Підкуповує ідея створення Єдиного дохідного дому, де об'єднаються фіскали. Синергія зусиль митниці та податкової - «прикраса» свіжих новацій Мінфіну. Додатково, уряд планує таки запровадити в життя ідеї Тимошенко та Кучми щодо податку з обороту в обсязі 2,5-3,0 %. Є і інші новації що стосується імпорту та ПДВ. Вцілому декларації є популярними у середовищі підприємців, однак насторожує момент ініціювання - за кілька місяців до виборів. Чи отримаємо ми реформу до виборів? Скоріше за все - ні.
Причиною, яка підштовхнула розробників до такої сміливої концепції, перш за все, є банкрутство ідеології Податкового кодексу. Уряд намагався прийняти документ яки й би викрутив руки національному бізнесу, проте стихійне і некероване підприємництво побороти не вдалося. Більше того, його ліберальні вимоги отримали гідне співчуття з боку інших верств населення. Тінь не стала меншою, бюджет суттєво не зріс. Рейтинги провладних сил стрімко падають, компенсувати такі втрати довіри та підтримки можна тільки через глобальні соціальні подвиги уряду та Президента. Тінь коштує 350 млрд грн на рік: 170 млрд. грн. - «конверти», 100 млрд. грн. - «обнал та офшор»; 35 млрд. грн.. - неофіційні платежі. 45 млрд. грн.. - основні засоби, матеріальні ресурси і послуги "тіньового сектора".
Однак головною інтригою податкових нововведень є доля «спрощеної системи оподаткування». Ії немає у нових правилах презентованих Мінфіном. Вцілому реформа справляє враження прогресивної; можливо, дрібний бізнес міг би відносно комфортно жити за новими правилами. Це, при умові, що автором і гарантами такого порядку речей були б політики які користуються повагою та довірою у платників податків. Навряд чи малий бізнес дозволить поміняти «шило на мило». Особисто я прогнозую хвилю протестів та експертного засудження знищення «спрощенки», тим більше, досі не відомо як вплине лібералізація на адміністрування податків. Скоріше за все його режим стане суттєво суворішим. До всього, ДПА не збирається чіпати податок на прибуток. Не відомо куди подінеться практика «призначення навантажень» шляхом дзвінків з податкової і таке інше.
Коли, через недолуге менеджерування реформи «падатиме бюджет», рятуючи ситуацію, - податківці, без зайвої скромності, наказуватимуть розширювати базу оподаткування. Можна тільки здогадуватися, що вони можуть туди «пристебнути». З огляду на радикальність реформ і бюджетні ризики, додатково прогнозую збільшення навантаження на оподаткування простих громадян. Цей податок перестане бути факультативним - до вас прийдуть за вашими грошима. Добре, раді будемо прийняти і платити. Але ще забуто найголовніше питання податкової ідеології: коли за свої податки ми отримуємо адекватні послуги з боку держави: робочі місця, комуналку, тарифи, безпеку і розвиток?