ГоловнаБлогиБлог Олени Овраменко

Під лежачий камінь і вода не тече (додано ФОТО)

Приклад того, як і з «обскубаним» бюджетом Києва можна ефективно вирішувати проблеми довгобудів

Не знаю як кого, а мене завжди дратували і дратують недобудовані будинки. Довгобуди, як ще їх називають… Є в цих бетонно-арматурних кістяках щось демонічне. І якби мені раптом запропонували виготовити проект пам'ятника людській безгосподарності, то це однозначно був би довгобуд. Сірий, похмурий... І з кривим кволим деревом, що виросло між голих стін за багато років, пробивши собі шлях до волі.

Фото: Олена Овраменко

Уявили собі таку картину? Нескладно, еге ж?

Але це - неліричний відступ, бо я мене завжди дратував цілком конкретний довгобуд по вулиці Райдужній, 12 у моєму рідному Дніпровському районі столиці. Двадцять років тому, ще 1992-го, цей об'єкт задумувався як фізкультурно - оздоровчий комплекс для середньої загальноосвітньої школи № 234. Скільком тодішнім школярам чужі дядьки від влади обіцяли світлий просторий спортзал і басейн… Ті учні вже давно виросли, у багатьох із них виросли свої діти, котрі ходять до тієї же школи повз цей похмурий довгобуд. Для хлопчаків ці «ребра» недобудови давно є «полігоном» для «військових дій», а для батьків і вчителів - об'єктом підвищеної небезпеки. Це місце облюбували собі і безхатченки, і наркомани. І все це - поруч зі школою.

Історія незбудованого ФОКу доволі типова. У 1995 році будівництво припинили через відсутність фінансування. А в 2001-му управління капітального будівництва КМДА, яке свого часу виступило замовником будівництва цього комплексу, взагалі було ліквідовано. У 2004 році Київська міська рада прийняла рішення внести цей об'єкт незавершеного будівництва у «План розвитку міста Києва до 2020 року». Здавалося б, крига нарешті скресла, але… З 2006-го всі роботи знову припинилися.

Фото: Олена Овраменко

Ось така історія. Ніхто не лише не виховував спортсменів -- тут не оздоровлювали дітей. Навпаки -- множилися каліцтва: недобудований об'єкт на території школи, як магніт, притягував хлопчаків позмагатися у спритності серед цегляних пасток та арматури.

Слід сказати, що до різних органів влади упродовж всього часу надходили численні звернення мешканців Дніпровського району. Переважно - від батьків учнів школи № 234. Били вони тривогу щодо травматизму серед їхніх дітей і постійного погіршення криміногенної ситуації в мікрорайоні. З цих листів та звернень вже можна було б видати кілька томів посібника з бездіяльності влади. Об'єкт-довгобуд, здавалося, став прокляттям мікрорайону «Райдужний».

Про усю цю історії я розповідаю тому, що вона типова. Звичайно, виникає просте запитання: «Чому не добудовують почате?» «Немає достатнього фінансування», - буде й звична відповідь. Однак фінансування завжди не вистачає, але одні об'єкти будують, а інші - переходять у розряд довгобудів. Чому?

Як депутат Київради, я ініціювала створення контрольної комісії Київради, аби вивчити ситуацію довкола цього об'єкту, яку й очолила. Ми мали зрозуміти, чому він став довгобудом, і разом знайти рішення, як у нього «вдихнути життя». Щоб він нарешті став фізкультурно-спортивним комплексом із власним футбольним полем.

Фото: Олена Овраменко

Вивчаючи матеріали, ТКК з'ясувала, що Програмою соціально-економічного розвитку міста Києва на 2012 рік фінансування цієї недобудови не було передбачено. Дніпровська РДА просто не порушувала цього питання у 2011-му, коли формувався бюджет та програми соціально-економічного розвитку столиці на минулий рік. Ми зрозуміли: на цей довгобуд у районі вже повністю махнули рукою.

А ще нам стало відомо, що у травні 2012 року існувала необхідність у... відведенні земельної ділянки, на якій розташована ця недобудова. Тобто, незавершена будівля була, а землі під нею ніби й не було! Тому тимчасова комісія і звернулася до Дніпровської РДА, КМДА, Головного управління освіти і науки виконавчого органу Київради та управління освіти Дніпровського району, аби готувати документи відведення цієї земельної ділянки та розробки проектно-кошторисної документації.

Тоді й управління освіти Дніпровського району підтримало ідею завершення будівництва фізкультурно-спортивного комплексу для середньої загальноосвітньої школи №234.

Як наслідок, управління освіти Дніпровського району як балансоутримувач підготувало і здало в дозвільний відділ відповідний пакет документів. У свою чергу, Дніпровська РДА підготувала відповідні пропозиції до проекту Програми соціально-економічного розвитку та бюджету Києва на 2013 рік. Зокрема, запропонувала виділити кошти на оформлення документів на землекористування та розробку проектно-кошторисної документації для згаданого об'єкту.

Наша тимчасова контрольна комісія також рекомендувала Дніпровській РДА надати пропозиції щодо включення реконструкції цього об'єкту незавершеного будівництва до Програми капітальних вкладень Київської міської державної адміністрації на 2013 рік. Відповідні пропозиції Дніпровською РДА були внесені вже в листопаді минулого року.

Отже, тепер можна заявити: «Крига скресла, панове»! Школа №234 по вулиці Райдужній в Дніпровському районі столиці матиме свій фізкультурно-спортивний комплекс! Шкода лише, що навчальному закладу цього довелося чекати аж 20 років!

Так що тепер ви знаєте - чому мертвим капіталом стоять довгобуди? (Зокрема ті, що стосуються соціальної сфери.) Тому, що ніхто не переймається ними! Кожним - конкретно!

Адже в кожного з них - своя історія, так схожа на описану вище! І зі своїми “каменями спотикання”, які лише досить зрушити з місця, докласти зусиль... Бо під лежачий камінь і вода не тече.

Олена Овраменко Олена Овраменко , Депутат Київської міської ради
Читайте головні новини LB.ua в соціальних мережах Facebook, Twitter і Telegram