Впевнений у двох речах:
1) Про жодну зраду не йдеться. Адже:
- з ключовими керівниками в ієрархії американської держави зустрічі відбулися;
- з керівниками МВФ та Світового банку зустрічі відбулися;
- з українською діаспорою досить субстантивні дискусії мали місце.
При цьому офіційні повідомлення (readouts) підтверджують, що запевнення у продовженні підтримки зусиль України в питанні відновлення територіальної цілісності, впровадженні реформ, боротьби з корупцією тощо пролунали. І то в один голос, лиш в різних редакціях.
2) До перемоги ще далеко. Не впевнений наскільки далеко, але явно вже завтра її очікувати не варто. Адже:
- як і раніше, акцент стоїть на a priori нереалізабельних мінських домовленостях;
- ключові політичні домовленості - прерогатива Нормандського формату, який США будуть підтримувати;
- про "план Маршала", двосторонню безпекову угоду та/або "програму Ленд Ліз" не оголошено;
- гучних заяв про майбутні політичні контакти, інституціоналізацію міждержавних відносин, наприклад шляхом заснування (чи радше відновлення раніше існуючої) міждержавної комісії "Порошенко - Пенс", не пролунало;
- жодних документів не підписано і домовленостей про такі практично важливі речі як безвізовий режим, зона вільної торгівлі не досягнуто. Хоча про інтенсифікацію торгово-економічних відносин в енергетичній сфері (вугілля, газ, ядерну пальне) вже домовились.
При цьому все це може і має стати предметом наступних консультацій, переговорів, візитів і т.д.
А поки що чекаємо наступних візитів до Брюсселя і Парижа, які вже анонсовані, працюємо і менш звертаємо уваги на символи, сакральність, протокольні фотки і так далі.
Адже нам не шашечки важливі, а їхати. Вірю, що в правильному напрямку. Бо ж як казав класик, -"хто стукає, тому і відкривають."
NB. А ще Президент дав дуже, на мою думку, вдале і підготовлене інтервью одному з провідних телеканалів США FoxNews.
Так що відходимо від категорій "біле і чорне", все буде добре, лиш всім і кожному треба до цього докласти максимум зусиль.