Дерусифікація Україною мовного простору наближає путінську поразку

Єдність, обороноздатність і незламність України – серед найбільших загроз російських злочинців, які не спинились у своїх намірах вбити кіл між різними категоріями громадян. Злочинна російська пропаганда, створюючи чергові мильні бульбашки для свого внутрішнього споживача, продовжує використовувати наратив про захист так званих “російськомовних”, який донедавна використовували і в нашому інформаційному просторі, ігноруючи законодавство України. Ретранслюючи хворі уявлення теоретиків недоімперії, вороги взялися за поширення терміну “співвітчизники за кордоном”, яким росія хоче визнати етнічними росіянами чи не всіх російськомовних осіб за межами рф незалежно від громадянства. Згадаймо їхні федеральні програми, а також твердження про те, що “росія закінчується там, де закінчується російська мова”, яке нав'язувалось російською пропагандою впродовж останніх десятиліть. Це, безперечно, чергова інформаційно-психологічна операція з використанням нових технологічних компонентів впливу на штучно створену аудиторію, якою окупанти намагатимуться розширити обрії викривленої реальності. Не секрет, що російські технологи мають на меті трансформувати гібридну соціокультурну парадигму в примусову військово-інтеграційну компоненту “нові регіони”, на яку вони, вочевидь, не шкодуватимуть ані сил, ані ресурсів. Зламають зуби!

Фото: EPA/UPG

Власне, про це пише Інститут вивчення війни (Institute for the Study of War) у своєму звіті. Фахівці зазначають, що кремль продовжує виправдовувати своє “вторгнення в Україну захистом своїх “співвітчизників” та їх право використовувати російську мову”. На думку експертів, путін, обговорюючи будь-які майбутні спроби росії здійснити імперські завоювання, і в майбутньому відштовхуватиметься від мовної теми. До слова, мовним питанням російський диктатор спекулює не тільки в Україні. Аналітики Інституту вивчення війни наголошують, що тему захисту російськомовних наполегливо використовують і в Молдові. Зокрема, в публікації зазначається, що “росія продовжує встановлювати інформаційні умови, спрямовані на дестабілізацію Молдови, виставляючи росію захисником російськомовних у Молдові, які ймовірно знаходяться під загрозою”. Розганяючи відповідну інформаційну кампанію, росія стверджує, що “відмова уряду Молдови визнати російську мову державною в 1989 році призвела до війни в Придністров’ї та конфлікту з Гагаузією”. У звіті йдеться про те, що як в Україні, так і в Молдові кремль постійно підтримував проросійських діячів для сприяння політичній нестабільності та розколу. Важливо додати і те, що кремль не втрачає надії використати шанси дестабілізації ситуації і з балтійськими та скандинавськими членами НАТО. Згадуючи про навігаційні обмеження на Балтійському морі, риторика недоімперців, яким болить обмеження в застосуванні російської мови в освіті, культурі чи на телебаченні, стає агресивнішою.

Американський аналітичний центр “Atlantic Council” також зазначає, що кремлівські пропагандисти продовжують поширювати міф про “адін народ” та заперечувати право України на існування, а викорінення всіх проявів української ідентичності залишається основною метою російської війни. “Напад росії на українську культурну ідентичність можна побачити в усьому, від широкомасштабного пограбування національних надбань до цілеспрямованого знищення історичних місць, включаючи музеї, театри, бібліотеки та пам’ятники. Ці напади є свідченням навмисної кампанії кремля знищити самобутню культуру та спадщину України”, – наголошується у публікації Марти Холдер. У статті зазначається, що “стає очевидним, що путін та інші російські лідери серйозно недооцінили силу української національної ідентичності”.

Експертка стверджує, що спроби путінського режиму придушити українську національну та культурну ідентичність є частиною російської імперської традиції: “Це найочевидніше в довгій історії обмежень на використання української мови. Російські спроби заборонити українську мову почалися на початку сімнадцятого століття і включають понад 100 окремих заходів, прийнятих послідовними імперськими адміністраціями протягом царської та радянської епохи. Жахливу кінцеву мету цього мовного імперіалізму можна побачити в царському указі середини дев’ятнадцятого сторіччя, в якому сказано, що української мови “ніколи не було, не існує і не буде”.

Та, незважаючи на неймовірний натиск російських військових злочинців як на полі бою, так і в інформаційному просторі, всі намагання стерти ідентичність України мають лише зворотний результат - “українці сприймають свою культуру, історію та ідентичність у безпрецедентний спосіб”. “З лютого 2022 року мільйони українців взяли українську мову у своє повсякденне життя. Українські історичні наративи, які поколіннями придушувалися силами російського імперіалізму, тепер відкриваються заново та змінюють уявлення про те, що означає бути українцем. Від поезії до поп-музики сучасна українська культура переживає золотий вік”, - зазначає Марта Холдер.

Західні аналітики наголошують, що російська агресія стала каталізатором безпрецендентного об'єднання українців. Про те, що “москва ненавмисно зміцнила українську ідентичність” та остаточно нівелювала кремлівський міф про російсько-українське братерство, пише і британський новинний портал “UnHerd”. Розриваючи будь-які зв’язки з кривавою імперією, Україна посилює свою ідентичність. Американське видання “The Macomb Daily” наголошує, що російсько-українська війна «висвітлила наш національний характер».

Дійсно, в умовах повномасштабного вторгнення для переважної більшості громадян України спілкування державною мовою та захист своїх мовних прав стало принциповим. Мовні атаки кремля лише зміцнили позиції української мови, сприявши прискореній дерусифікації Україною свого мовного простору.

Не забуваючи про злочинні дії недоімперців, дбаймо про нашу єдність та їхню Гаагу.

Тарас Кремінь Тарас Кремінь , Уповноважений із захисту державної мови, народний депутат України VIII скликання
Читайте головні новини LB.ua в соціальних мережах Facebook, Twitter і Telegram