Найголовніша проблема - це те, що досі не перейменовано дві області (Кіровоградська і Дніпропетровська), окрім цього неперейменованими лишилися ще трохи більше десятка населених пунктів. (м. Баштанка на Миколаївщині,с. Артема на Луганщині, с.Первухинка на Харківщині, с. Никанорівка на Донеччині та інші).
Розпочнемо зі столиці. Тут досі є вулиці, які мали б бути перейменовані згідно закону три вулиці Карла Маркса, вулиця і провулок Енгельса, вулиці Жовтнева, Карбишева, Червонозаводська, Червоноткацька, проспект Героїв Сталінграда і десятки інших топонімів.
Найбільш значними проблемами серед символіки у столиці є пам’ятники Щорсу, Ватутіну, учасникам січневого збройного повстання 1918 року, серп і молот на щиті "Батьківщини-матері", пам’ятник під аркою "Дружби Народів", макет ордена Леніна на проспекті Перемоги, серпи та молоти на мосту Патона і в арці КМДА та ще декілька дрібніших за значимістю об’єктів.
Така велика концентрація маркерів комуністичного режиму у серці столиці є неприпустимою. І їх демонтаж – одна з першочергових задач патріотичного суспільства, бо символи правлять світом. У столиці незалежної України стоять не пам’ятники Петлюрі, Коновальцю, Бандері, а більшовицьким посіпакам. Врешті-решт треба це виправляти. І зараз найкращий час для цього.
Перейдемо до найбільшого міста Слобожанщини.
Харків впевнено тримає рекорд за кількістю символіки. Тут не менше 80 об’єктів, які підпадають під дію закону. Це і сумновідоме погруддя Жукову, яке двічі валили та відновлювали, три погруддя Островському, десятки макетів радянських орденів та серпів-молотів на станціях харківського метрополітену, меморіальні дошки та барельєфи на честь комсомолу, жовтневого перевороту, Блюхера, серпи та молоти на фасаді Харківської міської ради та на фасадах десятків будівель у середмісті. І це при тому, що за останні кілька років Харків є рекордсменом за кількістю демонтованих об’єктів. Суттєві зміни тут можливі лише за умови зміни міського голови, який не буде чіплятися за минуле, або на суворе дотримання виконання норм закону місцевою поліцією.
Трохи більше десятка об'єктів є у курортній Одесі.
Це і комуністична символіка на фасаді залізничного вокзалу, макет ордена Леніна на площі 2 квітня, пам'ятник "Борцям за владу Рад" на Куликовому полі та трохи інших більш дрібних об'єктів.
Більше десятка об'єктів є і у Дніпрі.
Це пам'ятники комунарам, комсомолу, на території одного з підприємств ще зберігалося погруддя Леніну, ще є кілька радянських барельєфів та серпів з молотами на будинках.
У сусідніх Запоріжжі і Кривому Розі - в основному лишилися серпи та молоти на фасадах будівель.
Об'єкти, які підпадають під дію закону, залишилися практично у кожній області.
Недопрацювання є на Полтавщині. По різних селах тут лишилися пам’ятники Петровському (с. Новоселівка Зіньківського району), Леніну (с. Власівка Зіньківського району), Димитрову (с. Лобачі Решетилівського району), Свердлову (с. Калинівка Семенівського району), Куйбишеву (с. Вишневе Оржицького району), Чапаєву (м. Лубни), Третяку (м.Хорол), Марксу (с.Радочини Кременчуцького району), комсомольцям 20-х років (смт. Опішня), стела "Комсомольськ" на в'їзді до Горішніх Плавнів, напис "Зоря комунізму" на будинку культури села Більськ та багато іншого.
І на десерт. Минулоріч у Карлівці було відновлено погруддя місцевому комуністу Миколі Підгорному. Поліція саботує розслідування кримінальної справи і маємо дуже неприємний прецедент. Хоч і майже одиничний.
До того подібне відбувалося хіба у Харкові, де відновлювали погруддя Жукову та орден Леніна у холі міської ради.
На Одещині у місті Арциз та селищі Холмське того ж району, досі не демонтовно два пам'ятники Карлу Марксу, а самі фігури на честь ідеолога комунізму ще є на Буковині у місті Хотин, Лисичанську, селі Новоселівка на Дніпропетровщині, селі Шпилівка на на Сумщині та Радочини на Полтавщині.
На Черкащині у місті Тальне досі стоїть пам'ятник Дубковецькому, який окрім того, що був партійним функціонером ще й воював проти Армії УНР. Також у кількох селах регіону є ще погруддя Буркацькій, Парубку та Бугаєву – це місцеві партійні діячі, які підпадають під дію закону. А по селах регіону ще є з десяток серпів і молотів на фасадах будинків.
Тому можна сміливо казати, що робота для декомунізаторів ще є.
Найближчі рік-два Україна має пройти процес повної декомунізації та почати активний процес встановлення пам’ятників українським видатним діячам. Постаменти не мають стояти порожніми.