Періодично на адресу податкової міліції звучали звинувачення у здійсненні силового тиску на підприємницьке середовище. Дійсно, проблема тиску на бізнес залишається однією із найбільш гострих для України, стримуючи інвестиційну активність та підвищуючи трансакційні витрати у масштабах національної економіки. У владних та бізнесових колах, в експертному середовищі вже давно визнавали, що модель правоохоронної роботи, яка базується на жорсткому фіскальному тиску на суб’єктів господарювання, вичерпала себе і шукали механізми розв’язання проблеми та покращення бізнес-клімату в країні. Так, у 2019 році, з початку роботи Верховної Ради IX скликання, було зареєстровано законопроект “Про Бюро фінансових розслідувань”, проте його так і не було винесено на розгляд у сесійний зал. Зрештою законодавець у 2021 році, виходячи із необхідності кардинально змінити парадигму взаємовідносин між владою та бізнесом, прийняв рішення про створення БЕБ. Нерідко у Мережі зустрічаються спекуляції та стереотипи щодо майбутньої роботи Бюро, тому розберемо детальніше.
Запуск БЕБ ознаменує те, що функцію розслідування економічних злочинів втрачають правоохоронці в особі Національної поліції, ДБР, СБУ, а податкова міліція взагалі ліквідується. Вказані функції концентруються у БЕБ, а основним принципом роботи органу стане превенція економічних правопорушень завдяки аналітиці, а не реагування на їх наслідки постфактум. Тобто, вектор роботи БЕБ буде задавати аналітик, який надаватиме на тактичному рівні рекомендації детективам, здійснюватиме кримінальний аналіз і фінансову розвідку, а на стратегічному - готуватиме для органів державної влади рекомендації та пропозиції із вдосконалення законодавчої бази та регуляторного середовища.
Конкретний приклад. Скажімо, існує схема ухилення від оподаткування суб’єктами господарювання, якою користується 100 підприємств. Якщо раніше правоохоронці приходили з обшуками до всіх 100 підприємств, то БЕБ збиратиме докази у безконтактний спосіб та ліквідовуватиме саме схему, не влаштовуючи обшуки і не блокуючи діяльність суб’єктів господарювання. Відповідно, інституційні засади роботи БЕБ створюють механізми захисту легального бізнесу від силового тиску. Крім того, аналітична функція БЕБ буде спрямована на викорінення подібних кримінальних проявів як системи, тому Бюро розроблятиме для державних інституцій висновки про необхідність усунення законодавчих прогалин, існування яких призводить до можливості створення та застосування на практиці схем ухилення від сплати податків.
Саме таку модель роботи із забезпечення економічної безпеки застосовують у найбільш розвинутих країнах світу. Зазначу, що на БЕБ буде покладена також функція мінімізації проявів транскордонної економічної злочинності (контрабанда, відмивання грошей, кіберзлочинність), тому Бюро перебуватиме у тісній співпраці з міжнародними партнерами, що дозволить підвищувати кваліфікацію співробітників БЕБ та переймати досвід колег з-за кордону. Важливою складовою стане налагодження постійного обміну інформацією між БЕБ та Європолом і відповідними структурами сусідніх країн, які протидіють фінансово-економічним правопорушенням.
Планується, що БЕБ має запрацювати вже наприкінці листопада. До цього часу, окрім необхідності прийняти ряд законодавчих актів (зокрема, законопроект №3959-1), потрібно провести конкурси із зайняття щонайменше 30% вакантних посад у центральному апараті Бюро, що дозволить одночасно запустити аналітичну та правоохоронну функцію БЕБ. Вимоги по потенційних претендентів на зайняття вакантних посад у БЕБ за конкурсною процедурою стануть невдовзі відомі, проте, на мою думку, “кістяк” Бюро мають складати кадри, які мають досвід протидії правопорушенням у сфері економіки та фінансів. На жаль, в Україні мали місце випадки коли новостворені державні органи комплектувалися переважно кадрами без відповідного досвіду роботи, що потім вимагало часу та бюджетних ресурсів для виправлення допущених помилок. На БЕБ покладаються великі сподівання бізнесу та громадськості, потому потрібно ретельно проаналізувати досвід запуску держорганів “з нуля” у попередні роки.
Загалом створення БЕБ відкриває вікно можливостей для пришвидшення економічного зростання та підвищення ділової активності в Україні. Від запуску БЕБ мають виграти усі зацікавлені сторони: легальний бізнес, для якого будуть мінімізовані ризики діяльності, держава, яка матиме інструмент забезпечення власних інтересів у сфері економічної безпеки, а також суспільство загалом завдяки зростанню економіки та підвищенню завдяки цьому соціальних стандартів. Кредит довіри, наявний наразі у БЕБ, важливо конвертувати у принципово нову систему взаємодії між владою та бізнесом.