Загроза 1. Перегляд пенсійного віку
Уряд пропонує підвищити пенсійний вік для осіб, які працюють на шкідливих виробництвах. Чом би ні? Треба ж виконувати зобов’язання перед міжнародними донорами – зменшувати дефіцит пенсійного фонду. Правда, як саме реалізуються ці домовленості, м’яко кажучи, викликає шок.
Не так давно вік виходу на пенсію для людей, хто працює на шкідливому виробництві, визначався не кабінетними чиновниками, а вченими. Саме вони досліджували, як довго можуть працювати хіміки, металурги тощо. Відомо, що на шкідливому виробництві особа здатна продуктивно виконувати свої обов’язки в межах 15-20 років. Далі йдуть незворотні процеси в організмі.
Проте влада вирішила (без якогось там наукового обґрунтування), що все це - пусті балачки. Мовляв, кілька років додаткової роботи «на благо батьківщини» нікому не завадять.
Якщо для середньостатистичних працівників пенсійні коливання більш-менш допустимі, то для громадян, які все життя працювали в шкідливих умовах, це апріорі неможливо. Люди на виробництві будуть просто помирати. Єдиною підставою для збільшення пенсійного віку для цієї категорії працівників може бути покращення умов праці. Відповідно - зменшення шкідливого впливу. Наприклад, якщо деякі їхні функції виконуватимуть роботи, а людина тільки на кнопку натискатиме. Зрозуміло, що про таку модернізацію в сучасній вітчизняній промисловості годі мріяти.
Загроза 2. Підвищення ставок єдиного соціального внеску
В Кабміні також запропонували підвищити ставку єдиного соціального внеску для роботодавців, у яких люди працюють на шкідливих виробництвах.
Звісно, така позиція в певній мірі є справедливою. Адже особи йдуть швидше на пенсію. Відповідно, враховуючи свій зменшений страховий стаж, менше сплачують внесків до пенсійного фонду. Логічно, аби роботодавці покривали цю різницю. Проте в нинішніх умовах це не можна впроваджувати. Насамперед, йдеться про підприємства, які найбільше постраждали за останні 2-3 роки, і які, в основному, формували наш ВВП - металургійні комбінати, підприємства хімічної промисловості. Росія, як один із основних покупців їхньої продукції, відійшла. Відповідно, у підприємств суттєво впав обсяг випуску продукції. На нових ринках вони ще не встигли зорієнтуватись. Через анексію Криму та війну на Донбасі ми фізично втратили низку промислових об’єктів. А ті, що залишились, ледве животіють. Якщо зараз збільшимо для них ставку єдиного соціального внеску – це просто їх доб’є.
Спершу варто стабілізувати економічну ситуацію в країні, аби всі ці потужності, які на ладан дихають, стали більш менш конкурентними, зуміли вирівняти обсяги свого виробництва та доходів хоча би на докризовий рівень. Лише тоді можна говорити про якесь обґрунтоване збільшення ЄСВ. Не швидше.
Загроза 3. Перерозподіл пенсій
Уряд планує змінити формулу розрахунку пенсій. Така, непомітна на перший погляд річ, кардинально змінює розмір самих пенсій.
Про що, власне, йдеться. Як відомо, є визначена формула розрахунку пенсії, де враховується страховий стаж участі в солідарній системі. Цей стаж множиться на умовний коефіцієнт 1,35.
Тобто, якщо страхового стажу у людини є 20 років, то у формулі він становитиме 27 (збільшений на цей коефіцієнт). Що ж нам пропонують наші реформатори? Чергове «ноу-хау» - замінити коефіцієнт 1,35 на 1. Фактично, це передбачає, що не буде жодного збільшення страхового стажу!
За словами експертів, такого роду обнуління коефіцієнту в найближчі три-чотири роки суттєво знизить розмір пенсій. Дехто навіть прогнозує, що пенсії можуть втричі зменшитись. Тому коефіцієнт індексації 1,35 не можна в жодному випадку скасовувати.
Варто також зауважити, що на сьогодні дефіцит пенсійного фонду становить приблизно 140 млрд грн. В уряді прагнуть з усіх сил його зменшити. Похвально, звісно. Але ж ставки ЄСВ у нас не змінюються. Тоді, за рахунок чого відбуватиметься обіцяне збільшення пенсій?
У цій ситуації висновок напрошується очевидний - за рахунок перерозподілу пенсій. Тобто, у когось заберуть частину коштів, комусь – додадуть. Це ілюзія, що пенсійна реформа осучаснить пенсії і, відповідно, в усіх вони збільшаться. Цього не буде. Але чомусь про таку «складову» урядовці мовчать.
В пенсійні реформі, зокрема, передбачено, що особи без достатнього страхового стажу не матимуть права на пенсію. Натомість, отримуватимуть соціальну допомогу від держави – своєрідну допомогу по бідності.
У мене виникає питання - а що робити громадянам, які проживають у сільській місцевості? Вони - найбільш вразливі у цьому контексті. Там об’єктивно з працевлаштуванням сутужно. Багато-хто все життя на заробітках – заробляє тяжкою працею на кусок хліба для своїх дітей. Часто, все, що у них є в рідній країні, так це земельні паї.
Проте в Мінсоцполітики вважають, що це не просто земельні угіддя, а потенційне джерело збагачення. Там розраховували якийсь умовний середній дохід від паїв. Байдуже, що люди у результаті з того шматка землі можуть мішок зерна зібрати. Сам факт його існування уже передбачає умовний дохід.
Якщо в майбутньому наявність паїв, садів чи якихось інших земельних ділянок враховуватиметься як дохід, то їхні власники взагалі не матимуть ні пенсії, ні соціальної допомоги! Адже розмір соцдопомоги розраховуватиметься за методикою, яку використовують у випадках малозабезпечених сімей. Це не буде якийсь гарантований мінімальний рівень. Прекрасна перспектива – просто ода закону і справедливості по-українськи.
Загроза 4. Урізання пільг для чорнобильців
На кому б це ще зекономити? Довго не думаючи, в уряді вирішили звернути своє пильне око на чорнобильців. Вочевидь, вирішили, що вже дуже комфортно їм в Україні живеться.
В результаті, запропонували скасувати право на додаткову пенсію для четвертої категорії чорнобильців з 1 січня 2015 року – заднім числом. Чимало чорнобильців у судовому порядку відновлювали право на отримання цієї додатковї пенсії, яку уряд тимчасово не виплачував. Тепер влада вирішила позбавити їх такої можливості. Виходить, хто встиг у судовому порядку відвоювати право на додаткову пенсію – тіштесь. А іншим – зась.
Така норма - антиконституційна. Вона суперечить 22 статті Конституції, яка передбачає, що не допускається звуження змісту обсягу існуючих прав і свобод громадян. Скасування додаткової пенсії для 4 категорії чорнобильців - якраз і є звуження соціального стандарту.
В контексті чорнобильців Кабмін також запропонував обмежити ще й інші їхні права.
Сьогодні існує норма, за якою допомога із тимчасової непрацездатності для 4 категорії виплачується в розмірі 100% від середньої заробітної плати. В народі це називають лікарняними. Розраховуються в залежності від страхового стажу. Закон передбачає, що для чорнобильців 1-4 категорії виплачується 100% середнього доходу лікарняні. Уряд пропонує для 4 категорії цю норму скасувати - аби на них поширювалась загальна норма, яка залежить від стажу. Це відверте знущання з людей! Чорнобильці 4 категорії мають право отримувати лікарняні в повному обсязі, не залежно від того, який у них страховий стаж. Це ж питання не їхнього збагачення, а елементарно – здоров’я, яке вони не з власної волі втратили!
Не менш абсурдною є норма, яка стосується допомоги з вагітності та пологам, застрахованим особам, віднесених до 4 категорії чорнобильців. Їм також законом перебачено отримувати лікарняні в повному обсязі – 100% від розміру середнього заробітку. Цю допомогу реформатори пропонують скасувати. Залишити тільки для 1-3 категорії. У такому випадку 4 категорія чорнобильців автоматично переходить на ті умови, які існують для всіх громадян. Ось так влада піклується про людей, які і так кожен день змагаються за своє життя. Тепер їм доведеться змагатись ще із державною системою.
Загроза 5. Гірські пільги
Ще одна дуже показова новація «оптимізаторів» – скасування гірських надбавок. На цьому прикладі можна показати, як начебто незначні на перший погляд «правки», докорінно змінюють життя простих людей.
Діючий закон передбачає, що мешканцям гірських населених пунктів пенсія виплачується у збільшеному розмірі – на 20% від її розміру. Тобто, якщо людина отримує пенсію 2000 грн, то 400 грн має надбавки, 4000 тис – 800 грн, відповідно. Це справедливо, адже чим більша пенсія – більша надбавка. Автоматично диференціюється.
Уряд пропонує замітити 20% від розміру пенсії на 20% прожиткового мінімуму для людей, які втратили працездатність. Йдеться приблизно про 1200 грн, 20% від якої становить 240 грн. Це і буде «надбавка» для всіх – і для тих, хто мінімалку отримує, і для тих, хто все життя заробляв собі на пенсію. Всього кілька нових слів у законі, але вони докорінно міняють всю його суть. Пенсії автоматично знижуються.
Невже, в межах бюджету пенсійного фонду це є такою значною економією? Цікаво, а ці урядовці бачили, в яких умовах живуть люди у віддалених високогірних районах? Чи знають вони, що там в деяких місцях навіть доріг немає? Я вже не кажу про комунікації. Однак, влада замість того, аби стимулювати людей там залишатись і розвивати регіон, забирає у них й так мізерні надбавки, показуючи усю силу свого реформаторського хисту.
Економія коштів, кажете? В голові не вкладається, як можна називати адекватною соціальною політикою урізання соціальних виплат, які в рік дають економії 20-30 млн грн. При цьому, страждають конкретні категорії громадян. Чому уряд на це йде? Складно знайти логічне пояснення. Можливо, йому просто потрібно показати видимість роботи. Урізали – молодці. А хто там страждає – байдуже. Принаймні, економічних обґрунтувань тут не видно.
Показова деталь. Ми прийняли зміни в бюджет на 2017 рік. Так, на будівництво футбольних полів закладено 270 млн грн. Спорт, звісно, це чудово, якби паралельно не общипували з усіх боків тих же чорнобильців, пенсіонерів. Закінчиться війна, буде економія десь в 30-40 млрд грн, от тоді будуйте поля хоч в кожному райцентрі.
Або ж ситуація з Маріїнським палацом. Знову на його будівництво заклали в бюджет 200 млн грн! Його 10 років будують. Страшно навіть називати суми, які там безслідно зникли. Проте владу такі відверті «бюджетні діри» особливо не хвилюють. Набагато зручніше познущатись з простих трудяг, пенсіонерів, селян, чорнобильців, вагітних жінок, мешканців гірських районів…В результаті, маємо не реформи для покращення життя українців, а відверті зловживання та маніпуляції щодо власного народу. Навряд, це та європейська Україна, про яку нам торочать без упину з трибуни ВР. Швидше – країна, де проста людина завжди опиняється на узбіччі політичних інтересів.