Відкритість програм
Понад два роки Харківська область залишається у статусі прифронтового регіону та піддається щоденним обстрілам. В останні місяці все частіше з’являється інформація про ризики нових наступальних дій окупантів на території регіону. За таких обставин громади Харківщини не мають залишатися осторонь підтримки Сил оборони та перекладати всю відповідальність на центральну владу.
За останні півроку ми вже проводили два дослідження, пов’язаних із допомогою армії. У першому з них предметом аналізу було фінансове залучення громад до цього процесу. У другому – аналіз його системності, ключовою характеристикою якого виступає наявність програм. Водночас, не менш важливою характеристикою для аналізу програм є їхня доступність та змістовність.
Станом на кінець квітня 2024 року 13 з 17-ти міських громад Харківської області затвердили програми підтримки Сил оборони. Зокрема, 8 громад (Барвінківська, Богодухівська, Валківська, Зміївська, Лозівська, Люботинська, Первомайська, Харківська) опублікували на власному офіційному сайті програму та оприлюднюють зміни до неї, а 5 (Балаклійська, Купʼянська, Красноградська, Південноміська та Чугуївська) – цю інформацію досі не оприлюднили. Ще 3 громади таких програм підтримки не затвердили (Вовчанська, Ізюмська та Мерефʼянська), а одна (Дергачівська) досі не розмістила власний бюджет та актуальні на 2024 рік програми.
Джерело: інфографіку зроблено на підґрунті даних з офіційних сайтів міських громад Харківщини
На окрему увагу заслуговує програма обласного центру – міста Харкова. Це фактично єдина громада, в якої підтримка підрозділів Сил оборони є частиною комплексної програми, а не окремою. В середині лютого 2022-го міська рада ухвалила рішення про внесення змін до «Комплексної програми розвитку цивільного захисту та підвищення рівня публічної безпеки у міста Харкові на 2018-2022 роки», доповнивши її розділом «територіальна оборона». З того часу до Програми вносили мінімальні зміни, зокрема, подовжили термін її реалізації та доповнили можливістю придбання автотранспортних засобів для сил ТРО. Допомога іншим підрозділам за більш ніж 2 роки війни Харківською міською радою так і не була систематизована, через що відстежити її у місцевому кошторисі чи інших документах повною мірою неможливо. Фактично, обласний центр у питаннях допомоги Силам оборони не змінював власний підхід за два останні роки, тоді як більшість громад регіону налагодили цей процес набагато краще.
Фінансування програм та їх окремих заходів
При аналізі змісту програм підтримки підрозділів Сил оборони, варто звертати увагу і на очікувані обсяги фінансування. Звісно, як і очікувані бюджетні надходження та витрати, цей показник може змінюватись протягом року. Проте, планові показники в бюджетах гарно ілюструють пріоритети місцевих очільників.
Повністю інформацію про програми підтримки військових підрозділів оприлюднили 8 міських громад (Барвінківська, Богодухівська, Валківська, Зміївська, Лозівська, Люботинська, Первомайська, Харківська). Ще 3 громади (Балаклійська, Красноградська та Південноміська) не розмістили актуальні версії Програми на офіційному сайті, однак, у власних кошторисах затвердили витрати на них. Відповідно, станом на кінець квітня 11 міських громад регіону затвердили витрати на програми підтримки Сил оборони. Запланований обсяг їхнього фінансування на 2024 рік наведено у таблиці нижче.
Джерело: розрахунки складено на підґрунті даних з офіційних сайтів міських громад Харківської області
* обсяг фінансування Програми, зазначений в актуальному на кінець квітня кошторисі громади;
** у програмі Валківської громади обсяг фінансування Програми вказано на весь термін її реалізації у розмірі 30 млн. грн. за 2 роки;
*** субвенції з бюджету Харківської міської ради до держбюджету на виконання Програми.
Проте, сам по собі обсяг фінансування програми не дає повного розуміння її якості та відповідності заявленим цілям. Наприклад, деякі громади включають до програми підтримки армії видатки на ремонт та будівництво місць тимчасового розміщення військових, організацію гарячих обідів, компенсації комунальних послуг тощо.
У таблиці нижче наведено найкоштовніші заходи за програмами підтримки підрозділів Сил оборони.
Джерело: розрахунки складено на підґрунті даних з офіційних сайтів міських громад Харківської області
Інформації оприлюдненої Балаклійською, Барвінківською, Південноміською та Харківською громадами у публічному доступі - недостатньо для визначення найкоштовнішого напряму діяльності.
З-поміж решти громад найпопулярнішим напрямом допомоги Силам оборони є закупівля екіпірування, оргтехніки, приладів подвійного призначення тощо. Подібні видатки присутні в програмах усіх громад, втім, вони по-різному сформульовані, і в окремих випадках включають, наприклад, запчастини для авто чи відшкодування комунальних послуг.
Крім звичних для усіх громад заходів, майже всі міські громади мають і власну специфіку – положення яких відрізняються від загальноприйнятих. Барвінківська громада вказала, що допомогу армії у вигляді субвенції вона перераховує за погодженням з Ізюмською міською радою. Богодухівська запланувала витратити 6,3 млн. грн. на добровольче формування територіальної громади (ДФТГ), єдина згадка про яке у публічному просторі – успішне знаходження зниклої на території громади дитини. Валківська включила до пункту про закупівлю екіпірування відшкодування комунальних послуг. Найкоштовнішим заходом за Програмою Лозівської громади є ремонт у місцях розміщення бригади ТРО, витрати на це мають скласти 12 млн. грн. – більш ніж третина усіх видатків, затверджених на Програму. Люботинська понад 40% усіх видатків Програми заклала на гаряче харчування військовослужбовців. А у Первомайській громаді 2 млн. грн. затвердили на одноразові виплати (по 20 тис. грн.) мобілізованим мешканцям.
Висновки
Станом на кінець квітня, 13 з 17-ти міських громад регіону ухвалили програми підтримки Сил оборони. 8 з них (Барвінківська, Богодухівська, Валківська, Зміївська, Лозівська, Люботинська, Первомайська та Харківська) опублікували текст програми та розміщують на власних сайтах зміни до них. 5 громад (Балаклійська, Купʼянська, Красноградська, Південноміська та Чугуївська) ці документи досі не оприлюднили. Місцеві ради та військові адміністрації 3-х громад (Вовчанська, Ізюмська, Мерефʼянська) досі не затвердили такі програми, а ще одна (Дергачівська) не оприлюднює ані місцеві програми, ані супутню документацію.
Ситуація з фінансуванням програм залишається незадовільною. Лише 5 громад, які оприлюднили інформацію про заплановані видатки на реалізацію програм підтримки Сил оброни, затвердили на це понад 3% свого бюджету (Богодухівська, Валківська, Красноградська, Лозівська та Люботинська). Інші 6 громад (Балаклійська, Барвінківська, Зміївська, Первомайська, Південноміська та Харківська) планують витратити на це менше 2% від загальної суми видатків. Найменший відсоток видатків на програму підтримки армії серед громад, які опублікували відповідну інформацію, затвердила Харківська міська рада – 0,44%.
Протягом останніх двох років громади Харківської області змінювали свій підхід до допомоги армії. Майже усі вони відійшли від практики підтримки виключно територіальної оборони й затвердили програми, за якими допомагають й іншим підрозділам Сил оборони.
Проте, за два роки повномасштабної війни жодна з громад не виробила повноцінного програмного підходу до цього питання – за змістовним наповненням програм, обсягами фінансування, транспарентністю. Навіть, обласний центр – Харківська міська громада – найбільш ресурсомістка у регіоні, яка мала б стати рушієм якісних структурних змін у підходах до підтримки Сил оборони, застрягла у 2022 році.
Попри усі заяви Харківського міського голови Ігоря Терехова про майже мільярд гривень, який з міського бюджету виділили на потреби Сил оборони, міська рада досі не розмістила у публічному доступі будь-яких документів на підтвердження цього. В результаті, така діяльність місцевих чиновників призводить до появи матеріалів, які дискредитують усю громаду (як трапилося із публікацією Forbes), та до зростання соціальної напруги.
Тому, Харківська міська рада має, по-перше, провести аналіз потреб у підрозділах, підтримку яких вона здійснює. По-друге, розробити та затвердити повноцінну та якісну програму підтримки усіх підрозділів Сил оборони, а не обмежуватись територіальною обороною, як це передбачено діючою Комплексною програмою. Саме такий підхід зробить діяльність місцевої ради з допомоги армії більш відкритою перед платниками податків та підвищить ефективність використання коштів. Крім цього, оскільки обласний центр завжди перебуває у центрі уваги, це зможе задати тренд для подальшого вдосконалення програм в інших громадах регіону та більш ефективної підтримки Сил оборони.
Матеріал підготовлений в рамках проекту «Promoting Citizen Oversight and Engagement in Local Political Processes», який реалізується за фінансової підтримки Національного фонду на підтримку демократії (NED). Зміст публікації не обов’язково відображає точку зору NED і є предметом виключної відповідальності Аналітичного центру «Обсерваторія демократії».