Директор Департаменту з питань праці Ігор Гендера:
– Держпраці здійснюють контроль за дотриманнями законодавства про зайнятість та працевлаштування людей з інвалідністю у частині реєстрації у Фонді соціального захисту інвалідів, подання звітів про зайнятість таких осіб, виконання нормативу робочих місць для людей з інвалідністю, тощо. І діяти може тільки в рамках визначених законом.
По суті ж законодавство України щодо зайнятості осіб з інвалідністю регламентує лише факт створення спеціальних робочих місць та не зобов’язує роботодавця в обов’язковому порядку заповнити такі робочі місця. Законодавчо закріплено, що для працевлаштування осіб з інвалідністю роботодавець має «використати всі можливі засоби». Однак складно довести безвідповідальність роботодавців, які на папері доклали «всіх можливих зусиль». Тобто, є робочі місця, які потенційно можуть забезпечити роботою таких осіб, є відкриті вакансії, а от працівників бажаючих працювати на таких умовах,на жаль, не знайдено. Здебільшого це пов’язано із низькокваліфікованою та малооплачуваною працею. У цій ситуації роботодавець не несе відповідальності за небажання працівників з інвалідністю зайняти відкриту вакансію, яка фактично існує, а значить і законодавча вимога щодо квоти виконана. Суди приймають це до уваги, і в більш ніж 60% випадків не задовольняють позови Держпаці.
Експерти Правозахисної організації «Права людини» дослідили реєстр судових рішень та виявили, що лише 1/3 позовів складених на посадових осіб була задоволена. Застаріле законодавство не дає можливості притягнути до відповідальності порушників. В більшості випадків такі роботодавці ефективно уникають адміністративних санкцій, або ж відбуваються попередженням.
Найбільша кількість позовів була направлена до судів у Волинській, Тернопільській та Черкаській областях, але задоволені такі позови у вже сталій пропорції — приблизно на 1/3.
Cтаття була підготовлена за сприяння Європейського Союзу та Міжнародного фонду «Відродження» в рамках проекту «Громадська синергія» під егідою Української сторони Платформи громадянського суспільства Україна-ЄС. Зміст цієї статті є виключною відповідальністю ГПО «Права людини» і не обов’язково відображає точку зору Європейського Союзу та Міжнародного фонду «Відродження».