ГлавнаяБлогиБлог Оксани Олійник

Осінь, зненацька

Багато хто в селі виявився не готовий до такої осені. Хто встиг викопати картоплю в кінці серпня - той молодець, той тепер хитро і з прищуром всміхається. А хто не встиг, той копає останні три дні, поки сонячно. Бо ж увесь вересень шпарили дощі, земля, відповідно, мокра, не покопаєш.

Фото: Оксана Олійник

Якщо в серпні їздили машини і міняли цибулю на картоплю один до одного (на базарі цибуля тоді була по 2 гривні), то зараз ціна на картоплю сильно виросла. Багато в кого ще не копана, є ризик, що погниє. До того ж, у всіх урожаї цього року не дуже щедрі. Тому на базарі зараз продають по 5 (це якщо брати відро), а по селах машини збирають по 2.70 або по 3. Ми собі ще не купили. Ніби домовилися з з одним, що продасть хорошу крупну "белароссу" по 3.50, візьмемо десь 80 кілограм. Але він тільки сьогодні почав копати, йому помагає колега по любові до спиртного. Ми заплатили йому за першу "сітку" 50 грн і тепер думаємо, може дарма, це сильно знижує шанси картоплі бути викопаною. Чи таки збільшує? Ми ще не дуже відчуваємо ситуацію :)

Уже другий день я з малюком ходжу до сусідки, розважаємось тим, що допомагаємо їй рвати кормові буряки. Якщо картоплю копати нудно, бо повільно просуваєшся вперед, то з буряками зовсім інша справа. Почуваєшся чи то бульдозером, чи то супергероєм. Шух-шух-шух, і добряча ділянка уже опрацьована. І мене, принаймні, ця робота не втомлює. Головне, щоб малюк не нудився. Але він теж знайшов собі забаву - збирав рештки кавунів, носився з гарбузом і ховався у снопах кукурудзи.

Фото: Оксана Олійник

Ну але подвиг дня - це напиляні власноруч дрова для пічки. Поки чоловік займався інтелектуальною працею, я дорвалася до пилки. І змогла його здивувати! Якось дуже легко на одному подисі нарізалося отаких красивих дровеняк, які вже добряче нагріли нам грубу.

До речі, про груби. У нас же геть немає досвіду обігріву дровами (ми все ніяк не можемо добитися, щоб включили нарешті газ), ми питаємо у всіх, хто як топить. Здебільшого всі відповідають, що розжарюють плиту до червоного, щоб гарно прогрілося. Але по факту до кого не зайдеш, виходять у светрах і вовняних шкарпетках. Топлять тільки на ніч. А вдень, оскільки роботи багато в дворі, немає потреби в теплі. Але наші друзі-переселенці люблять, коли тепло, і газом натоплюють так, що у них в хаті термометр показує 25. У нас зараз 17, сподіваємося ще за добу підняти до 19.

Бабине літо чекають на Покрову. Кажуть, воно або за 3 дні до, або 3 дні після свята. Сусідка Любов Іванівна розказала байку. Що жили-були в селі три гулящі жінки. Всі вже городи поприбирали, все до льоху позносили, а вони гуляють. Аж тут дощі пішли, і вони давай Бога просить, щоб дав їм три дні на те, щоб урожай зібрати, город до ладу привести. Ну і Бог дав. Так що якби не гулящі жінки, то не було б бабиного літа.

Фото: Оксана Олійник

Більше про наше життя читайте тут http://hrystanivka.blogspot.com/ і тут http://stuka-kavacakovych.blogspot.com/.

Читайте главные новости LB.ua в социальных сетях Facebook и Twitter