Ось уже майже місяць, як закінчились вибори, і всі дискусії в суспільстві перейшли з площини політичної в площину економічну.
Міжнародні спільноти, політологи, економісти в один голос скандують, що наближається криза… Для України ця фраза повинна звучати по іншому: криза продовжується! Попри гучні заяви Уряду про те, що він вживає усіх заходів для недопущення другої хвилі кризи, його слова потрібно сприймати на кшталт: «Затягніть ремені тугіше…!?».
На перший погляд явне повторення 2008 року, тільки якщо тоді криза прийшла досить швидко і несподівано, то зараз ми скочуємося в кризову яму досить впевнено і передбачувано.
Те, що зараз відбувається з нашою економікою, хорошими словами не охарактеризуєш. Рівень девальвації гривні просто вражає. Уряд вживає всіх можливих і неможливих заходів для штучного утримання курсу валюти аби не спричинити «валютний ажіотаж» та паніку.
За словами Уряду, валютних резервів вистачить як мінімум на три місяці. Але хто сказав, що резерви призначені для «затикання так званих бюджетних дірок»…!?
Резерви потрібні для того, щоб їх не витрачати. Так як будь-яка система стабільна, коли у неї є резерви. Якщо все так стабільно, як запевняють в Уряді, то куди поділися резерви у розмірі 10 млрд. доларів, які ще в серпні минулого року складали 38,5 млрд. доларів, а зараз показують число 28,6 млрд. доларів!?
Всі сектори економіки знаходяться в стані рецесії, вони просто стрімко падають вниз, одна лише торгівля «обома руками тримається за імпорт», за рахунок чого і розвивається.
Зовнішній борг України складає 129 млрд. доларів, 60 з яких Україна повинна повернути в найближчі 12 місяців.
Товарний експорт цього року буде меншим імпорту приблизно на 17 млрд. доларів, резервів у нас трішки більше 28 млрд. доларів, МВФ грошей нам давати вже не має наміру…
Так за рахунок чого ми будемо повертати борги, питання, яке для нашої влади вже давно стало риторичним...
Основна причина зростаючого боргу - це дефіцит державного бюджету. Бюджет не виконується приблизно на 35 мільярдів гривень, на казначейському рахунку вже кілька місяців немає грошей. Нашому Уряду ні на що не вистачає грошей. Про що говорити, коли вчителі не отримують зарплату і мовчать про це під страхом звільнення.
Підливається масло у вогонь ще й тим, що замість того, щоб провести, можливо, не дуже популярні реформи, спрямовані на підвищення ефективності власної економіки, ми почали жити в борг, з кожним роком збільшуючи розмір суверенних боргів.
Але життя в борг, як наркотична залежність, передбачала потребу у все більшому підживлені економіки за рахунок запозичень.
Все в стране нормально, перспективы у нас неплохие на следующий год. И я испытываю в этой связи определенное радужное настроение, оптимистическое настроение
— Николай Азаров
Наш Уряд ігнорував питання багато строкових планів та проведення у зв’язку з цим низки реформ, зате досить вдало реалізовував короткострокові плани, реанімуючи економіку «запозиченими грошима».
Просто «кабальні» правила, а іншим словом назвати їх не повертається язик, на кшталт обов’язкової конвертації в гривню валютних переказів фізособам, які перевищують 150 000 тис. грн. на місяць, обов’язок експортерів продавати частину свого валютного виторгу на міжбанку – все це лише «міцніше затягує зашморг на шиї громадян»…
Таким чином Уряд добивається обмеження обігу валюти, і він доб’ється свого – валюти не буде. Вона вся піде у тінь. Радує те, що влада схаменулася і відкликала закон про податок на продаж іноземної валюти, але чи на довго…???
Складається враження досить «сильної» провладної команди, яка останніми місяцями тим і займається, що реєструє «одіозні» законопроекти, а потім відкликає їх.
Чи є вихід з кризового тунелю
Ніщо так не посилює економічну кризу, як політична криза всередині країни…
І слова Уряду про те, що все це спричинено ситуацією у світі вже не сприймаються, напевно, самими посадовцями. «Перед тим, як кидати каміння в чужий город, потрібно навести порядок у своєму городі.»
Лише в казці можна не працювати, ні за що не платити і гарно жити. В реальному житті цього немає і бути не може.
А вихід можна знайти і з цієї ситуації, це стосується і стабілізації гривні і життя в борг, проблема в іншому: чи є на це політична воля?
Так, наприклад, інвестиційний клімат, який за цей рік нічого крім «холодних циклонів» нам не приніс… А він і не мав змоги!
Наша держава замість того, щоб створювати сприятливі умови для інвесторів, просто на просто «душить їх» у прямому значенні цього слова, створюючи бар’єри для ведення бізнесу, кабальні умови у податковій, митній сфері, ігноруючи боротьбу з корупцією.
Все це призводить до того, що інвестори біжать з країни.
На даному етапі, «ковток свіжого повітря» у вигляді інвестицій був би не зайвим, адже ІНВЕСТИЦІЇ – це той навігатор, який дає змогу нашому судну економіки йти за курсом, а не просто блукати невідомими і не завжди безпечними шляхами.