У підсумку Віктор Васильович, як і більшість мажоритарників-самовисуванців, спокусившись на посади, одержали політичний “геморой” і дурну славу під дахом Партії регіонів. Ставши рядовим членом аграрного комітету ВР, який практично ні на що не впливав, Віктор Бондар повністю віддався спільному голосуванню з колегами-регіоналами по парламенту. В його активі підтримка скандального закону про вексель, що передбачав розрахунок держави із підприємствами “фантиками”. http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/radan_gs09/ns_golos?g_id=2023 Між іншим, бютівець з Хмельниччини Василь Кравчук, котрий також голосував за цей закон, поплатився членством у партії “Батьківщина” і втратив контроль за однойменною обласною організацією, де він був головою.
Віхою одіозності Бондаря як політика виявилося голосування за так звані “закони 16 січня”, що по суті призвели до бойні та розстрілу людей на київському Майдані у лютому 2014 року. http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/radan_gs09/ns_golos?g_id=3611 Через тиждень на позачерговій сесії Старокостянтинівської міської ради (округ Бондаря — авт.) депутати прийняли звернення до народного депутата Віктора Бондаря, у якому висловили осуд діям нардепа та поставили вимогу, щоб він приїхав до міста і пояснив громаді свої дії. А міський голова Старокостянтинова Микола Мельничук зазначив, що особисто спілкувався з Бондарем після голосування за диктаторські закони і поставив йому вимогу стати на коліна за такі дії перед громадою. Поза тим офіційний розрив стосунків Бондаря і Партії регіонів відбувся у день масових вбивств на Майдані, тобто 20 лютого.
Ця передісторія є лакмусовим папірцем невігластва і негідництва, до якого сьогодні вдався Віктор Бондар у 191 виборчому округу. Він поки що офіційно не зареєструвався кандидатом у нардепи, але вже масово промиває мізки електорату: в окрузі наліво-направо роздається кольорова друкована продукція “Віктор Бондар. Звіт народного депутата України 2013-2014”.
Перед громадою постав абсолютно протилежний Віктор Бондар своєму парламентському прототипу. “Очищений” Бондар приписав собі у заслуги скидання з президентського трону Віктора Януковича! Того самого, якому вірно служив останні два роки регіонал Бондар.
А ось голосування за “закони 16 січня” “очищений” Бондар трактує так: “Після Нового року, а точніше 16 січня 2014 року В.Янукович спробував переломити парламент і провести через нього пакет антиконституційних законів, які фактично надавали би йому повноваження диктатора… Віктор Бондар, як і більшість депутатів, відмовились голосувати і згодом надали необхідні свідчення про повну фальсифікацію підрахунку голосів слідчим Генеральної прокуратури України”. Даруйте, але кремлівський Кисельов відпочиває!
Щоб балотуватися у новій іпостасі, Віктору Васильовичу варто було придумати легенду про визначальну роль діючого Президента Петра Порошенка під час розстрілів на Майдані. “Фактично 17 лютого пізно ввечері на зустрічі у П.Порошенка виникла остаточна домовленість депутатів про рішучі дії у парламенті. Думаємо, що це стало відомо В.Януковичу, і він почав діяти… Далі була стрільба на Майдані… спроба стрільби біля парламенту… і закриття будинку Верховної Ради”, — говориться у брошурі Бондаря.
Фонтан абсурду доповнюється цитатою самого Бондаря: “Практично зібралися всі опозиційні фракції, плюс до них доєдналися всі адекватні хлопці-мажоритарники… Перелам стався тоді, коли в останні дні — вже все, чаша терпіння була переповнена, всі розуміли, що хтось має наважитися”.
Віктор Бондар пробує відбілювати політичне реноме завдяки рейтингу Порошенка у цій агітаційній брошурі. Він повністю підтримує ідею Президента у проведенні дочасних парламентських виборів і вважає, що “стабілізації політичної та економічної ситуації сприятиме втілення у життя ініціатив Президента України Петра Порошенка”.
Взагалі, звіт Бондаря — це знущання над психікою нормального виборця, який два роки тому, ставлячи “пташку” у виборчому бюлетені напроти прізвища “Бондар”, свято вірив, що цей добродій не перефарбується у регіонала. І аж ніяк не долучиться до ухвалення злочинних законів. Якщо ж виборець на цих виборах повторить позаминулорічну власну помилку (у цьому є великий ризик!), то Верховна Рада VIII скликання перетвориться на законодавчого гробаря.