Робота щодо створення Служби фінансових розслідувань показала, що система кримінальної юстиції України досі має низку системних проблем організаційного характеру. І ці проблеми мають вирішуватись у комплексі. На жаль, такі системні документи, як Стратегія національної безпеки, Концепція розвитку сектору безпеки та оборони - не дають відповіді на усі питання та не містять саме системного підходу до реформування.Насправді, найбільш якісно були прописані напрямки та заходи реформи у цій сфері в Коаліційній угоді депутатських фракцій 8-го скликання, яка в багатьох моментах не тільки не виконується, а взагалі, рішення які приймаються - прямо суперечать їй.
Зокрема, так трапилось зі створенням Державного бюро розслідувань, яке відповідно до Угоди, мало стати спеціальним органом по протидії корупції на додаток до НАБУ й займалося б протидією корупції, яку не покриває компетенція НАБУ. Також ДБР мало стати єдиним спеціальним органом по протидії організованій злочинності. У разі реалізації таких заходів, СБУ втратила б низку невластивих для неї функцій і могла б зосередити зусилля на протидії іноземним спецслужбам. Однак, хтось вирішив створити незрозумілий орган, який виконуватиме незрозумілі функції та взагалі не зможе працювати у такому вигляді, як це передбачає профільний закон.
Системних проблем ще більше. Так і не вирішені питання з прийняттям Закону про кримінальні проступки, через що абсолютно не працює на практиці механізм дізнання. Досі не розмежовані функції оперативно-розшукової діяльності в межах кримінальних проваджень та поза кримінальними провадженнями. А насправді, ОРД, яке здійснюється контррозвідувальними, розвідувальними, прикордонними органами та органами державної охорони є вкрай важливим для протидії агресору й штучне "вкраплення" такої діяльності під КПК, яке відбулось з легкої руки минулої влади - створює низку проблем.
Власне й сам кримінальний кодекс вже давно потребує перегляду, адже, наприклад, багато штрафів за кримінальні злочини наразі менші, ніж адміністративні штрафи, наприклад, за порушення митних правил. Та й склади деяких злочинів настільки різні, що їх неможливо об'єднувати в одній статті, як-то Шахрайство, яке включає в себе як видурення у людей сотень гривень всілякими гадалками, так і масштабні фінансові піраміди із мільйонними оборотами.
Аналіз документів, таких, як Стратегія національної безпеки свідчить, що коли реформи для себе пишуть самі органи, які підлягають реформуванню, то нічого доброго з цього не виходить. Якщо уважно придивитись до того, що відбувається у сфері реформування правоохоронних органів та спецслужб, то формується чітке враження, що має місце глибока консервація старої, фактично ще радянської системи із дрібними вкрапленнями еволюційних змін, які втім, не відповідають ані сучасним світовим тенденціям розвитку таких органів, ані нагальним потребам України в умовах війни та системної диверсійно-підривної діяльності іноземних спецслужб.
Служба фінансових розслідувань має стати одним з принципово нових органів, який насправді зможе працювати по іншому, однак без комплексної реформи правоохоронної системи країна буде продовжувати деградувати.