Дезінформація від Москаля: як сенсації перетворюються у мильні бульбашки?

Нещодавно народний депутат України Геннадій Москаль виступив із сенсаційною заявою, що в Україні втричі підвищився рівень злочинності і такого не було за всю новітню історію нашої держави). Підставою для такого повідомлення стали статистичні дані за січень 2012 року і січень 2013 року. Нібито у минулому році було зареєстровано 42 тисячі злочинів, а вже у цьому – 148 тисяч.

Фото: Макс Левин

Шановний народний обранець вводить в оману громадськість, бо некоректно порівнює дані. Як би ви віднеслися до дослідження, в якому рівень смертності визначали: в одному періоді - за кількістю зареєстрованих інфарктів, а в іншому – за кількістю викликів швидкої допомоги? І в одному, і в іншому випадку отримані дані були б далекими від істини.

Аналогічну ситуацію ми бачимо і з вимірюванням рівня злочинності. В Україні на 22-ому році незалежності іще зберігається радянський підхід до встановлення рівня злочинності. Замість того, щоб його вимірювати за наслідками обрахунку обвинувальних вироків судів у кримінальних справах, які набрали законної сили (з додаванням кількості латентних злочинів за відомими методиками), рахують кількість постанов органів розслідування про порушення справ. Але постанови про порушення кримінальної справи могли надалі бути скасованими судами (близько 800 випадків щомісяця) або справи можуть бути закриті самими слідчими, прокурорами чи, насамкінець, ухвалений виправдальний вирок. Об’єктивно ці цифри суттєво зменшуються до завершення судових процесів.

Про що ж свідчать оприлюднені цифри?

Новий КПК за прикладом європейських держав реформував стадію початку кримінального провадження. Якщо раніше для цього необхідно було формальне рішення (постанова) слідчого, прокурора, то зараз будь-яка заява чи повідомлення повинні автоматично заноситися до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань. Так, у 2012 році із приблизно 300 000 заяв і повідомлень щомісяця лише у 42 тисячах випадків органи розслідування вирішували починати справу. В інших 86 % випадках – розслідування не проводилося. Такі високі показники відмов у порушенні кримінальних справ мали свої пояснення: оцінка діяльності за відсотком розкриття (чим менше порушено, тим об’єктивно вищий цей відсоток); штучний вплив органів влади на рівень злочинності тощо.

За последние четыре года впервые наблюдается тенденция к снижению уровня преступности. В частности, в первую очередь такая тенденция касается умышленных убийств и преступлений, связанных с нанесением тяжких телесных повреждений— Виктор Пшонка, генеральный прокурор Украина

А для потерпілих від злочинів цифри 2013 року означають, що можливість розслідування їх заяв і притягнення обвинувачених осіб до відповідальності підвищилася майже у 2,5 рази. Адже провадження відбувається не у 42 тисячах, а у 109 тисячах випадків (148 тис. мінус 39 тис. закритих проваджень).

Але є і негативний бік. До реєстру у минулому місяці повинно було потрапити вдвічі більше заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення (не 148 тис. заяв, а близько 300 тис. заяв - як у січні 2012 році). В органах розслідування, передусім міліції, свідомо чи несвідомо створюються перешкоди (фізичні, адміністративні, нормативні і т.д.) для прийняття і реєстрації всіх заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення. Хоча згідно зі статтею 214 КПК будь-яка заява є автоматичною підставою для початку провадження.

Однак, уявляю, які б з’явилися у ЗМІ повідомлення («про десятикратний ріст злочинності»), щоби усі заяви справно приймалися у відділках міліції? Певно, суспільство ще має довго звикати до нового процесуального закону і до нових реальностей, ним створених.

Олександр Банчук Олександр Банчук , Експерт з адміністративно-деліктного права та кримінальної юстиції, кандидат юридичних наук
Читайте главные новости LB.ua в социальных сетях Facebook и Twitter