Почнемо з багатомандатного округу. 225 місць, на які претендують 22 партії. На одне депутатське крісло припадає 12 партійних кандидатів. І тут з’являється парадокс. У порівнянні з минулими виборами прохідний бар’єр підняли до 5%, через що більше десятка партій – суб’єктів минулих виборів відмовились балотуватися. Але бюлетень від того не став коротшим. Навпаки, додалося бажаючих заплатити заставу 2,2 млн. гривень. Чому? Де логіка? А вона в тому, що є в Україні така професія – вибори програвати. Програв одні вибори – завіз у офіс нові меблі, програв другі – поставив броньовані двері, закупив комп’ютерів. Знову парадокс! Я думав, що після програних виборів партія повинна затягати паски, скорочувати штат. Але в Україні все не так. Програй вибори і купи собі машину! Це називається «опозиція». Саме тому на кожних виборах ми будемо мати по два десятки партій, хоч би бар’єр становив для них і 10%.
Тепер плавно перейдемо від лірики до конкретики. Ось як має виглядати правдивий бюлетень для українського виборця.
№1 Політична партія Українська платформа "СОБОР" – передвиборчий жарт Жебрівського і братів Капранових. У політику – без політиків! У стрибок з парашутом без парашута! Ідеології нуль, так само і грошей (у партії, не у Жебрівського). Шкода, а могли б в якості агітації видати еротичний календар з Карпою. Щоб з кожним новим місяцем на календарі Карпа поступово роздягалась. Типу початок, січень – у шубі, а кінець, грудень – з оголеними грудьми. І внизу підпис: «Українська платформа!». А так – наберуть не більше відсотків, ніж розмір отих самих у Ірени.
№2 Соціалістична партія України. Пережиток тієї доби української політики, коли партії іноді мали якусь ідеологію. Після сумнозвісних подій 2006 року за СПУ твердо закріпилася репутація «іздєлія №2», що правдиво відобразилося бюлетені. А оте «іздєліє», як відомо, два рази не використовують.
№3 Комуністична партія України. Відсутність в парламенті їхнього одвічного ворога – СанСанича, так вплинула на комуністів, що вони вирішили самі стати соцпартією. На смітник Маркса! Тепер на бігбордах по 300 доларів за штуку вони величезними літерами сповіщають: «Наша мета – соціалізм!». Хай там як, а піпл все одно зхаває, бо при союзі у того піпла х.. стояв, а зараз лишилися тільки гарні спогади. У них і відклалося: комуністи = ерекція! Більшого мотиватора жоден політтехнолог не придумає.
№4 партія Політичне об’єднання "Рідна Вітчизна" – партія директорів на чолі з тюменським нафтовиком Матієшиним. Судячи по партійному списку, Матієшин таки віднайшов відомий з анекдотів «директорний завод», де, мабуть, і працює директором у вільний від роботи час. А щодо іншого, то як завжди – ідеології нуль, шансів пройти – нуль, натомість грошей – тьма. А хто сумнівався? З таким списком…
№5 партія «Руський блок». І знову промовистий номер в бюлетені, який натякає нам що суб’єкт - п’ята колона Кремля. Але насправді діячі «Руського блоку» - щирі українські патріоти, у яких є таємний план: своєю участю у виборах збанкрутувати російський бюджет. Вони вже принесли прибутку Україні на 2,2 млн. гривень, а попереду рекламна кампанія. Журналісти, газети, власники бігбордів і телеканалів будуть багатіти, податки з них йтимуть в український бюджет. Тож подякуємо Державній думі Росії за їхні стабільні інвестиції в розвиток української медійної галузі. Так тримати!
№6 Партія Наталії Королевської "Україна – Вперед!". Ну, ви зрозуміли про номер. Щодо самої партії, то вона нагадує вже згадуване «іздєліє №2», тільки на першому етапі використання. Проект «народний список» свідчить про те, що Наташі байдуже, з ким йти на вибори. А отже вона і не збирається їх вигравати.
№7 Політична партія Всеукраїнське об’єднання "Громада". Суто дніпропетровський проект з привітом із Гамерики. Очолює її людина, прізвище якої стало в Україні синонімом корупції. Теж той випадок, коли програвати не соромно, а цілком приємно та вигідно. Штабісти чекають на нові меблі.
№8 Політична партія Українська Національна Асамблея. Чи не єдина партія в списку, яка має цілісну ідеологію. Але з грошами і шансами на перемогу якось не склалося. Та і відчувають себе хлопці на виборах, наче не в своїй тарілці. Якби українці зголосилися зробити виборчий флешмоб і «втіхаря» наштеркати УНА відсотків 5% голосів, в Раді було б кому захищати українську мову з кулаками біля трибуни. А то і взагалі з калашем. Думаю, не один виборець про таке мріяв. Тож проголосуйте за УНА один раз, а все інше зробить УНСО (та, що без Шкіля).
№9 Ліберальна партія України. Виборчий список просто вражає: другий номер – 23 річний пацан, в першій десятці - двоє безробітних, двоє пенсіонерів і один начальник по зв’язкам з громадськістю МВС України В.П. Поліщук. Я так розумію, що начальник перебуває на завданні. А ось під номером 28 значиться такий собі Пастушенко Олександр Дмитрович, який працює, не більше, не менше - верховним хранителем Всеукраїнської громадської організації "ХРАН". Що він так верховно охороняє, партійну касу чи гаманець Поліщука, лишилося невідомим. Загалом у списку пенсіонери, непрацюючі, підприємці, очільники благодійних фондів. Коротше, мєнти попалили свою агентуру. Не складно передбачити, на кого працюватимуть їхні представники в ОВК і ДВК.
№10 Політична партія "НОВА ПОЛІТИКА". Ще один спойлер Банкової. «Смотрящий» - Семижопенко.
№ 11 Політична партія Всеукраїнське об’єднання "Свобода". По-перше, партія має свою ідеологію – соціал-націоналізм. Хоча б на словах, але має. На ділі все виливається у звичайний популізм. Жодного представника «синєжопої банди» не розстріляно, збройних загонів не створено і взагалі Тягнибок тепер старається вести себе «прілічно». А що ж робити, коли «Бандера прийде – порядок наведе»? На кого йому спиратись, на неозброєних свободівців з вудками для прапорів? І який Бандера мається на увазі? Інтелігентний журналіст Стефко, онук славнозвісного борця за незалежність? Тоді чому його немає в списку? Коротше, запитань виникає багато. Серед позитивних моментів слід відмітити, що ВО «Свобода» - одна з небагатьох партій, яка іде на вибори вигравати. Участь Тягнибока в узгодженні мажоритарних кандидатів з 00 це підтверджує. Він дядько амбітний, міг і сам повірити у свою передвиборчу риторику про куплені соцопитування, в яких «Свобода» не долає 5% межу. Але кукловоди України відводять «свободівцям» іншу роль – відбирати голоси в опозиції. Тому навіть якщо теоретично ВОС і набере 6-7%, стосики бюлетенів перекладуть в іншу стопку, щоб вийшло 4,99%. Кого звинувачувати? Сів за один стіл з шулером – грай у карти.
Ось ми і дійшли до екватору правдивого бюлетеню. У середньостатистичного виборця після прочитання на моніторі двох сторінок тексту починається дислексія і він прокручує решта статті до останнього абзацу та матюкливих коментарів. Тому я вирішив здійснити адмінправопорушення і порвав наш уявний бюлетень на дві частини. Другий його клаптик знайдете в моєму наступному блозі.