Василя Шаройка та Ірпінь, на жаль, звели трагічні обставини. 2003 року в автокатастрофі загинули його рідні – дружина і син. Після цього ще деякий час поет пробував жити сам у їхньому гарному будиночку на Херсонщині, але не зміг – скрізь все нагадувало про близьких. Тому у 2004 році він продав будинок і переїхав у Ірпінь, до Будинку творчості письменників.Народився Василь Шаройко 1929 року у Брянській області (Росія). Після смерті матері переїхав до дідуся Михайла в Україну: село Чистопілля, Херсонщина. Як полюбляє сам розповідати дітворі під час зустрічей, після закінчення школи аж 15 років був студентом. Закінчив шкільне відділення Нікопольського педучилища, філологічний факультет Кіровоградського педінституту та юридичний факультет Київського державного університету ім. Т.Г.Шевченка.
35 років письменник пропрацював вчителем української мови і літератури та директором школи. Він дуже любить дітей і досі не може жити без спілкування з ними. Їздить школами, зустрічається зі школярами, і це приносить йому велику радість і натхнення.
Василь Шаройко об’їздив уже все Приірпіння та побував у майже всіх областях України. Він виступив у понад 500 школах. Під час таких зустрічей деякі учні вперше знайомляться з творчістю поета-гумориста, а дехто уже читає напам’ять його поезію. Це завжди дуже тішить письменника. Може, саме через постійне перебування серед молоді у свої 87 років Володимир Шаройко завжди зберігає щиру усмішку, життєвий оптимізм, відкритий до нового та сучасного. Свої нові вірші набирає на нещодавно придбаному планшеті, чим немало вражає колег по літературному цеху та однолітків.
Зараз Шаройко пише і для дітей, і для дорослих, але починав саме як дитячий письменник. Перші його книги - «Помічниці», «Де сонечко ховається» розлетілися в Україні величезним накладом: кожна 125 тисяч. Загалом для дітей видав 14 книжок.
У літературних колах Василь Шаройко відомий як чесний письменник. Він ніколи не пише на замовлення, а тільки тоді, коли його щось дуже вразить або дуже схвилює. Істини справедливості, гідності і честі Василь Шаройко доносить до наших дітей у веселій доступній формі.
Сам із задоволенням читаю Шаройка своїм дітям. Відверто насолоджуюся почуттям гумору цього талановитого поета:
В чім різниця?
– Чи не знаєте різниці
(Нумо, діти, нумо!)
Ви між світлом блискавиці
І звичайним струмом?
Підвелася учениця...
– Знаємо ґрунтовно.
Річ у тім, що блискавиця
Світить безкоштовно.
У наш час технологогічного прогресу, комп’ютерів і смартфонів цікава різнобарвна дитяча книга – це як зелений острівець серед металевого мегаполісу. Кожна нова книга, прочитана дитиною, збагачує її світогляд, шліфує душу, чистить думки. А якщо книга ще й пересипана гумором, як у Василя Шаройка, то дитина заряджається життєвим оптимізмом і вчиться жити з усмішкою на устах. Приємно, що такий майстер дитячої літератури мешкає саме у нашому місті.