ГоловнаБлогиБлог Олега Петровця

ДПТ Лівобережного масиву – лакмусовий папірець чинної влади столиці

Вчора перед приміщенням Київради зібралося чимало мешканців Лівобережного масиву. Люди вкотре вийшли із протестом проти затвердження детального плану територій промзони біля метро «Лівобережна»: це проспект Возз’єднання, залізниця, Броварський проспект, вул. Раїси Окіпної та Русанівської протоки у Дніпровському районі м. Києва.

Фото: tov-tob.livejournal.com

Хто бував у тих місцях добре знає, що ця місцевість дійсно вже давно потребує реконструкції та певної забудови. Проте правила та принципи, якими керуються можновладці – відверто дивують. Окрім того, що були проведені «липові» громадські слухання, підроблені документи та план розташування гаражних кооперативів, столичні чиновники ще й забажали вмостити туди новий офісний центр.

Цей проект розроблявся солідними організаціями на замовлення Департаменту містобудування та архітектури КМДА давно, однак, вперше мешканці цього мікрорайону дізналися про шедевральні плани можновладців лише у березні, коли фактичну в тиху було проведено «нараду» з мешканцями. Тоді виникло багато запитань та непорозумінь. Скажімо, за задумом проекту передбачалося знесення двох гаражних кооперативів «Русанівський-1» і «Русанівський-2», однак власникам не було запропоновано альтернативне вирішення цієї проблеми, адже, на думку забудовника, інфраструктурні питанні наразі не на часі.

Мало не кожен житель цих масивів добре знає та хоч один раз у житті стикався із ранковим/вечірнім затором, а протягом дня спостерігається постійна тягучка. І якщо у цьому місці почати велике будівництво, і тим паче зводити новий, нікому непотрібний хмарочос, то життя місцевих мешканців однозначно перетвориться на постійний хаос. Але ж хто про це думає? Комерційна зацікавленість – передусім.

Цей проект вже не один раз заходив на розгляд депутатів Київради під різними приводами, проте до вчорашнього дня, завдяки громадському тиску, його знімали з голосування та направляли на доопрацювання профільного департаменту. Проводилися зустрічі мера Кличка з ініціативною групою, де жителям пообіцяли вирішити питання та покарати винних. Однак, на вчорашньому засіданні ми знову побачили цей проект, але без обіцяних змін. На цьому відверте глузування та насміхання над киянами не закінчилося, адже ділянка вже занадто сильно комусь запала до душі. Протягом засідання 5 разів депутати намагалися поставити питання про зняття розгляду ДПТ Дніпровського району з голосування, посилаючись на лист Целовальника, якого громада дотиснула, що цей проект підтримувати не можна. І усі ці 5 разів не знайшли підтримки більшості депутатів.

Окрім вищеперерахованих проблем, варто ще зазначити, що юридичне управління КМДА дало негативні висновки цьому проекту, зауваживши, що він абсолютно не відповідає генплану та був направлений на голосування без попередніх громадських слухань (ті формальні посміховиська враховувати не будемо). По-друге, Кличко, пообіцявши мешканцям вирішити це питання максимально вигідно для обох сторін, фактично знехтував думкою жителів.

Важливо також згадати і про те, що після наради Кличка з ініціативною групою у плані раптово з’явилися вже нові забудови. Таке враження, що цей проект писався «з коліна». Це взагалі нагадує радянщину.

Окремо заслуговує на увагу те, що гаражі, які планують знести, є власністю. І що пропонують натомість власникам? А пропонують просто місця у паркінгу. Це як, до прикладу, вас висиляють із власної квартири, пропонуючи взамін кімнату у гуртожитку або в готелі. Коментарі відсутні, логіка теж. Фактично рейдерство.

І після всього цього, а це далеко не повний список, вищі столичні чини намагаються протягнути це питання із здивуванням на обличчі, що нічого незаконного вони не роблять.

Вчорашнє засідання Київради затягнулося до 10 вечора і загальними зусиллями більшість була змушена не голосувати за це рішення і навіть не відправляти його на доопрацювання. Проте, радіти зарано, «нашкребуть» голосів і у найбільш неочікуваний момент проголосують. Вже ми таке проходили.

Ця ситуація, як і більшість інших, чітко показує, що керівники столиці продовжують працювати за старою напрацьованою схемою, де на першому місці комерційні інтереси зацікавлених осіб, а питання якості життя киян – на останньому. Хоча частіше здається, що його взагалі немає у переліку пріоритетних задач. Час іде, вибори на носі, а принципи роботи не змінюються.

Олег Петровець Олег Петровець , Політичний експерт
Читайте головні новини LB.ua в соціальних мережах Facebook, Twitter і Telegram