На початку цього процесу у звичайних мешканців сіл, які об’єдналися в єдину громаду, могло виникнути справедливе побоювання, що вони покинуті напризволяще. Адже в об’єднаній територіальній громаді може бути декілька населених пунктів, але місцева влада (голова, депутати) засідає лише в адміністративному центрі. А він, буває, розташований за багато кілометрів. Всі решта сіл начебто, як сироти, залишені сам-на-сам з собою і нікому до них немає діла.
Насправді все не так. У процесі об’єднання територіальних громад кожне село (селище) отримало можливість обрати собі старосту. Це абсолютно нова посадова особа в місцевому самоврядуванні України.
Якщо говорити простою мовою, то це така собі «своя» людина, яка представляє інтереси села у місцевій владі. Або ж такий собі власний лобіст, посол і захисник в одній особі.
Запровадження інституту старост сіл (селищ) передбачав закон «Про добровільне об’єднання територіальних громад», прийнятий ще у 2015 році. Втім вже в процесі самої децентралізації він виявився недосконалим, там було багато прогалин, що породжувало деякі колізії та проблеми в роботі самих старост. Статус цих посадовців, їхні функції, навіть процес обрання – все це було дуже нечітке і не до кінця зрозуміле.
Відтак законодавство довелося міняти та удосконалювати. Хвала нашому парламенту, що він не став затягувати із цим рішенням, яке насправді є дуже важливим для сотень тисяч мешканців українських сіл. У лютому цього року Верховна Рада прийняла у другому читанні новий закон №4742 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо статусу старости села, селища)». Наразі законопроект №4742 чекає лише на підпис Президента.
Отже, хто такий староста відповідно до нового законодавства і які його обов’язки?
Новий законопроект містить виключний перелік повноважень старости. Загалом їх 12. Серед основних повноважень можна виділити такі:
- староста представляє інтереси жителів села, селища у виконавчих органах сільської, (селищної, міської) ради;
- бере участь у пленарних засіданнях місцевої ради та виконавчого комітету з правом дорадчого голосу;
- сприяє жителям села, селища у підготовці документів, що подаються до органів місцевого самоврядування;
- бере участь у підготовці проекту місцевого бюджету в частині фінансування програм, що реалізуються на території відповідного старостинського округу;
- погоджує проекти рішень місцевої ради, що стосуються майна територіальної громади, розташованого на території відповідного старостинського округу.
Крім того, староста наділяється двома контролюючими функціями. Він бере участь у здійсненні контролю за станом благоустрою, а також за використанням об’єктів комунальної власності, розташованих на території свого округу.
Робочий кабінет старости, зрозуміло, повинен бути на території того населеного пункту, який він представляє. Дуже часто мешканці сіл, які виступають проти об’єднання з іншими громадами, наводять свій основний аргумент – як же людям, особливо похилого віку, їздити далеко в інше село, наприклад, за довідками чи іншими документами? Так от – якщо ваше село обрало собі старосту, то нікуди їздити не треба. Староста завжди має бути під боком, він має право самостійно видавати довідки або ж контролювати їхню видачу у центрі об’єднаної громади.
Так само до старости можна прийти з іншими проблемами, які стосуються життєдіяльності села. Інтереси свого старостинського округу він зобов’язаний представляти і відстоювати перед головою, виконавчими органами та депутатами об’єднаної територіальної громади.
Проголосований у парламенті законопроект №4742 також вводить поняття старостинського округу. Якщо говорити простими словами, то це одне або декілька сіл (селищ) на території об’єднаної громади, інтереси жителів яких представляє староста. До слова, на території населеного пункту, який є адміністративним центром об’єднаної громади, староста не обирається, отже і старостинського округу там не буде.
Варто також зазначити, що староста є виборною посадовою особою. Мешканці округу обирають його на п’ять років (попередній закон передбачав, що він обирається на термін дії повноважень ради об’єднаної громади).
Не рідше одного разу на рік староста повинен звітувати про свою роботу перед жителями свого округу. Цю новацію теж прописує законопроект №4742. Звіт повинен відбуватися на відкритій зустрічі з громадянами. За народною ініціативою староста також може бути відкликаний із своєї посади.
Що ми маємо на сьогодні? Перші вибори старост відбулися в Україні у січні минулого року. За останніми даними, у 366 створених в Україні об’єднаних територіальних громадах обрано вже 330 старост. Ще близько 1000 осіб виконують обов’язки старост (до моменту виборів).
Тобто процес пішов і він триватиме.
Новий закон має стати новим поштовхом для того, щоб удосконалити процес децентралізації та призначити вибори старост у тих населених пунктах, де їх ще немає. Це потрібно людям і це потрібно нашій державі для її гармонійного розвитку.