ГоловнаБлогиБлог Тетяни Бойко

Інсулінова (не)залежність

Сьогодні майже 200 тисяч українців отримують інсуліни безоплатно чи з частковою доплатою. А отримати їх можна в будь-якій з 10 800 аптек з договором з НСЗУ.

Але хочу розповісти, що ми пройшли, щоб це стало реальністю.

Планувати запуск інсулінів ми з колегами в НСЗУ почали за два роки, передбачаючи кожну дрібницю. В Електронній системі охорони здоров’я (ЕСОЗ) ми створили новий інструмент спеціально для роботи з інсулінами.

Ми знали, що у нас 1 766 ендокринологів і близко 200 тисяч пацієнтів. І наша задача була в тому, щоб лікарі поспілкувалися зі своїми пацієнтами та створили для них плани лікування в електронній системі. Це необхідно, щоб саме ці пацієнти могли отримувати електронний рецепт на інсулін не лише в ендокринолога, а й у сімейного лікаря. Ми розуміли, що проблема може виникнути саме на цьому рівні. Бо якщо лікарі не зможуть працювати з електронною системою, створювати плани лікування та рецепти, то люди не отримають інсуліни. Або якщо пацієнти підуть до ендокринологів одночасно за рецептом, то не отримають інсуліни впору, бо на створення плану лікування потрібен час.

Ціною збоїв могли бути людські життя.

Тому на кожен з викликів, які міг виникнути, у нас було рішення. Наприклад, Академія НСЗУ створила навчальний курс для ендокринологів як створювати плани лікування та рецепти в електронній системі.

Влітку ми зобов'язали ендокринологів вносити плани лікування для пацієнтів з інсулінозалежним діабетом в ЕСОЗ.

За півтора місяця до старту ми почали стежити, скільки лікарів пройшло навчання і скільки вони створили електронних планів лікування. Ці дані ми передавали на всі рівні: Офіс Президента, Кабмін, МОЗ, місцеві органи влади. Всі стежили за цим процесом.

Однак на початку вересня цифри були невтішні:

  • лише 59 ендокринологів по всій країні активно створювали плани лікування;
  • менше 1% пацієнтів з інсулінозалежним діабетом отримали плани лікування. На той момент у Волинській, Рівненській, Хмельницькій, Вінницькій, Миколаївській, Чернівецькій областях пацієнти взагалі не мали планів лікування.

Для нас це була скрутна ситуація.

Паралельно у нас був сильний спротив деяких представників фармбізнесу, які намагалися гальмувати зміни у нормативному полі, побоюючись втратити доходи через встановлення максимально допустимої вартості інсулінів.

Ми підняли на ноги всіх: ми говорили про інсуліни на всіх майданчиках, напряму зверталися в обласні департаменти охорони здоров’я,  в лікарні, де працювали ендокринологи.

За три тижні ми зробили неможливе: на кінець вересня 85% пацієнтів отримали план лікування.

Багато хто не вірив, що аптеки будуть готові співпрацювати з державою і відпускати інсуліни пацієнтам безоплатно. Проте вже в перший місяць за договором з НСЗУ 6 100 інсуліни відпускали аптек і аптечних пунктів по всій Україні. Це в 4 рази більше, ніж було раніше. В деяких регіонах ситуація з доступністю інсулінів змінилася кардинально. Якщо до 1 жовтня 2021 у Житомирській області інсуліни відпускали 59 аптек, то в жовтні – 164. На Миколаївщині замість 29 аптек інсуліни відпускають 121.

Зростали і виплати для аптек за відпущені ліки:

  • жовтень 2021 – 154 млн грн;
  • січень 2022 – 190 млн грн;
  • вересень 2022 – 128 млн грн.

Отже, проєкт реімбурсації інсулінів, крім соціального значення, демонструє ще і приклад успішного державно-приватного партнерства.

Лише за перший місяць реімбурсації інсулінів ліки за новою системою отримали 90 тисяч пацієнтів. Вже у січні 2022 року їх було вдвічі більше – 187 тис. Зараз це 200 тис. пацієнтів з діабетом, які отримують життєво необхідні їм ліки безоплатно або з невеликою доплатою.

Тетяна Бойко Тетяна Бойко , заступниця Голови НСЗУ
Читайте головні новини LB.ua в соціальних мережах Facebook, Twitter і Telegram