ГоловнаБлогиБлог Тараса Кутового

Як збільшити частку українського АПК на азійських ринках

«Жменя перетворюється на гору, крапля - на море», - так говорить Індонезійська приказка. Для українсько-азійських торговельних відносин ці слова надактуальні. Те що ми маємо сьогодні у рамках торгово-економічних відносин з країнами Азії, це лише жменька, у порівнянні з тим, що потенційно закладене у взаємовигідній співпраці.

Сьогодні, коли країна остаточно зробила вибір між тоталітарним минулим і демократичним майбутнім, коли у воєнний час перебудовується за мирними канонами західної демократії, диверсифікація ринків – це один із основних двигунів подальшого прогресу.У цьому контексті, цілком закономірно, що в регіональній структурі експорту сільськогосподарської продукції чільне місце займають країни Азії. Основними країнами, які мають найбільшу частку в торгівлі з Україною, є: Китай, Індія, Туреччина, Іран, Індонезія, Бангладеш, Ізраїль, Таїланд, Малайзія та Ірак.

Експорт сільськогосподарської продукції до країн Азії за 6 місяців 2016 року склав 2 985,2 млн дол. США.

Саме такий відсотковий баланс структури сільськогосподарського експорту свідчить про те, що український бізнес і аграрний сектор зокрема, чудово відчуває трансатлантичну кон’юнктуру, адже центр політичної та економічної активності поступово зміщується в Азію. До того ж, азійські ринки щодалі матимуть все більше значення у міжнародній торгівлі.

Одним із важливих торгових партнерів України серед країн Азії традиційно вважається Малайзія

У 80-х роках в країні відбулася приватизація помітної частки державного сектора в економіці країни, що сприяло збільшенню темпів зростання. Ще в 70-х роках було взято курс на виробництво продукції із доданою вартістю. Системою пільг і заохочень уряд стимулює приватне підприємництво. Займається створенням і розвитком необхідної інфраструктури.

До речі, в тому чи іншому сенсі, багато з цих кроків прописані у стратегії Мінагрополітики «3+5», яку ми з командою розробили і прийняли на озброєння із приходом у відомство.

Сьогодні Малайзія у числі 24 найбільш конкурентоздатних країн світу, входить у число світових лідерів з темпів стабільного росту ВВП. У рейтингу Всесвітнього банку за умовами ведення бізнесу Малайзія стоїть на 18-му місці, по захисту інвесторів на 4-му.

Як бачимо, малазійський ринок для нас перспективний. У першому півріччі Україна експортувала до Малайзії продукції на $ 52,4 млн, але ми не вичерпали потенціал для співпраці. Українські аграрії здатні задовольнити попит Малайзії ще по багатьом позиціям.

Ми щодня працюємо над створенням нових можливостей для інвестицій в агросектор. Наша мета – щоб малайзійському бізнесу було комфортно та вигідно співпрацювати з Україною. Сьогодні Малайзія імпортує з України молочні продукти, соняшникову та соєву олію, а також пшеницю, макуху та пшеничне борошно. Також Малайзія входить у топ-країн, які споживають українське згущене молоко та є одним із найбільших споживачів українських сушених бобів в азійському регіоні. 

З метою подальшого збільшення позитивного сальдо у двосторонній торгівлі України з Малайзією необхідно і надалі збільшувати обсяги українського експорту сільськогосподарської продукції з високою доданою вартістю. 

Не менш важливим партнером на цьому напрямку для нас є Індонезія. 

Країна має найсильнішу економіку у Південно-Східній Азії. Світовий банк відзначає вражаюче зростання економіки з часів азіатської фінансової кризи кінця 1990-х років. Валовий дохід на душу населення зріс з $ 560 (2000 рік) до $ 3630 в (2014 рік). Індонезія займає 10 місце у світі за рівнем розвитку економіки, згідно купівельної спроможності. Є членом G-20. Країна домоглася великих успіхів у скороченні кількості бідних. Цифра скоротилася більш ніж в два рази з 1999 року до 2015 (до 11,2%).

План економічного розвитку Індонезії розроблений на 20 років, з 2005 р по 2025р. Він розбитий на п'ятирічні середньострокові плани, називається the RPJMN, який включає в себе 5 різних пріоритетів розвитку. Поточний середньостроковий план - це третя фаза тривалого плану-який працює з 2015 до 2020. Він сфокусований, крім усього, на розвитку інфраструктури, підвищенні ефективності соціальної допомоги в сфері охорони здоров'я і освіти. Такі державні витрати стали можливими завдяки давній реформі енергосубсидій. Це дає можливість інвестування безпосередньо в програму для бідних або практично бідних і так само значно підвищує інвестування в інфраструктуру.

Зовнішньоторговельний обіг продукції агропромислового комплексу між Україною та Індонезією у першому півріччі 2016 року склав 200,7 млн.дол.США це 5,8% зовнішньоторговельного обігу з усіма країнами Азії. Експорт до Індонезії української продукції становив 128,3 млн.дол.США, імпорт з Індонезії – 72,4 млн.дол.США, сальдо позитивне і склало 55,9 млн.дол.США. У порівнянні з першим півріччям минулого року у вартісному виразі експорт зріс в 1,8 рази, а імпорт збільшився на 35%. Непогані цифри, але ми можемо їх збільшити.

Дуже важливим є той факт, що Україна та Індонезія підписали Меморандум про взаєморозуміння між Міністерством аграрної політики та продовольства України та Міністерством сільського господарства Республіки Індонезія щодо співробітництва в галузі сільського господарства.

Ми хочемо і будемо розвивати співробітництво у сфері сільського господарства з країнами Азії. Меморандум із Індонезією, це впевнений крок вперед, який поглибить, я сподіваюся, наше взаємовигідне партнерство на довгі роки.

Я переконаний, що підписання Меморандуму дасть якісно новий поштовх в розбудові співробітництва між нашими країнами в сфері агропромислового комплексу та дозволить реалізовувати співпрацю на багатьох напрямкам.

Ми розпочнемо обмін інформацією у сфері сільського господарства. Будемо формувати та реалізовувати наукові, технічні та технологічні програми з розвитку обопільно важливих галузей аграрного сектору. Обмінюватися фахівцями та зразками сільгосппродукції, співпрацювати в галузі твариннцитва.Наше співробітництво спрямоване на заохочення інвестицій у сільське господарство, взаємодопомогу у створення спільних підприємств та спільну роботу над розвитком галузі.

Зрештою, сьогодні Україна все більше дивиться на Схід. Вихід українських агровиробників на азійський ринок є одним із завдань національної експортної стратегії і стратегії реформ «3+5». Орієнтація на азійський напрямок допоможе Україні диверсифікувати ринок збуту і позбутися експортної залежності від країн, з якими ми співпрацювали раніше.

Україну справедливо називають житницею Європи, але в нас є всі можливості стати також годівницею Азії. Ми працюємо над тим, щоб створити комфортні умови для збільшення асортименту експортної продукції і переорієнтації українського експорту на продукцію із доданою вартістю. Для нас це вкрай важливий процес, і ми впевнені, що така продукція зацікавить наших партнерів в Азії.

Тарас Кутовий Тарас Кутовий , Міністр аграрної політики
Читайте головні новини LB.ua в соціальних мережах Facebook, Twitter і Telegram