“18 днів під обстрілами і росіяни-злодії”
Володимир з родиною 18 днів провів під обстрілами та в окупації у Ворзелі, що на Київщині. У березні чоловік разом з рідними вирішив виїхати до безпечнішого місця — на Вінниччину. Але вже на початку квітня вони повернулися додому.
“Обійстя та оселя, на щастя, були цілими. Ми залишили на подвір’ї шматок білого полотна — як ознаку того, що тут живуть люди. Нас не обчистили. Але в брата мого та сусідки бардак навели добрячий: розстріляли авто, телевізор, перевернули все в гаражі”, — розповідає Володимир.
Згодом він побачив, що російські злодії таки винесли з його господарства дуже важливий інструмент — бензопилу. Чоловік займається лісозаготівлею, тому йому довелось швидко купувати нове обладнання. Проте він подався на програму відшкодування і вже отримав 20 тисяч гривень на купівлю товарів для бізнесу від Українського ветеранського фонду.
“По телебаченню показали залишки мого центру. Він згорів увесь”
Життя переселенки для Анастасії почалося ще у 2014 році. Їй довелося виїхати з окупованої Кадіївки, що на Луганщині, до Сєвєродонецька. А вона згодом переїхала до Ірпеня, Київська область.
Вона — лікарка. І вже 10 років займається фізичною реабілітацією дітей. Спочатку працювала у медичних центрах, а два роки тому відкрила власну справу.
Близько 80 дітей з Ірпеня, Бучі, Гостомеля, Ворзеля приїздили на терапію до фахівчині. Вона працює за різними напрямками: опорно-руховий апарат, неврологія, аутизм, епілепсія.
На початку повномасштабної війни Анастасія виїхала у Вінницю. Про те, що її реабілітаційний центр в Ірпені знищив артснаряд — дізналася із сюжету новин.
“Побачила журналістський репортаж про Ірпінь — там показали і залишки мого центру. Він згорів увесь. Ми повернулися — і я почала все потроху відновлювати”, — розповідає Анастасія.
Зараз жінка орендує новий окремий кабінет та проводить реабілітацію для 15 дітей. Анастасія придбала нове обладнання та отримала відшкодування від УВФ.
“Може 20 тисяч — це і небагато порівняно із тими збитками, які ми отримали, але зараз кожна копійка важлива. Я справді рада, що є такі мікрогранти”, — каже Анастасія.
“Від загрози ракетних обстрілів ховались у салоні краси”
Дружина ветерана Світлана два роки працює у б’юті-сфері: має свій манікюрний салон у Києві на Оболоні. Заклад розташований на цокольному поверсі. Під час активних боїв у Київській області там ховалися Світлана та ще кілька родин від загрози ракетних обстрілів.
За два місяці бойових дій деякі матеріали почали псуватися, оскільки тривалий час не використовувалися: лаки і бази під гель-лак просто засохли. Довелося оновлювати арсенал засобів. Жінка зазначає, що витрати на товари для ведення бізнесу змогла відшкодувати завдяки проєкту “20 тисяч”, про який дізналася із соцмереж.
“Частину коштів, які отримую за надання послуг, передаю на підтримку ЗСУ. Виходить, що держава мені допомогла 20-ма тисячами, але я зможу набагато більше задонатити на Збройні сили України — бо клієнтів маю”, — каже Світлана.
Підприємиця також розповіла, як змінився світогляд у її клієнток після початку повномасштабного російського вторгнення.
“Одного разу прийшла пані, на вигляд їй понад 50 років. Розповідала, що ніколи не наносила гель-лак на нігті. Але після загрози ракетних обстрілів та потенційної небезпеки вирішила, що немає чого відкладати: якщо не зараз, то коли?”, — розповідає Світлана.
“20 тисяч, як камінчик, за який можна вхопитися”
Дружина ветерана Тетяна має бізнес із пошиття взуття на Київщині.
“Ми відшили першу весняну колекцію черевичків, у лютому запустили першу рекламу, а на другий день — війна. Чоловік одразу кинув бізнес та пішов у військо. Ми обоє були категорично проти виїзду за кордон”, — розповідає пані Тетяна.
Коли ситуація в області стабілізувалася, підприємиця вирішила відновити справу. Чоловік Тетяни, перебуваючи у районі виконання бойового завдання, побачив інформацію про програму підтримки Фонду. Допис переслав дружині.
“За гроші, які отримали від Українського ветеранського фонду, запустили рекламу. У результаті, за тиждень ми продали 20 пар взуття. З’явилися перші продажі і неймовірний оптимізм. Ці 20 тисяч — це як камінчик, за який можна вхопитися і йти вперед. Головне — це стати на ноги, почати, далі — все піде”, — розповідає Тетяна.
…А черевички, які відшили на весну 2022-го та не продали через росіян, зачекають свого сезону. Наприклад, осені 2022-го. Чи мирної весни вже 2023-го.
Взяти участь у програмі відшкодування можуть ветерани та члени їхніх родин (дружини, чоловіки, діти, батьки), які мають ФОП (чи самозайняті) та статус ВПО.
Почитати умови та податися на програму у розділі можна за посиланням: https://veteranfund.com.ua/. Якщо у вас виникли додаткові питання, пишіть на пошту Фонду: [email protected]