Уже змінилися покоління тих людей, які ось так живуть у гуртожитках. А діти, як і їхні батьки та діди, і досі не можуть приватизувати свої помешкання, не можуть прописатися, змушені оббивати владні пороги і самотужки захищати свої права.
Насправді вирішити проблему і забезпечити житлові права людей зовсім нескладно. Потрібно просто прийняти відповідне законодавство. Мешканці гуртожитків вже десятиліттями оббивають пороги судів та прокуратур, але ніде не можуть добитися захисту, бо елементарно перебувають поза правовим полем.
Все, що їм необхідно, - просто отримати це правове поле. І саме зараз ми нарешті максимально наблизилися до цього моменту.
Отже, про що йдеться? 20 квітня 2016 року Верховна Рада прийняла у другому читанні законопроект 1076 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків». Якщо коротко, то цей документ нарешті надає право мешканцям гуртожитків приватизувати своє житло.
Насправді це вже не перший законопроект, який це дозволяє. Втім, попередні закони були швидше декларативними і на практиці майже не діяли.
Ось наприклад. На початку 2009 року набрав чинності закон 500 – теж щодо реалізації житлових прав мешканців гуртожитків. Тоді було заявлено, що проблема нарешті вирішена і тепер люди нарешті зможуть приватизувати свої помешкання. Закон встановлював, що всі гуртожитки, на які він поширюється – а це гуртожитки, що перебувають в оперативному управління державних підприємств і організацій, а також гуртожитки передані до статутних капіталів у процесі приватизації чи корпоратизації - підлягають передачі у комунальну власність. Після цього, відповідно, люди отримують право на приватизацію.
Втім, диявол, як відомо, криється у деталях. Цей закон міг би реально запрацювати лише за умови прийняття упродовж трьох років спеціальної Державної програми передачі гуртожитків у власність територіальних громад. Такої програми тодішня влада не прийняла.
Натомість прийняла зовсім іншу програму, яка поширилася лише на ті гуртожитки, що перебувають у державній власності. А мешканці гуртожитків, що включені до статутних капіталів, знову залишились ні з чим. Так вони живуть і понині.
Люди звертаються до судів, до виконавчої влади, але там поки що лише розводять руками – немає законодавства.
Відтак ми, група депутатів, розробили законопроект 1076, який виправляє помилки попереднього законодавства. Відповідно до нього, мешканці гуртожитків отримають такі права:
1. Право приватизувати житло у гуртожитках, які були внесені до статутних капіталів товариств, створених у процесі приватизації (корпоратизації), зокрема, і тих, що в подальшому були продані чи відчужені іншим способом.
2. Приватизувати можна буде не тільки кімнату в гуртожитку, але і блок чи секцію.
3. Приватизація може бути проведена відразу після передачі гуртожитку у комунальну власність.
4. Право на приватизацію житла матимуть не тільки «наймачі» кімнати в гуртожитку, а й члени їхніх сімей. До речі, члени сімей матимуть право на приватизацію незалежно від того, скільки часу вони проживають в гуртожитку. Важливо, щоб «наймач» на законних підставах (ордер + реєстрація) прожив у гуртожитку більше п’яти років.
5. Приватизація житлових приміщень у гуртожитках, які були раніше самовільно переплановані (під кухні, санвузли, коридори, прохідні кімнати тощо) також можлива, але після погодження усіх технічних умов щодо можливості перепланування.
6. Закон закріплює можливість визнання в судовому порядку недійсними договори купівлі-продажу гуртожитків колишніх державних підприємств, які були укладені і 10, і 20 років тому.
Що важливо - реалізація проекту закону 1076 не потребує додаткових матеріальних та інших витрат з державного бюджету.
Законопроект пройшов два читання, втім Президент наклав на нього вето і запропонував Верховній Раді внести певні зміни. Наразі вони опрацьовуються у парламенті, процес іде.
Маю надію, що справа в скорому часі дійде до логічного завершення. Наша країна не може дозволити собі жити з такою ганьбою, коли тисячі сімей позбавлені елементарних конституційних прав.
Можливо, комусь із законодавців і не вигідно прийняття такого закону, бо це зачіпає їхні власні інтереси. Втім існують ситуації, які є вищими за власні інтереси. Проблема все одно не зникне, з кожним роком буде загострюватися все більше, створюючи соціальну напругу.
Тому у відстоюванні прав мешканців гуртожитків треба забути про політичні чвари, про якісь бізнесові інтереси і таки «добити» цей закон.
Сотні тисяч людей це оцінять.