«В процесі декомунізації було перейменовано чимало міст, сіл, вулиць, проспектів та інших топонімів, демонтовано пам’ятників та меморіальних знаків. Але найважче було перейменувати Кіровоградську і Дніпропетровську області, адже для цього необхідно внести зміни до Конституції. Депутати попереднього скликання розпочали цей процес, однак не встигли його завершити, і сьогодні воно перейшло у спадок нинішнім депутатам», – зробив старт для дискусії голова Асоціації Політичних Наук Дмитро Сінченко.
Для початку нагадаємо передісторію питання. 18 травня 2018 року у Верховній Раді України 153 народні депутати зареєстрували законопроєкт №8380 “Про внесення змін до статті 133 Конституції України (щодо перейменування Кіровоградської області)”.
20 листопада 2018 року депутати Верховної Ради України перейменували Кіровоградський район на Кропивницький і направили на розгляд Конституційного суду України проєкт рішення про перейменування Кіровоградської області, і 5 лютого 2019 року КСУ визнав конституційним цей проєкт рішення.
У Пояснювальній записці до Законопроєкту №8380 написано, що перейменування Кіровоградської області здійснюється відповідно до Закону України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки».
Зокрема, у ньому визначено, що до символіки комуністичного режиму належать «назви областей, у яких використані імена або псевдоніми осіб, які обіймали керівні посади в комуністичній партії (посаду секретаря районного комітету і вище), вищих органах влади та управління СРСР».
Кіровоградська область отримала свою назву відповідно до назви обласного центру – Кіровограда. А саме місто було назване на честь Сергія Кірова, який обіймав керівні посади в комуністичній партії: був членом Політбюро ЦК ВКП(б) (вищого партійного органу Комуністичної партії), першим секретарем Ленінградського міського комітету ВКП(б), а також секретарем ЦК ВКП(б).
Отже, назва «Кіровоградська область» – є символікою комуністичного режиму. А відповідно до статті 4 вищезазначеного Закону України «публічне використання символіки комуністичного тоталітарного режиму … на всій території України заборонено».
До того ж Сергій Кіров вважається одним з організаторів масових репресій, в тому числі й проти українців, а також ідейним натхненником Постанови ЦВК і РНК СРСР «Про охорону майна державних підприємств, колгоспів і кооперації та зміцнення суспільної (соціалістичної) власності» від 7 серпня 1932 року, яка у народі отримала сумнозвісну назву «Закону про п’ять колосків».
Відповідно до розпорядження голови облдержадміністрації від 12 листопада 2015 року №444-р «Про проведення громадських слухань з питань перейменування Кіровоградської області» 18 листопада 2015 року відбулися громадські слухання щодо перейменування Кіровоградської області, на яких пропонувалося перейменувати область після перейменування обласного центру і надати їй назву відповідно до нової назви обласного центру.
Відповідно до результатів соціологічного опитування, проведеного на замовлення Кіровоградської ОДА, більшість населення підтримує перейменування назви області з Кіровоградської саме на Кропивницьку. Так, за перейменування області на Кропивницьку висловилося 27% опитаних, при цьому другий за рейтингом варіант набирає вдвічі менше підтримки, всі інші взагалі в межах похибки.
Якнайшвидше перейменувати Кіровоградську область на Кропивницьку закликала реформаторська коаліція 32-х найавторитетніших громадських організацій області «Рада експертів» (регіональний партнер РПР), а також Громадська рада при Кропивницькому міськвиконкомі.
Одним із драйверів процесу декомунізації області виступив депутат 8-го скликання Олександр Горбунов, який до цього відіграв важливу роль у важкому процесі перейменування і самого обласного центру.
«Дуже шкода, що ми не встигли. Тоді склалися такі умови, що у Раді 8-го скликання знайти 300 голосів було уже важко. Ми витримали всі юридичні моменти, провели перше голосування, отримали висновок Конституційного суду… Дуже хотілось би, щоб область стала Кропивницькою. На жаль, я не відчуваю союзників у цьому питанні серед депутатів нинішнього скликання, але це обов’язково з часом зміниться, бо це питання має ще й економічну складову. Станом на сьогодні наша область не достатньо впізнавана, але з перейменуванням ми отримали унікальний шанс це виправити. У 2017 році ми започаткували мистецький фестиваль «Кропивницький», його треба продовжувати. Ми можемо зробити новий бренд області, новий бренд території – Кропивниччина. Вона буде складатись в тому числі і з мистецької складової. Це шанс представити її в новому амплуа Україні і українцям», - розповів Олександр Горбунов.
Думку Горбунова підтримав його колега, депутат 8-го скликання Олег Медуниця: «Декомунізацію варто завершити, адже існування таких назв, як Кіровоградська чи Дніпропетровська – це грубе порушення закону. Необхідно шукати підтримку серед депутатів нинішнього скликання і просувати це питання. В той же час, серед нинішньої провладної більшості, на скільки мені відомо, популярна ідея взагалі вилучити з Конституції назви областей. Думаю, це може мати негативні наслідки для унітарності нашої держави, цього не можна допускати».
Андрій Малик, помічник Голови Верховної Ради 8-го скликання, переконаний, що нинішня парламентська більшість не збирається займатися цим питанням:
«Попередній Голова ВРУ Андрій Парубій мав політичну волю провести декомунізацію, і у значній мірі завдяки його позиції вдалося провести декомунізаційні закони і, зокрема, перейменувати Кіровоград на Кропивницький. Нинішня більшість намагається загравати з Росією, а перейменування областей навряд чи сподобається Путіну, тому цей процес можливо буде розблокувати хіба що у наступному скликанні!», - вважає Андрій Малик.
На ці тези відреагував народний депутат 9-го скликання, член фракції «Слуга народу», обраний від 99-го округу (м.Кропивницький), Олександр Дануца:
«Щодо перейменування області. Багато років я виступаю за те, що ні обласний центр, ні регіон не мають носити ім‘я сталінського ката Кірова. Тому я, однозначно, виступаю за перейменування області. Особисто я, як і багато земляків, підтримуємо назву Центральноукраїнська. Деякі обласні установи, в тому числі університети, вже так перейменовані. Що стосується умов перейменування, то це задача Верховної Ради. Враховуючи, що це зміни до Конституції України, то це рішення потребує двох сесій і на другій конституційної більшості в 300 і більше голосів».
Щодо підтримки назви «Центральноукраїнська» висловилася депутатка Добровеличківської селищної ради Тетяна Нехайчук:
«Дійсно, доводиться інколи чути думку про те, що область варто назвати Центральноукраїнською, але маю зазначити, що у районах вона не популярна. За моїми спостереженнями, більшість схиляється до назви «Кропивницька». Це дійсно логічно, щоб область називалась відповідно до назви обласного центру», - переконана Тетяна.
Продовжив цю думку історик, член топонімічної комісії Кропивницького міськвиконкому Юрій Митрофаненко:
«Область варто назвати саме Кропивницькою. Не за назвою обласного центру в Україні названо лише ті області, які мають давні історичні назви – Волинська і Закарпатська. Наша область не має такої традиції. Мені здається, що дискусії навколо назв виникають виключно для того, щоб затягнути, заговорити процес, щоб перейменування не відбулося взагалі. Кропивницька – це дуже гарна назва, вона підходить нашій області!», - вважає Юрій.
«Дійсно, назва «Кропивницька» вже міститься в проекті постанови, який пройшов розгляд у Конституційному суді, який був підтриманий профільним Комітетом і пройшов перше голосування у сесійній залі, набравши необхідну кількість голосів. Брати інший варіант – це починати увесь процес спочатку. Та й щодо настроїв мешканців, варто нагадати, що за результатами соціології, варіант «Кропивницька» підтримують 27% респондентів, а варіант «Центральноукраїнська» - до 3%. Думаю, тут варто зважати і на цю думку», - резюмував Дмитро Сінченко, голова ГО «Асоціація Політичних Наук».
З такою думкою погодилися і інші учасники розмови. Отже, за результатами обговорення, всі учасники зійшлись на необхідності якнайшвидшого перейменування Кіровоградської області. Проте, чи погодяться з експертами парламентарі?