Близько десяти років тому в Україні почала формуватися категорія громадян, що мешкають у цокольних квартирах. Найчастіше ними ставали молоді сім’ї або люди похилого віку, які не могли собі дозволити повноцінного житла. Адже як відомо, вартість квартир, переобладнаних з цокольних нежитлових приміщень, суттєво нижча за середні ринкові ціни на нерухомість. Забудовникам це було вигідно, а держава не контролювала процес, що стрімко набирав обертів. Сьогодні в Ірпінському регіоні близько 500 сімей проживають у цоколях. Значна частина із них – малозабезпечені. І всі вони, разом із тисячами громадян по Україні, позбавлені права на реєстрацію за місцем проживання. Що це означає? По-перше, це автоматично позбавляє особу права на оформлення субсидії чи будь-якої іншої соціальної допомоги. По-друге, людина втрачає своє конституційне право голосу на виборах. Зрештою, мешканець міста не може бути похований на кладовищі безкоштовно, як місцевий. Останнім серйозно переймаються літні люди, котрі живуть у цокольних квартирах. Тому мова йде про дискримінацію цілого прошарку населення країни за місцем проживання.
Маю зазначити, що у цій ситуації програють не лише мешканці цокольних квартир, а й самі населені пункти. Адже по факту люди є, вони користуються міською інфраструктурою, діти ходять у садки і школи, родини відвідують поліклініки і лікарні. Однак вони не враховуються у статистичну кількість мешканців міста. Минулого року Ірпінь реверсною дотацією повернув державі 11 млн. грн. І якби ці півтисячі родин обліковувалися офіційно, то ми могли б віддавати набагато менше і спрямовувати ці кошти на розвиток територіальної громади.
З 2014-го мешканцями цокольного житла на Приірпінні опікується ГО «Об’єднання власників квартир Ірпеня» (ОВКІ) на чолі із депутатом Ірпінської міської ради Максимом Плешком. Саме цій організації вдалося через правову роботу, залучення центральних ЗМІ та пікети під Адміністрацією Президента добитися скасування комерційного тарифу на електроенергію для цокольних квартир. Що був, до речі, у 5 разів вищим за тариф для житлових приміщень. Зараз ОВКІ ініціює правове вирішення питання реєстрації у цокольних квартирах.
Два місяці тому ГО звернулася до Прем’єра з окресленим правовим шляхом вирішення ситуації. Активісти пропонують внести зміни у Державні будівельні норми та вирішити питання з реєстрацією у цокольному житлі по суті. Проте у листі-відповіді від Міністерства регіонального розвитку отримали лише фахове роз’яснення, чому люди не можуть сьогодні зареєструватися у своїй нерухомості. Жодних пропозицій чи шляхів вирішення ситуації. Тому Ірпінська міська рада приєднується до такої ініціативи і зі свого боку теж звертається до керівництва держави із проханням розглянути і вирішити це досить гостре питання.
Протягом останніх двох років в Ірпені ми спонукаємо забудовників зводити будинки не з цоколями, а із підвальними приміщеннями чи паркінгами. У рамках пайової участі ми почали обраховувати цокольні квартири як нежитлові приміщення, а це більше, аніж за житлові і для забудовника є комерційно не надто вигідно. У результаті більшість проектів, що до нас надходять останнім часом є без цокольних квартир.
Сподіваюся, що уже невдовзі усі мешканці України, як країни демократичної, отримають рівне право на реєстрацію за місцем проживання, у тому числі і у цокольних квартирах.