А Ви читали програми кандидатів в нардепи? Що чекає на Київ...

Попит народжує пропозицію: серед тих, хто сьогодні змагається за депутатський мандат від Києва – депутати й екс-депутати всіх рівнів, урядники й олігархи, ті, які завчасно «підгодовували» своїх виборців і ті, що намагаються потрапити у владу завдяки бренду партії; громадські активісти й учасники АТО.

Фото: Олександр Федоренко

Майже всі кандидати позиціонують себе патріотами, декларуючи проєвропейські цінності, використовуючи затребувані меседжі сьогодення – перемога на Сході, антикорупційна кампанія, люстрація.

Ознайомившись з опублікованими ЦВК програмами київських кандидатів-мажоритарників, можна визначити проблематику загально- державного рівня:

- вирішення військового конфлікту на Сході, відновлення оборонно-промислового комплексу, вступ України в НАТО;

- євроінтеграція;

- поліпшення соціо-економічного рівня життя ;

- енергетична незалежність України;

- люстрація, скасування депутатської, суддівської недоторканості відносно вчинених кримінальних та економічних злочинів; боротьба з корупцією.

Ще одна спільна риса нинішніх київських кандидатів – більшість з них обмежилися у своїх програмах або ж програмними тезами партій, які їх висунули, або ж загально-політичними меседжами. Не обіцяючи нічого конкретного (особистого) для свого округу, зазначаючи в прерогативах переважно те, що відкриває в подальшому простір для інтерпретації, кандидати тим самим спрощують собі процес звітування. На майбутнє. Або ж просто не розуміють проблематику округу, не аналізують потреби своїх виборців.

Одна програма на всіх – сьогодні «командний» принцип більшості кандидатів до Ради, висунутих на парламентських виборах партіями. Конкретика, як і згадування про Київ (округ) відсутні у більшості кандидатів від Опозиційного блоку, Блоку Петра Порошенка (БПП), Партії Сергія Тігіпка «Сильна Україна» та Радикальної партії Ляшка (РПЛ). За невеликим винятком, відповідально підійшли до власної програми, занотувавши особисті ініціативи й перспективи, з якими можуть ознайомитися виборці декілька мажоритарників.

Загальний «мейнстрім» програмних обіцянок столичних кандидатів:

- відновлення інституту депутатів районних рад у місті Києві;

- повернення до столичного бюджету податку на доходи з фізосіб;

- відкликання депутатів, чиновників і суддів різних рівнів шляхом референдуму;

- створення муніципальної міліції;

- боротьба з незаконним забудовами і МАФами;

- реконструкція та ремонт застарілого житлового фонду, доріг;

- дієвий контроль за владою (!).

Для українських політиків обіцянка – «цяцянка», проте важливо (й цікаво) знати, що пропонують майбутні нардепи для свого міста, округу, виборців. Хоча іноді, складається враження, що деякі з них навіть не розуміють суті своїх майбутніх повноважень.

ВСЯ ВЛАДА – НАРОДУ

На загально-декларативному рівні можна виділити декілька достатньо нестандартних пропозицій від столичних мажоритарників. Зокрема, Дмитро Панасюк (Правий сектор, округ №211) пропонує прийняти якісно іншу національну Конституцію України. Тетяна Монтян (Спільна дія, округ №212), вважає за необхідне зменшення прохідного бар’єру до парламенту до 1%. Самовисуванець Ярослав Діденко (округ №222) виступає за запровадження народного вета - права відкликання у разі недовіри депутатів, суддів, прокурорів і працівників міліції; а Іван Фіщенко (БПП, округ №220) у ВРУ відстоюватиме народну законодавчу ініціативу – право першочергового розгляду парламентом законопроекту, підтриманого 150 тисячами громадян.

Кандидати збираються рятувати національну економіку, впорядковувати українське законодавство та захищати природні ресурси. Переорієнтацією податкового законодавства на захист вітчизняного виробника займатиметься Олександр Третьяков (БПП, округ №219), а Вадим Ігнатов (Мерітократична партія України, округ №217) пропонує «форсовано розвивати сонячну енергетику, вітряну енергетику, використання біомаси в якості джерела енергоресурсів, виробництво біопалива, розвиток малих гідроелектростанцій». Представник від Народного Руху Валерій Бебик (округ №221) крім заборони приватної власності на землю, воду та інші природні ресурси, вимагатиме в Раді ухвалення низки національних кодексів - виборчого, освітнього, культурного, інформаційного .

Є серед мажоритарників Києва й ті, що переймаються наукою та освітою, пропонуючи окрім «загального реформування» всього», цікаві зміни у своїх програмах. Зокрема, Сергій Павловський ( Сильна Україна, округ №222) вважає, що подолати безробіття серед випускників навчальних закладів всіх рівнів можна завдяки ЗУ «Про перше робоче місце». Самовисуванець Юрій Щербань (округ №221) готовий у новому парламенті працювати над підвищенням стипендій, забороною платних послуг для студентів-бюджетників та «мораторієм» на довільне підвищення ВНЗ оплати за навчання для студентів-контрактників. Юрій Левченко (Свобода, округ №223) обіцяє зайшовши в Раду, «зобов'язати всіх держслужбовців вживати українську мову на роботі та під час публічних виступів».

ЄВРОІНТЕГРАЦІЯ: ВСІ «ЗА», КОМУНІСТИ «ПРОТИ»

Більшість київських парламентарів виступають за членство України в ЄС. Окрім комуністів, які, як зазначено у програмі кандидата Амара Аль-Анні (КПУ, округ № 211), продовжують наполягати на тісній «інтеграції з Російською Федерацією і іншими країнами СНД шляхом входження України до Митного союзу, Єдиного економічного простору, Євразійського економічного союзу» та «скасуванні Угоди про асоціацію з ЄС, як згубної для економіки України».

АТО

Війна на Сході та реформування ЗСУ – одна з топ-тем у програмах київських мажоритарників. Так, Володимир Старовойт (Батьківщина, округ №217) у ВРУ добиватиметься статусу учасника бойових дій для всіх військовослужбовців і бійців добровольчих батальйонів, представники «Громадянської позиції»-ДемАльянсу пропонують «побудувати трирівневу систему оборони країни: професійна контрактна армія; військовий резерв постійної готовності; комплексна система територіальної оборони», кандидат Олег Панченко («5.10» , округ №212) добиватиметься «достойного фінансування міліції та контрактої армії, на рівні не нижче $1000».

Кандидат Павло Аніськович (самовисуванець, округ №223) вимагатиме в парламенті створення Балто-Чорноморського союзу для захисту території України і виступатиме проти фінансування «відродження Донбасу»: туди, де нема української влади – жодної копійки не повинно надходити з державного бюджету!». Натомість, Світлана Заточна (Опозиційний блок, округ №223) ініціюватиме "національний план відродження Донбасу».

Самовисуванець Сергій Вовк (округ №212) ставши нардепом працюватиме над створенням виключно професійної армії та забороною мобілізації до 22 років.

ЛЮСТРУВАТИ ВСІХ

Очищення органів державної влади стало головною вимогою Майдану. Подаючи документи до ЦВК на реєстрацію, більшість кандидатів знали про ухвалений в першому читанні ЗУ «Про люстрацію» і про ініційовані випадки «сміттєвої» люстрації, тому продовжували педалювати цю проблематику. Деякі, правда, не відчуваючи міри. Так, Євген Калінін (самовисуванець, округ №211) обіцяє виборцям лобіювати в Раді довічне ув'язнення за корупцію для чиновників найвищих рангів та категорій. Свого колегу по мажоритарці підтримує Денис Панасюк (Правий сектор, окрук № 211), який пропонує «збільшити покарання за корупційні дії з довічним позбавленням права займати державні посади». «Знищити хабарництво за допомогою суспільного антикорупційного корпусу Радикальної партії...та техніки провокування хабарів», що називається, ловити на живця, обіцяє ставши народним депутатом Ігор Моляр (РПЛ, округ №223).

Деякі мажоритарники виявилися досить суворими люстраторами. Такий висновок напрошується після ознайомлення з програмними тезами Олександри Попової (самовисуванець, округ №211), яка стверджує, що «в Україні немає олігархів, які чесно заробили свої кошти...все вкрадене, без пояснень, компенсацій та судів (на новій законодавчій основі), повинно перейти у власність Держави та реалізовано на відкритих міжнародних торгах». А Дмитро Гордон (самовисуванець, округ №220) обіцяє виборцям влаштовувати над хабарниками показові суди «з обов’язковим в’язничним продовженням».

Люструвати майбутні депутати мають намір і аферистів, такими Ігор Беляк (СІРІУС, округ №219) вважає тих, хто працює у правовому полі, використовуючи слабкі місця для власної користі у дійсному законодавстві. Подолати корупцію та люструвати правоохоронні органи кандидат в нардепи Оксана Котомкіна (самовисуванець, округ №217) пропонує шляхом народного (громадою) обрання дільничних міліціонерів. У тому, що всіх посадовців - від Президента до рядового міліціонера - слід перевірити на детекторі брехні, переконаний Володимир Старовойт (Батьківщина, округ №217).

Для когось неочікуваною буде й ініціатива Олександра Савченка (Ми Українці, округ №220), який йде в нардепи щоб «запровадити можливість та законність використання всіх технічних аудіо та відео засобів громадянами України при їх спілкуванні з державними чиновниками в т.ч. і для судових позовів щодо корупційної діяльності».

ЯК ТЕБЕ НЕ ЛЮБИТИ КИЄВЕ МІЙ

З усіх зареєстрованих по Києву кандидатів в народні депутати, які не побоялися відступити від загальних тез на кшалт «створення законодавчих умов для проведення масштабного реформування в Києві» та «забезпечення сприятливого інвестиційного клімату, формування спеціальних фондів для розвитку підприємництва та інфраструктури» є й ті, про чиї наміри варто розповісти містянам. Умовно поділивши на категорії:

Контролери й Радники

Особисто контролювати якість комунальних послуг в окрузі, напряму приймаючи скарги на неякісне обслуговування від мешканців через персональний call center обіцяє Владислав Вергун (Ліберальна партія України, округ №213). У подальшому, на основі цих скарг депутат отримає систематизований «чорний список» порушників, проти яких будуть ініційовані судові справи. Чим має займатися нардеп вже знає Олександра Попова (самовисуванець, округ №211), яка звертаючись до виборців у своїй програмі зазначає, що «депутат Верховної ради не повинен будувати гойдалки та піщані майданчики..., він повинен зробити так, щоб у місцевих громад були кошти на все це». Мобілізувати вирішення проблем шляхом «утворення ради жителів округу, до якої увійдуть представники кожного дому», радить самовисуванець Юрій Бондаренко (округ №212). Кандидат, напевно не знає про існування органів місцевого самоврядування (самоуправління), які функціонують у столиці.

Євген Рибчинський (БПП, округ №211), радить громаді Києва надати повноважень для контролю над владою. Повернути до комунальної власності «Київенерго», «Київводоканал», «Київгаз», «Київхліб» та ін. обіцяє Юрій Андрєєв (Воля, округ №213). Для повноти народної влади та боротьби з корупцією, Едуард Багіров (самовисуванець, округ №215) пропонує шляхом районних та місцевих виборів (мешканці самі висуватимуть кандидатів на вказані посади, обиратимуть і звільнятимуть чиновників) обирати керівників районних органів внутрішніх справ, прокурорів районів, суддів районних судів. Також, цей кандидат ініціюватиме в Раді «призначення і звільнення начальників ЖЕКів та інших комунальних служб районів виключно з кандидатур, висунутих громадою».

Будівельники й Ремонтники

Місто матиме європейські автошляхи, модернізовану систему ЖКГ та «n» -нну кількість дитсадків, шкіл, спорткомплексів. Все це за умови виконання кандидатами до Парламенту своїх будівельно-ремонтних намірів. Так, Вадим Васильчук (Демократичний альянс, округ №215) запевняє містян «відстояти та ухвалити у ВРУ окремою програмою проект створення наземного метро на Троєщину». Олександр Березніков (Батьківщина, округ №214) ставши народним депутатом доб’ється реконструкції Лівобережної площі з будівництвом підземного переходу від метро Лівобережна до вул. Микільсько-Слобідської. А Руслан Руденко (Громадянська позиція, округ №217) обіцяє, ставши надепом, запровадити регіональну програму реконструкції місцевих автострад.

Ну і як же у Києві без житлового питання? Масове будівництво дешевого (за рахунок відсутності хабарів) житла для малозабезпечених сімей та розселення аварійних “хрущовок” та старих будинків у планах кандидата до ВРУ, депутата Київради Дмитра Гордона (самовисуванець, округ №220). Створити нові робочі місця, розвинути інфраструктуру Дарницького району має на меті Віталій Сташук (НФ, округ №212), який у Раді ініціюватиме "розробку перспективного плану створення «Київ – сіті» на території Дарницького району (перенесення частини адміністративних та бізнес-установ з правого берега у наш район)».

Проблемою Троєщини, як найбільшого житлового масиву міста, мажоритарники цього округу вважають відсутність лікарні та пологового будинку. Так, Ярослав Биструшкін (Радикальна партія Ляшка, округ №213) та Борислав Береза (самовисуванець, округ №213) добиватимуться будівництва цих медичних закладів у Деснянському районі Києва. Крім того, Береза ініціюватиме на базі опікового центру будівництва реабілітаційного центру для учасників АТО та жителів Троєщини (за кошти приватних інвесторів та Міністерства оборони України).

Натомість, у Святошинському районі потенційний народний депутат Микола Грабар (самовисуванець, округ №219) обіцяє побудувати бассейн, спорткомплекс та декілька спортивних площадок. Як і Іван Балабан (Зелена планета , округ №220), який також обіцяє своїм виборцям на Подолі нові потужні спорткомплекси, відвідування яких буде безкоштовним для населення.

Серед усіх є й ті кандидати, які знають про недобру славу своїх округів і обіцяють вирішити ситуацію зі злочинністю, наркоманією. Так, мажоритарник Олена Дзюбенко (Ліберальна партія України, округ № 219) обіцяє своїм виборцям-святошинцям «цільову Державну програму щодо забезпечення обладнання району технічними засобами (камерами відеоспостереження), що дасть змогу зменшити рівень злочинності у районі». А представник радикалів Роман Воронов (РПЛ, округ №216) обіцяє виборцям Дарницького і Дніпровського районів «боротьбу з незаконним ігорним бізнесом, ... боротьбу з наркотрафіком, з незаконним розливом алкогольних напоїв». Займатиметься цим буде місцева народна дружина на базі членів РПЛ.

Реформатори ЖКГ

Реформування та розвиток ЖКГ є одними з головних пріоритетів діяльності влади. Особливо, враховуючи низький рівень здійснення заходів з реформування житлово-комунального господарства внаслідок загострення політичної ситуації в країні. Розуміючи відчай киян, які практично півроку провели без гарячої води й переймаються ймовірністю ще на півроку залишитися без тепла, враховуючи підвищення оплати за комунальні послуги відносно девальвації гривні, депутати наступного скликання просто зобов’язані вирішити дану проблему.

Натомість, замість інноваційних пропозицій, більшість столичних мажоритарників вдаються до звичайних відписок – «реформування системи ЖКГ», «модернізація застарілої системи», «зниження тарифів на дитлово-комунальні послуги»... Увагу привернули програмні обіцянки екс-міністра ЖКГ Олексія Кучеренка (БПП, округ №216) щодо «розробки та реалізації міської програми термомодернізації будінків» та самовисуванця Вадима Столара (округ №217) щодо ймовірності зниження тарифів на послуги ЖКГ на 20% «шляхом запровадження енергозберігаючих технологій (встановлення сучасних котлів, заміна ізоляції труб, утеплення будинків)».

Також, виборці мають добре подумати, читаючи про обіцянки майбутніх надепів «ОСОБИСТО вирішити питання оплати за прибудинкову територію, питання циркуляції гарячої води...» та ІНДИВІДУАЛЬНІ (для округу-району) проекти по зниженню цін на комунальні послуги. Пояснювати чому?

Екологи

За збереження зелених зон виступають практично всі столичні мажоритарники, проте більшість не акцентує увагу на існуючих в окрузі проблемних екологічних питаннях. Серед тих, хто не побоявся взяти на себе відповідальність за свої наміри - Микола Даневич (НФ, округ №211), який обіцяє голосіївцям вирішити питання перенесення сховища ядерних відходів з с. Пирогів та роботи полігону побутових відходів № 6; Віталій Сташук (НФ, округ №212), що контролюватиме виконання угоди з урядом Японії про фінансування повної реконструкції Бортницької станції аерації; Дмитро Гордон (самовисуванець, округ №220), що забезпечить обстеження дамби, яка загрожує багатьом районам Києва, зокрема Подолу. Цей же кандидат обіцяє подолянам знищити щурів (!).

ЗДОРОВ’Я, ОСВІТА, ДОЗВІЛЛЯ

«Бюджетникам гідну оплату», «безкоштовна медична допомога», «медичне страхування», «щорічне збільшення пенсій та виплат»... Серед неочікуваного від потенційних депутатів: запровадження читання в школах закону Божого за ініціативи Миколи Грабара (самовисуванець, округ №219), створення клубів для одиноких літніх людей під патронатом Олександра Березнікова (Батьківщина, округ №214), створення бізнес-інкубатору для молодих підприємців завдяки Любові Соцькій (РПЛ, округ №215), створення на основі бібліотечних систем столиці спеціалізованих центрів підтримки громадських ініціатив, підприємництва і розвитку молоді та дітей за ініціативою Олексія Марценюка (Демократичний альянс, округ №222).

Вочевидь, опікується молоддю й кандидат у нардепи Андрій Черних (Сильна Україна, округ №211), який у парламенті добиватиметься скасування обов’язкової подачі довідок про працевлаштування випускниками ВНЗ та вимагатиме цілодобового доступу (вхід-вихід) до студентських гуртожитків.

В часи економічної кризи та проведення АТО, Ігор Моляр (РПЛ, округ №223) обіцяє «визнати багатодітними сім’ї, в яких є двоє дітей,... з відповідною допомогою».

Деякі мажоритарники відверто у своїх програмах заявляють про фактичне «підгодовування» своїх виборців після перемоги. Так, Ярослав Биструшкін (РПЛ, округ №213) після виборів обіцяє організувати цільову грошову допомогу для своїх виборців – «матеріальну допомогу, допомогу з ліками та вітамінами, пільгове оздоровлення в санаторіях та пансіонатах». Забезпечити оздоровлення всіх дітей Дарницького району бере на себе зобов’язання кандидатка Олена Крандакова (Зелена планета, округ №212).

УТОПІСТИ, ГУМОРИСТИ

Здорове почуття гумору та творчий підхід – необхідні риси для успішної професійної діяльності практично в кожній сфері. Політика не виключення. Прочитавши виборчі програми столичних претендентів «на руку й серце» київського виборця, складається враження абсолютної відірваності деяких з них від існуючих реалій, нерозуміння ними депутатських повноважень, й ... почуття гумору - не до місця . Все ж таки, ми не в цирку.

Інтернет-партія Дарта Вейдера має коротку програму, проте наявність в програмах кандидатів таких ініціатив як впровадження «електронного перепису населення» та системи «електронного голосування в Україні», межує між утопією та анекдотом. Ще однією цікавою новацією є пропозиція Амара Аль-Анні (КПУ, округ №211) закріплити «на законодавчому рівні відповідальності за перекручення історії радянського періоду, руйнування пам’ятників радянської історії». Досить неординарною є й ініціатива кандидата Анатолія Махлая (самовисуванець, округ №213), який пропонує визначити стратегію розвитку України «в природніх, істинних умовах віковічної тріади «екос-епос-етос».

Відповідно до технологічного прогресу та глобалізації, Вадим Ігнатов (Мерітократична партія України, округ № 217) пропонує надати спеціальний статус англійській мові «як мові навчання, ведення бізнесу, застосування у ЗМІ на додаток до української та російської». Вболіваючи за майбутнє України, яким, безперечно, є наступні покоління молоді, мажоритарник Дмитро Гордон (самовисуванець, округ №220) наполягатиме в Парламенті на «оголошенні українською національною ідеєю здобуття дітьми та молоддю справжньої, а не купленої за гроші освіти».

Досить дивними виглядають пропозиції прийняти статут міста Києва, який вже існує, від кандидата Олексія Германа (Воля, округ №218), «створити міністерство державотворчої та народозахисної ідеології, абсолютної справедливості, «Ідеології Блага України» та «побудувати на Замковій горі замку Кия-Святослава як діючої резиденції київської влади» від Анатолія Махлая (самовисуванець, округ №213); очистити від кримінальних та маргінальних елементів «зелені зони» Голосіївського району від Євгена Калініна (самовисуванець, округ № 211); забезпечити «безпечне та комфортне життя кожного через організацію прибудинкових територій та захист парків, скверів та місць сімейного відпочинку» відповідно до ініціативи Романа Михайлова (Демократичний альянс, округ №218). Дещо незвичним є намір Мар’яни Орлів (Солідарність жінок України, округ №223) боротися й знищити таке явище як репетиторство.

Без посмішки не можна реагувати на обіцянку родича екс-мера Черновецького Олександра Супруненка (самовисуванець, округ №216) «працювати над тим, щоб поняття «хабарництво» та «корупція» залишилися в минулому». А також на прагнення Костянтина Климашенка (самовисуванець, округ №213) «зробити все, щоб прислів‘я: «Жизнь дала трещину – еду на Троєщину» – втратило актуальність». Як не відгукнутися на обіцянку «допомогти подольчанам пережити холодну зиму та зупинити зростання тарифів на ЖКГ» від Олександра Савченка (Ми Українці, округ №220). Вочевидь, решта киян, якось самі перезимують.

Кожен працюючий киянин звісно не проти помріяти про те, як «не економлячи на харчах та одязі, на місячну зарплату зможе купити холодильник або пральну машину; пересічна сім’я протягом 3 років матиме змогу придбати автомобіль, протягом 10 років – житло у місцевості проживання», про що зазначає у виборчій програмі Іван Фіщенко (БПП, округ №220).

Ну і звичайно, як не погодитися з позицією Ігоря Беляка (СІРІУС, округ №219) відносно того, що «якщо влада не буде заважати, то народ України завдяки своїй працездатності сам побудує ту державу, про котру всі мріють»

ПЕРЕМОЖЦІ 2012 – УЧАСНИКИ ВИБОРІВ 2014

Сьогодні, в парламентській кампанії на одномандатних округах беруть участь 10 з 13 мажоритарників-переможців виборів 2012 р. «Сome back» у сесійну залу Верховної Ради депутатів, які два роки тому були обрані на мажоритарних округах завдяки певному політичному бренду, супроводжується здебільшого, більшою скромністю по відношенню до обіцянок, виголошених виборцям два роки тому.

Сергій Терьохін ( Батьківщина, округ №211), відповідно до програмних засад, «гордий представляти Голосієво... тут народився, де живе моя мама, де голосіївці обирали мене три рази, де кожну вуличку знаю». Своїм виборцям депутат обіцяє створення «силіконової долини» на базі району, час, коли «розумні студенти будуть розбиратися корпораціями як «гарячі пиріжки» та екологічну нірвану: «наші ліси завжди будуть слугувати легенями Києва, а легендарне Пирогово – як центр культурного здобутку України». Його виборча програма завершується зізнанням – «Я Вас люблю, мої земляки».

Хоча 2 роки тому, Терьохін був більш конкретним у своїх обіцянках перед виборцями, зокрема, пообіцявши домогтися прийняття Верховною Радою 14 законопроектів.

Володимир Яворівський (Батьківщина, округ №213) зобов’язується контролювати районну й міську владу, вирішити проблему демонтажу незаконно встановлених МАФів, боротися з незаконним забудовами в районі, внести зміни в законодавство щодо посилення соціального захисту працівників бюджетної сфери та запустити легке наземне метро на Правий берег.

Хоча тільки 2 роки тому депутат обіцяв «пришвидшити вирішення найболючішої проблеми Троєщини – транспортної, найперше – будівництво метрополітену» .

Віктор Чумак (БПП, округ №214) чи не єдиний зі столичних мажоритарників, хто у виборчій програмі розмістив звіт з виконаної за попередні 2 роки депутатської діяльності. В тому числі й по округу. Нині в його тезах немає конкретики щодо округу, проте для Києва він обіцяє домагатися збільшення частки податків, що залишаються в розпорядженні міста. «В бюджеті міста буде передбачене фінансування на реконструкцію та ремонт застарілого житлового фонду, а також ремонт доріг та міждворових проїздів» - обіцяє депутат.

У попередній програмі Чумака столичної проблематики взагалі не було.

Андрій Іллєнко (Свобода, округ №215) йде на вибори за програмою своєї політичної сили. Без акцентів на місцевій проблематиці. Як і в 2012 р.

Ксенія Ляпіна (НФ, округ №216) обіцяє своїм виборцям відновлення райрад та районних бюджетів, збільшення кількості дитячих садків та шкіл, збереження та відновлення зелених зон району. Депутат виступатиме за розвиток промислового потенціалу військового призначення на Лівому березі, а також за вирішення транспортних проблем Лівобережжя.

Два роки тому Ляпіна обіцяла поліпшити престиж Лівобережжя «шляхом перенесення на Лівий берег державних установ, в тому числі міністерств та Кабінету Міністрів», побудувати автотранспортний тунель під Дарницьким вокзалом, тощо.

Володимир Ар’єв (БПП, округ №218) нічого конкретного не обіцяє для свого округу крім «ухвалення законодавчих рішень, спрямованих на впорядкування забудови та покращення інфраструктури району, благоустрій парків, скверів та зон відпочинку». Решта змісту програми містять тези загальнодержавного рівня.

Натомість, 2 роки тому в програмі Ар’єва були «проведення кампанії з благоустрою району» та «зміни роботи ЖЕКів – за такі гроші вони зобов’язані працювати якісно».

Володимир Бондаренко (Батьківщина, округ №219) один з найскромніших кандидатів цього року: всього 7 пунктів, з них лише 2 мають відношення до виборців Святошинського району. В них Бондаренко пообіцяв відновлення «районних рад та органів самоорганізації населення» та « постійну допомогу у вирішенні найважливіших життєвих проблем виборців».

Балотуючись у 2012 р, депутат був більш схильним до конкретики, обіцяючи киянам «однакового бюджетного фінансування центральних та околичних районів міста Києва, однакового благоустрою міжбудинкових територій та санітарно-технічного стану будинків», «відновлення системи консьєржної охорони будинків та бюветів питної води» і «притягнення до кримінальної відповідальності депутатів Київради та чиновників, які за останні роки розікрали тисячі гектарів Київської землі та об’єкти міської інфраструктури».

Леонід Ємець (НФ, округ №221) обіцяє «контролювати дії міської влади», «продовжувати боротьбу з незаконною забудовою у центральній частині міста» та допомагати «у створенні ОСН, ОСББ та інших об’єднань громадян». Нічого конкретного ні для міста, ні для виборців частини Печерського, Солом’янського та Шевченківського районів.

По суті, виборча програма депутата не зазнала суттєвих змін, адже й 2 роки тому в ній містилися обіцянки загального місцевого характеру. На кшалт «збереження історичної своєрідності Печерська, Солом`янки Шевченківського району, культурної спадщини минулого, соціального розквіту громади», «працювати над створенням достатньої кількості парко місць для автомобілів і перетворення прибудинкових територій у затишні дворики з красивими майданчиками для дітей та спортивних занять» та «повернення дітям дитсадків, злочинно відібраних у них владою, відкриття нових».

Дмитро Андрієвський (БПП, округ №222) окрім обіцянок для киян побудувати європейську столицю, депутат йде до парламенту щоб перейматися будівництвом «доступного та соціального житла, гуртожитків готельного типу для студентів, нових дошкільних закладів, шкіл та дитячих майданчиків». Своїм виборцям на окрузі депутат обіцяє капітальний ремонт житлового фонду та доріг Солом’янського району, під’їзних шляхів до будинків, розбудову транспортної і соціальної інфраструктури округу та повернення в комунальну власність незаконно відібраних у мешканців Солом’янського району територій та приміщень.

В принципі, щедрим на обіцянки Андрієвський був і в кампанію 2012 р., обіцяючи солом’янчанам «відремонтувати під’їзди, сходові клітини, прибудинкові території та між квартальні проїзди в усіх будинках і територіях Солом’янського району, які цього потребують», «реалізувати програму реконструкції застарілих п’ятиповерхових будинків», «жорстко регулювати нарахування комунальних тарифів», «модернізувати дороги району та оновити на 100% рухомий склад громадського транспорту» та «створити на території району 3 нових парки та 15 скверів».

Віктор Пилипишин (самовисуванець, округ №223) пропонує виборцям підтримати свої наміри щодо відновлення районних у місті Києві рад, впровадження стандартів місцевого самоврядування для столиці (не менше 50% коштів, сплачених киянами у вигляді податків, залишається в Києві); захисту історичного центру міста та комплексного благоустрою територій, капітального ремонту житлового фонду, будівництва нових дитячих та спортивних майданчиків, шкіл, садків та інших установ соціальної інфраструктури. Жодної конкретної проблематики районного рівня.

Його виборча програма практично ідентична програмі 2012 р. (2013 р. –довибори), за винятком обіцянки 2012 р. «запровадити київський стандарт комфортного мікрорайону».

Як висновок. Популізм і неконкретність передвиборних програм є одним з головних захворювань українського політикуму. Кияни мають навчитися голосувати не за бренд, а за персону. Персоналізація кожного кандидата, його виокремлення з-за спини лідера партії та від партійної символіки, аналіз обіцянок й намірів, вдумливе ставлення до «агіток», користування «Google» (Яндекс,Мета...) з об’ємним архівом лікбезу по кожному з кандидатів (від родинних зв’язків до декларацій) - те, що допоможе зробити САМОСТІЙНИЙ ВИБІР.

Олександр Федоренко Олександр Федоренко , Громадський та політичний діяч
Читайте головні новини LB.ua в соціальних мережах Facebook, Twitter і Telegram