Репарації часто асоційовані лише з грошовими виплатами - компенсаціями. Насправді ж, бувають різних видів:
- компенсація: власне, фінансові відшкодування для звернення до медичних закладів, для доступу до юридичних послуг, відновлення пошкодженого житла, можливості купівлі втраченого майна тощо;
- реституція: буквально означає процес максимально можливого відновлення становища до того, що існувало до порушення прав людини: до війни та скоєння воєнних злочинів. Найчастіше повʼязана з відновленням документів, житла, майна, але також може бути реалізована через відновлення інфраструктури в пошкоджених районах міста, наприклад;
- реабілітація: може бути медичною, психологічною, стосуватися працевлаштування, освіти, підвищення кваліфікації тощо;
- сатисфакція: означає визнання суспільством і державою шкоди, якої зазнали постраждалі від війни (отримання статусу, пільг, ба навіть обізнаність населення та встановлення меморіалів, справедливість і притягнення кривдників до відповідальності);
- гарантії неповторення: навряд чи є реальна змога гарантувати, що війна ніколи не повториться, але держава повинна вживати заходів, які зменшуватимуть цю ймовірність (зміцнення військової потужності, налагодження виготовлення зброї, реформування сектору безпеки та інше), а також не допустити неналежне та неефективне надання допомоги постраждалим з боку державних органів, постійно навчаючи фахівців/чинь й удосконалюючи сервіси.
Проте забезпечення вищезгаданих форм репарацій є довготривалим процесом, а люди, що зазнали впливу війни (зокрема постраждали від сексуального насильства, повʼязаного з війною) — потребують негайної допомоги тут і зараз. Таку потребу можуть закривати невідкладні проміжні репарації, про що й поговоримо детальніше.
То що таке невідкладні проміжні репарації?
Постраждалі від сексуального насильства, повʼязаного з конфліктом, часто потребують термінової допомоги. Злочин завдає сильної психологічної травми, яка спричиняє почуття страху, перманентної тривоги, сорому тощо. Людина за таких обставин має необхідність негайної психологічної підтримки з боку фахівця чи фахівчині.
Люди, зазнавши сексуального насильства, повʼязаного з війною, зустрічаються з численними викликами в своєму буденному житті. Отримання будь-якої допомоги утруднене не лише внутрішньою психологічною травмою, але й суспільним осудом та стигмою. Тому часто відвідування приватної клініки є більш сприятливим, аніж державної, до прикладу. Також це термінова необхідність придбання засобів до існування, як от одягу, мобільного телефону, пошук і оплата тимчасового місця перебування (яке доводиться змінити через різні обставини: чи то тимчасову окупацію, чи то через нагадування про вчинений злочин).
Восени 2023 року народні депутати та депутатки розробили Проєкт Закону “Про статус осіб, постраждалих від сексуального насильства, пов’язаного зі збройною агресією Російської Федерації проти України, та невідкладні проміжні репарації” № 10132. Такий законопроєкт якраз і введе (за умови його прийняття) в українське законодавство термін невідкладних проміжних репарацій.
До розробки законопроєкту також доєдналися люди, що пережили сексуальне насильство, повʼязане з війною. Це важливо, тому що забезпечує реалізацію принципу “нічого для нас без нас”. Питання репарацій є не лише комплексним, але й індивідуальним, а тому потребує врахування різних запитів та коментарів. Наша організація — ГО “ЮрФем” — теж активно працювала над положеннями цього законопроєкту.
Проєкт Закону визначає такі репарації як “заходи, спрямовані на усунення наслідків протиправних діянь шляхом надання особам, постраждалим від сексуального насильства, пов’язаного зі збройною агресією Російської Федерації проти України, та членам сімей загиблих (померлих) таких осіб доступу до адекватних і ефективних засобів правового захисту, компенсації, реабілітації, сатисфакції та реституції”.
Хто зможе отримати невідкладні проміжні репарації?
Невідкладні проміжні репарації згідно Проєкту Закону № 10132 зможуть отримати:
- особи, які зазнали сексуального насильства, пов’язаного зі збройною агресією Російської Федерації проти України;
- діти, народжені внаслідок сексуального насильства;
- члени сім’ї загиблої постраждалої особи (батьки, один з подружжя, людина, яка проживала з постраждалою особою однією сімʼю, діти та інші).
Як? Коротко про процедуру.
Концепція невідкладних проміжних репарацій, власне, відрізняється від концепції репарацій загалом, тому що є простішою і швидшою процедурою. Для забезпечення процесу надання такого роду репарацій має бути створена спеціальна комісія — Комісія з розгляду питань, пов’язаних з визнанням осіб постраждалими.
До Комісії, зокрема, входитимуть представники та представниці громадських об'єднань, які мають досвід у сфері захисту прав та надання допомоги особам, які постраждали від гендерно зумовленого або сексуального насильства, у тому числі організацій, які представляють постраждалих.
Людині необхідно подати заяву до Комісії (за бажання, в електронному вигляді), і після позитивного рішення вона зможе отримати невідкладні проміжні репарації.
Важливо зауважити, що отримання такої негайної допомоги не залежить від того, чи звернулася людина, яка зазнала насильства, до правоохоронних органів чи суду, чи притягнули винного до відповідальності, чи затримали кривдника тощо. Водночас звернення до Комісії не суперечить можливості постраждалої особи подальшого звернення до правоохоронних органів або отримання репарацій за іншими процедурами і залишає таку опцію відкритою.
На меті — аби весь процес відбувався з максимальною турботою до постраждалих осіб, які в ньому перебуватимуть: з увагою до безпеки людини та її особистих даних, психологічного спокою, а також передбачуваності процедури (фахівці та фахівчині супроводжуватимуть людину на кожному етапі, пояснюватимуть усе простою та доступною мовою).
Що передбачатимуть невідкладні проміжні репарації?
В разі прийняття Закону, невідкладні проміжні репарації, серед іншого, охоплюватимуть таку допомогу:
- право на отримання невідкладної компенсації (її розмір буде згодом визначений Кабінетом Міністрів України);
- отримання людиною повної та вичерпної інформації про свої права та про можливості їх реалізувати;
- право безоплатно пройти реабілітацію незалежно від місця проживання та відповідно до потреб (включно з комплексом медичних, психосоціальних та інших заходів, спрямованих на відновлення фізичного і психологічного стану та соціальних функцій);
- право на відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок сексуального насильства, пов’язаного зі збройною агресією Російської Федерації проти України, за рахунок осіб, які її заподіяли.
Реалізація такої процедури передусім свідчитиме про орієнтованість України на захист прав людини і турботу про громадян та громадянок. Це про видимість негайних потреб постраждалих і про превентивні заходи недопущення настання непоправних наслідків від отриманої травми.