Як зауважив Володимир Зеленський, це точно буде найскладніше за всі роки незалежності. Урядом вже ухвалено рішення: Україна не буде продавати за кордон газ і вугілля, весь видобуток спрямують на потреби населення.
Але без імпорту енергоносіїв, на жаль, не обійтись. Який обсяг газу чи вугілля Україна зможе закупити до зими, наразі ніхто не скаже. «Газпром» вже почав гру в глобальний енергетичний шантаж європейців. Ціна на газ у Європі знову на шалено високому рівні. За попередніми розрахунками «Нафтогазу», Україні додатково до газу власного видобутку потрібно закупити 6 млрд кубометрів імпортного блакитного палива. За поточними оптовими цінами це понад 8 млрд доларів США, і чим ближче до опалювального сезону, тим більше може стати ця сума.
Минулого року Україна імпортувала 19,5 млн тонн камʼяного вугілля та антрациту. Понад дві третини йшло залізницею з рф та Казахстану, решта – морем з США, Австралії, Колумбії. Це майже 50% від загального обсягу споживання. Цього року нам вже не потрібен такий великий обсяг палива, бо чимало великих промислових підприємств зупинили свою роботу, а деякі – розбомблені вщент. Але варто враховувати, що на даний час заблоковані майже всі попередні ланцюжки постачання вугілля. Залишається лише залізничний маршрут з Європи, але для задоволення усіх логістичних потреб необхідно значно розбудувати інфраструктуру. Крім того, під загрозою найбільші українські видобувні підприємства, які знаходяться на сході країни.
Нагадаю, формування комунальних тарифів – компетенція місцевого самоврядування. Але є чітка політична вимога Президента – витрати населення на сплату послуг ЖКГ не мають бути вищими за минулорічні. Мораторій на зміну тарифів – це об’єктивна реальність: люди, які втратили роботу, просто не зможуть сплачувати більше.
Раніше компенсацію різниці між собівартістю і тарифами брав на себе місцевий бюджет, але тепер місцеві надходження суттєво впали, крім того, статті витрат переформатовані – кошти направляються на оборону.
Єдиний шлях, який нам залишається – підвищення енергоефективності. Мова про термомодернізацію житлового фонду та бюджетної сфери, перехід на індивідуальне опалення, альтернативні види енергоносіїв.
Процес утеплення багатоквартирних будинків в області розпочався вже давно. Але кількість наданих «теплих кредитів» вочевидь не достатня – темпи потрібно збільшувати на порядок. Так, торік від ОСББ Чернігівської області до Фонду енергоефективності подано 37 заявок на участь у програмі «Енергодім».
У 2022 році два ОСББ області («Щаслива оселя 38» у Чернігові та «Озерне 23» у Ніжині) змогли завершити проєкти з термомодернізації своїх будинків та отримали від Фонду енергоефективності 3,8 млн грн компенсації.
Причиною неквапливості є певна інертність та насторога – а чи варто витрачати гроші, чи буде ефект?
Але поступово ставлення до інвестицій в утеплення змінюється: ОСББ, які долучилися до відповідних програм кількома роками раніше, вже відчули результат: у квартирах взимку стало значно тепліше, а у платіжках часом до 20% економії.
Наразі місцеві програми зі зрозумілих причин призупинені, однак є чимало пропозицій від міжнародних фондів. І чи скористаються цими пропозиціями як приватні домогосподарства, так і ОСББ, залежить насамперед від місцевої влади. А вона, на жаль, часто приховує свої комерційні інтереси у доходах підприємств теплокомуненерго. Мотивація тут така: що більші витрати енергоносіїв, більші платіжки або обсяг субсидій, то кращий особистий заробіток.
Місцевій владі, яка дійсно думає про інтереси людей, вже зараз варто розблокувати можливість встановлення індивідуального опалення, зокрема у мікрорайонах, віддалених від теплогенеруючих підприємств. Це єдина можливість позбутись неймовірних втрат при передачі тепла до будинків. До слова, у Ніжині вивчають можливість заміни у соціальних закладах теплогенеруючого обладнання, що працює на газу, на альтернативне — на електроенергії, деревині, палетах.
Треба продумати й місця розташування місць обігріву; робити запаси альтернативного палива, генераторів, обігрівачів та інструкцій з їхньої експлуатації. Серед можливих додаткових заходів – досягнення попередньої домовленості з підприємцями, майстрами, щодо виготовлення так званих «буржуйок» із завчасно заготовлених матеріалів.
Головне ж – спільно з усіма компетентними службами розробляти сценарії роботи за умови пошкодження або руйнування енергетичної інфраструктури. Адже в нас триває війна з дуже підступним і безпринципним супротивником. Ми вже бачили, як б’ють по нафтобазах, тепер обстрілюють залізничну інфраструктуру. Взимку мішенню може стати система теплогенерації. Найбільш вразливими до таких ситуацій є саме міста, адже у сільській місцевості у більшості домівок залишилися грубки, які за гострої потреби можна натопити хоч хмизом. Однак альтернативний план дій має бути для всіх, і я готовий обговорити кожну пропозицію для кожного населеного пункту Чернігівщини. Дедлайн – серпень.