Частина ухвалених рішень пов'язана з наближенням правил роботи українського бізнесу до європейських. Наприклад, закон №4839-IX поширює ринковий нагляд за нехарчовими продуктами на електронну торгівлю (+1 бал). Тепер інтернет-магазини несуть пряму відповідальність за відповідність продукції технічним регламентам. Контролюючі органи зможуть здійснювати негласні контрольні закупівлі онлайн, встановлювати власників вебсайтів, вимагати блокування доступу до сторінок із небезпечною продукцією та накладати значні штрафи за невиконання таких приписів. Зміни є імплементацію Регламенту ЄС 2019/1020, який стосується державного ринкового нагляду
Схожі зміни відбулися і в аграрному секторі. Уряд запускає експериментальну систему через яку українські виробники будуть підтверджувати, що вирощування експортованої до ЄС сільськогосподарської продукції не спричинило знеліснення (+1,75). Поки механізм стосуватиметься лише сої. Виробники подаватимуть через Державний аграрний реєстр дані про земельні ділянки, де її вирощували, а система автоматично перевірятиме їх за геопросторовими даними. Після успішної перевірки експортер отримуватиме електронне підтвердження для європейського партнера.
До європейських правил наближається і регулювання роботи з ГМО у закритих системах, наприклад, у лабораторіях (+1 бал). Уряд встановив чотири рівні ризику та зобов'язав оцінювати потенційну небезпеку ГМО ще до початку відповідної діяльності. Це дозволяє визначати необхідні заходи безпеки залежно від ризику конкретного виду робіт, а не лише реагувати на можливі інциденти. Аналогічна система оцінки ризиків ГМО у замкнених системах діє і в ЄС.
Паралельно уряд продовжив цифровізацію процедур для бізнесу. Система електронних товарно-транспортних накладних, яку протягом кількох років тестували в експериментальному режимі, тепер працюватиме постійно (+1 бал). Бізнес зможе оформлювати документи для внутрішніх вантажних перевезень електронно через операторів документообігу замість використання паперових накладних. Поки е-ТТН залишається добровільною, але надалі електронний формат планують зробити основним.
Менш масштабною, але важливою зміною став запуск менторської програми для підприємців віком 18–25 років (+1 бал). Державна служба зайнятості із залученням офісів «Зроблено в Україні» та менторів надаватиме консультаційну та навчальну підтримку для молоді, яка планує відкрити бізнес або скористатися програмою мікрогрантів (максимальний розмір гранту для цієї вікової категорії становить 150 тис. грн). Для учасників сертифікат про проходження програми зараховуватиметься замість особистої співбесіди в центрі зайнятості. Хоча рішення й не змінює загальних умов ведення бізнесу, але відкриває додатковий шлях до мікрогранту для молодих підприємців.
Додатково уряд об’єднав окремі програми підтримки молодих підприємців у єдиний порядок надання грантів (+1 бал). Базова підтримка становитиме від 100 до 300 тис. грн для відкриття бізнесу та від 500 тис. до 1,5 млн грн — для масштабування. Більші гранти можуть отримати молодь, ветерани, ВПО та релокований бізнес, підприємці з прифронтових територій, проєкти з новими робочими місцями та бізнеси в пріоритетних для держави галузях. Максимально можна буде отримати до 500 тис. грн на відкриття справи та до 2,5 млн грн на її розвиток. При відборі держава також оцінюватиме очікуваний ефект проекту.
Людський капітал
Головною зміною кварталу за напрямком стало запровадження порядку моніторингу того, як держава та громади протидіють домашньому насильству (+2 бали). Юристка ГО «Ла Страда-Україна» Евеліна Чорнобай пояснює, що порядок затверджує алгоритм збору інформації про послуги та сервіси у сфері протидії домашньому насильству (кількість звернень, роботу спеціалізованих служб підтримки, притягнення кривдників до відповідальності тощо), про якість та ефективність надання послуг, щоб оцінити, якою є ситуація з надання послуг постраждалим. Отримані дані будуть закладатись в державні стратегії протидії домашньому насильству та враховуватись при підготовці змін до законодавства у цій сфері.
Не оминули зміни і освітню сферу. У продовження реформи Нової української школи уряд оновив положення про ліцеї (+1,5 бала), деталізувавши, як має працювати профільна старша школа. В ліцеях відбуватиметься навчання на рівні 10-12 класів. Учні навчатимуться за профілем — тобто зможуть обирати напрям, який їх більше цікавить і поглиблено вивчати пов'язані із ним предмети Освітня програма ліцею має передбачати щонайменше три профілі: природничо-математичний, мовно-літературний і соціально-гуманітарний або їхнє поєднання.
У науковій сфері уряд запровадив процедуру рейтингування науковців у межах Національної системи дослідників (+1,5 бала). Рейтинг автоматично формуватиметься в системі URIS і враховуватиме кількість публікацій, цитувань, участь у міжнародних грантах, кількість отриманих патентів тощо. Місце в рейтингу матиме значення при призначенні державних стипендій. Особливо це цінно для молодих науковців, для яких передбачено половину від усіх державних стипендій. Крім того, результати рейтингування використовуватимуть для аналізу наукової діяльності за окремими напрямами, установами, регіонами та загалом по Україні.
Увагою не оминули і проблеми на ринку праці. Уряд запускає дворічний експеримент із прогнозування потреб ринку праці у фахівцях на десять років (+1 бал). На основі даних Держстату, служби зайнятості, Пенсійного фонду та інших установ оцінюватимуть, скільки працівників та яких професій буде потрібно економіці в майбутньому. Такі прогнози використовували для планування державного замовлення і раніше, однак вони охоплювали п’ять років. Тепер горизонт планування збільшують до десяти років, щоб держава могла завчасно враховувати довгострокові зміни на ринку праці при визначенні, скільки фахівців різних професій готувати за бюджетні кошти.
Паралельно стартує експеримент із фінансування підготовки працівників для оборонно-промислового комплексу та інших критично важливих галузей (+1 бал). Підприємства повідомлятимуть, яких саме фахівців їм бракує, а держава на основі цих заявок визначатиме перелік курсів із підвищення професійної кваліфікації, перенавчання, які вона фінансуватиме. Люди, які планують працевлаштуватися на такі підприємства, зможуть отримати грант на навчання, а роботодавці — компенсацію витрат на навчання чи підтвердження кваліфікації своїх працівників. У 2026 році компенсація може становити до 30 тис. грн за повну (під час якої людина отримує весь набір компетентностей, необхідних для цієї професії) та до 15 тис. грн за часткову професійну кваліфікацію (коли працівник опановує лише окремий набір навичок для виконання конкретних видів робіт).
Значна частина рішень кварталу припала на охорону здоров’я та регулювання медичного ринку. Уряд створив Українське фармацевтичне агентство (+1 бал), яке стане єдиним регулятором фармацевтичного ринку та об’єднає функції, раніше розподілені між Держлікслужбою та МОЗ. Агентство відповідатиме за регулювання лікарських засобів — від їх розробки та допуску на ринок до контролю якості й безпеки, — а також за нагляд за медичними виробами та косметикою й контроль обігу наркотичних засобів. Ще одне рішення передбачає створення державного резерву критично важливих медичних товарів та розширює перелік препаратів і медвиробів, які централізовано закуповуватимуть для лікування онкологічних захворювань (+ 1 бал).
Державні фінанси
Головною реформою напрямку став закон №4888-IX (+2,25 бала), який розширює набір інструментів для організації закупівель. Замість проведення окремої стандартної процедури для кожної потреби замовники зможуть обирати механізм залежно від того, що саме вони закуповують. Зокрема тепер доступне інноваційне партнерство для розробки товарів і технологій, яких ще немає на ринку, та динамічні системи для регулярних закупівель типових товарів, до яких постачальники можуть приєднуватися протягом усього строку їхньої роботи, а не лише на початку закупівлі. Таким чином, закупівлі мають стати гнучкішими та більше відповідати практикам ЄС.
Помітні зміни відбулися і в оборонних закупівлях. Уряд запустив експериментальний механізм закупівлі оборонних інновацій (+2 бали) за яким нові розробки можна одразу передавати підрозділам для експериментального застосування та перевіряти їхню ефективність у бойових умовах. Це особливо важливо для технологій, які швидко змінюються і для яких тривалі стандартні закупівельні процедури можуть бути занадто повільними.
Ці зміни доповнила реформа контролю якості оборонної продукції (+1,5 бала). Уряд визначив Уповноважений орган з державного гарантування якості, який має незалежно від замовників та постачальників оборонної продукції оцінювати, чи здатний постачальник стабільно виконувати вимоги до якості товарів, робіт і послуг оборонного призначення.
Важливі зміни стосувались і сфери управління публічними інвестиціями. Уряд встановив єдиний порядок постінвестиційної оцінки публічних проєктів (+2 бали). Робота держави з проєктом не закінчуватиметься після завершення інвестиції: протягом наступних років потрібно буде перевіряти, чи працює проєкт, чи досяг він запланованих результатів і чи повернулися вкладені бюджетні кошти. Результати таких оцінок мають використовувати під час підготовки наступних проєктів.
Крім того, уряд змінив правила державної допомоги агровиробникам (+1 бал), щоб пов'язані між собою компанії не могли отримувати бюджетну підтримку як формально окремі підприємства і таким чином обходити встановлені обмеження. Також до Індексу потрапив порядок відбору та фінансування державних цифрових проєктів (+0,5). Він встановлює єдині правила, за якими державні органи мають обґрунтовувати потребу в цифровому проєкті, проходити його відбір та отримувати фінансування.
Державне управління
Однією із найвагоміших змін кварталу у сфері державного управління стала ратифікація Конвенції про створення Міжнародної компенсаційної комісії для України (+2 бали). Створений раніше Реєстр збитків у Гаазі збирає заяви та докази завданої шкоди з боку рф, а Компенсаційна комісія має розглядати ці матеріали і розраховувати суми компенсацій. Заявки зможуть подавати не лише громадяни, а й бізнес, держава та територіальні громади (наприклад, щодо зруйнованого житла, підприємств, шкіл, лікарень, енергетичної та іншої інфраструктури). За слів Катерини Рашевської із Регіонального центру прав людини, важливо, що Конвенція передбачає презумпцію відповідальності: тобто постраждалим не доведеться щоразу доводити відповідальність росії за сам факт вчиненої шкоди. Окрім того Конвенція має потенціал на розширення мандату до компенсації збитків, яких зазнали постраждалі на Сході України та в Криму з 2014 року.
Змінився й процес адаптації державних процедур до потреб оборони. Уряд дозволив підприємствам, які виробляють ракетні зразки нового озброєння та вибухові матеріали військового призначення, орендувати державне майно без аукціону (до цього це право мали лише серійні виробники ракетних комплексів). Для цього Міноборони має визнати підприємство критично важливим для потреб оборони. Місячна оренда для таких виробників становить 8% від річної вартості майна.
Окрім цього, спростили списання військового майна, знищеного під час бойових дій (+ 2 бали). Раніше навіть для повністю знищеної техніки потрібно було складати акт технічного стану та окремо розраховувати ступінь зносу. Тепер для майна, яке знищене або відновлювати яке економічно недоцільно, акт не потрібен, а майно вважатиметься таким, що не мало зносу, автоматично, без необхідності проводити відповідні розрахунки. За словами Максима Скубенка, виконавчого директора Вокс Україна та офіцера ЗСУ, це рішення має прискорити документообіг, зменшити навантаження на військові частини та зробити облік військового майна більш адаптованим до реальних умов ведення бойових дій.
Також посадовцям на місцевому рівні дозволили виплачувати доплати за додаткову роботу над проєктами міжнародної технічної допомоги, транскордонного та транснаціонального співробітництва (+1,25 бала). Такі виплати можуть фінансуватися з бюджету відповідного міжнародного проєкту.
Енергетика
Після лише однієї реформи у І кварталі, у ІІ кварталі в енергетичному секторі реформаторська активність пожвавилася: експерти оцінили п’ять змін, які сумарно отримали +7,5 бала. Окрім закону про об’єднання українського ринку електроенергії з ринком ЄС (+2,5 бала), у другому кварталі ухвалили ще кілька рішень для будівництва нової генерації та залучення інвестицій в енергетику.
Оцінку +1,5 бала отримали два взаємопов'язані рішення уряду, спрямовані на залучення інвестицій у нові генеруючі потужності. Зокрема, уряд оновив правила конкурсів на будівництво нової генерації. Тепер держава може визначати не лише загальний обсяг необхідних потужностей, а й конкретні регіони, де їх потрібно побудувати першочергово, та окремі обсяги для кожного з них і інвестори зможуть змагатися за регіональні лоти. Всі проєкти які претендують на державну підтримку, змагатимуться на аукціоні через Prozorro.Продажі. Переможці конкурсів матимуть гарантовану плату за готовність нових потужностей виробляти електроенергію. Тобто переможець конкурсу після введення відповідної генеруючої потужності в експлуатацію може отримувати оплату оплату до 27,92 євроцента за 1 кВт*год протягом п'яти років.
У травні уряд оголосив конкурс на будівництво 1,3 ГВт нової генерації. Інвесторам гарантують дохід за встановленою ставкою протягом п’яти років, а найбільше нових потужностей (872 МВт) планують побудувати в Сумській, Харківській та Полтавській областях, де енергосистема найбільше потерпає від російських атак.
Крім того, уряд визначив, що в 2026 році держава готова підтримати через аукціони на 1000 МВт нових потужностей відновлюваної енергетики, з яких:
-
700 МВт – для вітрової генерації;
-
150 МВт – для сонячної генерації;
-
150 МВт – для інших видів відновлюваних джерел енергії.
Також розширили спрощений порядок будівництва газової інфраструктури на приватні компанії (+1 бал). Під час воєнного стану вони, як і державні, зможуть будувати визначені енергетичні об’єкти (зокрема об’єкти нафтогазовидобування, газосховища та пов’язані з ними трубопроводи, а також пошкоджені війною чи необхідні для нових маршрутів постачання об’єкти газотранспортної та газорозподільної систем) без отримання містобудівних умов, дозволу на будівництво та обов’язкової експертизи проєкту. Це стосується, зокрема, приватних газовидобувних компаній та операторів газорозподільних систем.
Виробникам розподіленої генерації дозволили напряму домовлятися зі споживачами про продаж електроенергії без обов’язкового аукціону та укладати довгострокові контракти (+1,5 бала). Ці правила працюють в пілотному форматі для «Енергоатому» та «Укргідроенерго», які продаватимуть частину електроенергії за контрактами на квартал, півроку або рік. Для бізнесу це можливість заздалегідь зафіксувати ціну на електроенергію та краще планувати свої витрати. Перші торги в липні пройшли з повною реалізацією запропонованих обсягів.
Висновки
У другому кварталі темп реформ залишився приблизно на рівні початку року, однак змінився їхній фокус: найбільше реформаторської активності припало на бізнес-середовище, помітно активізувалися зміни у сфері державних фінансів та енергетики. Головним джерелом змін лишається уряд, який ініціював 40 із 53 реформ кварталу, тоді як значна частина найвагоміших рішень була пов’язана з інтеграцією України до внутрішнього ринку ЄС — від підготовки до «промислового безвізу» та об'єднання енергетичних ринків до нових правил публічних закупівель і ринкового нагляду.
Читайте такожПрограма уряду без гривень: як з тексту зникли мінімальна пенсія і зарплата вчителя
Автори: Вікторія Виговська, Ольга Лялька, Анастасія Морозова, Наталія Пакош, Уляна Березовська, Соломія Тимошенко
Матеріал створено ГО «Вокс Україна» за підтримки Фонду «Аскольд і Дір», що адмініструється ІСАР Єднання в межах проєкту «Сильне громадянське суспільство України – рушій реформ і демократії» за фінансування Норвегії та Швеції. Зміст публікації є відповідальністю ГО «Вокс Україна» та не є відображенням поглядів урядів Норвегії, Швеції або ІСАР Єднання.