Є три найпоширеніших типи вагонів: СВ, купе та плацкартні вагони. Поїзди класу інтерсіті та вагони-буфети мають дещо іншу будову, тому про них розповім окремо.
Плацкартний вагон найпоширеніший для безквиткового проїзду, адже провідник має 4 лежачих місця для безквиткових: 53,54 місця вагону, на які не продаються квитки (вони використовуються для складання білизни), і службове купе. Тобто провідник може взяти двох осіб на верхні місця, і ще по троє зайців на кожне нижнє місце. Мінус даного проїзду – це постійне світло ламп з коридора, холодне повітря з тамбуру, додаткова увага та галас пасажирів на кожній зупинці. А зі службових місць трохи важче тікати у випадку перевірки комісією чи ревізорами.
У вагонах класу СВ (люкс) та купе одинакові схеми провозу зайців. Безквиткових осіб на довгі дистанції провідники саджають у службові купе (2 місця). Їхати в купе ви можете як з провідником, так і з іншим безквитковим пасажиром. Якщо ви їдете на зупинку-дві, тоді ви стоятимете у проході вагона або ж у тамбурі. Рідко, але бувають випадки, коли безквиткових на довгі дистанції беруть у прохід чи тамбур.
В інтерсіті та поїздах з вагонами-ресторанами безквиткові пасажири, як правило, їздять у вагоні-ресторані. Чому там? Бо жодних питань від інших пасажирів.
Які ж існують ризики таких поїздок?
Штраф або висадка на найближчій станції. Якщо до вагону зайде перевірка, знайте — провідник вас висадить на найближчій станції, адже який сенс йому втрачати роботу через вас? А найближчою станцією може бути як Козятин, так і Чорноліська, де навколо ліс і їздить два потяги на добу.
Якщо ж вас провідник не встигне вас висадити — вас оштрафують та випишуть квитанцію, що також не дуже приємно. Або ж на період перевірки вас можуть закрити у туалеті. Це хвилин на 30.
Пам'ятайте, що проїзд зайцем — це хоч і маленька, але корупція.