Проблеми з формуванням дохідної частини бюджету в умовах пандемії коронавірусу, блокування економічної діяльності в країні та впливу на економіку України численних зовнішніх шоків посилюють наявні загрози для стабільності державних фінансів України та підштовхують країну до економічної катастрофи.
Бюджетні показники за І квартал 2020 р. говорять про те, що абсолютна сума доходів державного бюджету збільшилася на 0,2%, порівняно з І кварталом 2019 р. Це означає падіння реальної величини доходів бюджету на 2,5%.
За відсутності радикальних змін податкового законодавства України в І кварталі такий результат збору доходів опосередковано вказує на обґрунтованість численних звинувачень на адресу податкової і митної служб у покриванні ними злочинних схем податкової мінімізації. Так, видання «Дзеркало тижня» наводить такі дані: у лютому цього року в Україні працювали близько 600 транзитно-конвертаційних центрів, які згенерували фіктивного кредиту з ПДВ на суму близько 75 млрд грн.
Найбільш проблемними статтями надходжень до державного бюджету в І кварталі 2020 року стали:
• ПДВ з імпортованих в Україну товарів (недонадходження становили 19,1 млрд грн або 24,2% від планового показника),
• рентна плата за користування надрами для видобування природного газу (5,2 млрд грн або 59,7%),
• рентна плата за користування надрами для видобування природного конденсату (0,1 млрд грн або 18,5%),
• акцизний податок з вироблених в Україні товарів (недонадходження – 2,3 млрд грн або 15,2%).
В той же час до бюджету було мобілізовано більше доходів, ніж передбачалося, від
• податку на прибуток підприємств – перевиконання плану на 1,2 млрд грн або на 3,6%;
• акцизного податку з ввезених на митну територію України товарів (0,4 млрд грн або 56,7%),
• чистого прибутку державних і комунальних унітарних підприємств і дивідендів на акції господарських товариств з часткою державної та комунальної власності (0,2 млрд грн або 18,6%).
За моїми оцінками, основними макроекономічними чинниками падіння доходів до бюджетів України слід вважати:
• скорочення обсягів виробництва у промисловості (на 5,1% у І кварталі 2020 до І кварталу 2019 року) та збільшення у структурі ВВП частки галузей з низьким податковим коефіцієнтом;
• погіршення фінансового стану експортерів, внаслідок гальмування світового попиту і зниження цін на сировинні товари (в І кварталі 2020 р. світові ціни на металопродукцію зменшилися в середньому на 15%);
• зниження світових цін на природний газ і нафту, що зменшували суми сплати ПДВ, рентних платежів, відрахувань прибутку до бюджету;
• несприятлива динаміка імпорту товарів і послуг, що впливало на суми надходжень від ПДВ і ввізного мита (у січні-лютому 2020 р. обсяги імпорту були на 2,6% нижчими ніж у січні-лютому 2019 р.);
• подальше скорочення реальних обсягів грошової маси М3, що проявляється як дефіцит ліквідності в реальному секторі і спонукає платників податків до раціонування грошових виплат, в т. ч. і на користь держави;
• повільніше зростання середньої заробітної плати, ніж було враховано в показниках бюджету на 2020 рік.
За нинішніх екстраординарних умов рятування економіки і фінансової системи країни від стану "вільного падіння" вимагає від держави екстраординарних зусиль як у напрямі проведення активної макроекономічної політики (включаючи фіскальну політику), так і професійного та незалежного від лобістських атак податкового адміністрування.