ГоловнаБлогиБлог Миколи Пасічного

Цифрова децентралізація – вектор розвитку місцевого самоврядування

Бюджетна децентралізація є спільним трендом країн Європейського Союзу. Ефективність реформи децентралізації є беззаперечною для країн Центральної Європи і Балтії, які розпочали децентралізацію бюджетної системи ще у 1990-х та згодом стали членами ЄС. Україна розпочала системно реформу децентралізації лише десятиліття тому, а сьогодні її результати свідчать про успішність обраного вектору. Разом з тим, цей процес ще триває, і одним з її основних пріоритетів залишається підвищення рівня фінансової спроможності територіальних громад. Питання актуалізувалось ще більше у минулому році, коли з 1 жовтня надходження «військового» податку на доходи фізичних осіб було спрямовано до державного бюджету. Тому для органів місцевого самоврядування на перший план виходить посилення фіскальної значущості місцевих податків. Нагадаємо, що в Україні таких є два – єдиний податок і податок на майно.

Майнові податки відіграють важливу роль у формуванні дохідної частини місцевих бюджетів. До основних елементів майнових податків у світовій практиці відносять землю та нерухомість (житлові та нежитлові будівлі). Ведучи господарську діяльність чи проживаючи у територіальній громаді, власник майна сплачує податки до місцевого бюджету, що вважається справедливим. Адже він користується суспільними благами і послугами, які фінансуються з бюджету, куди згадані податки й сплачуються.

Як правило, органи місцевого самоврядування мають повноваження встановлювати ставки і регулювати базу оподаткування майнових податків, що забезпечує їх фінансову автономію. Перевагами майнових податків є високий рівень точності їх планування та стабільність податкових надходжень. В Україні максимальний обсяг надходжень податку на майно надійшов до бюджетів територіальних громад у 2023 р. – 43,8 млрд грн, що майже на 0,6 млрд грн більше, ніж у 2021 р. (до повномасштабного вторгнення), що свідчить про стійкість надходжень цього податку, незважаючи на суспільно-економічні умови. Протягом останніх років стійку позитивну динаміку надходжень (за виключенням першого року повномасштабного вторгнення) демонструє податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки. За п’ять років обсяг його надходжень збільшився на 85,7%. Цей факт підтверджує суттєві резерви для посилення фіскальної значущості податку. Пріоритетом подальшого удосконалення майнового оподаткування є покращення адміністрування податку.

Процес адміністрування податку на майно є доволі складним, включає у себе чималий перелік процедур, які здійснюють податкові органи. Зокрема це ідентифікація та облік платників податків і майна, що підлягає оподаткуванню; сервісне обслуговування платників податків; податковий контроль тощо. Одним з основоположним принципів оподаткування, сформульованим ще Адамом Смітом, є зручність, що за сучасних умов передбачає мінімізацію часу та зусиль платника на сплату податків. Крім того, базовим принципом побудови ефективної моделі адміністрування податку є економічність оподаткування. Цей принцип передбачає, що витрати на адміністрування податків мають бути суттєво нижчим за обсяг їх надходжень.

Цифровізація механізму податкового адміністрування дозволяє забезпечити комплексну реалізацію цих двох принципів – знизити трансакційні витрати та забезпечити комфортні умови платнику для сплати податку на майно. Сучасним трендом податкової політики у країнах-членах ЄС є цифровізація оподаткування з метою: спрощення сплати податків; автоматичного аналізу великих масивів даних від платників податків та третіх осіб; покращення комунікації між податковою службою і платниками податків. Успішні приклади проектів цифровізації оподаткування майна у країнах ЄС сприяли процесам ідентифікації об’єктів нерухомості, їх подальшої реєстрації та виставлення рахунків платникам. У сукупності це дозволяло збільшити податкові надходження до бюджетів місцевого самоврядування.

Одним із позитивних прикладів організації дієвої системи адміністрування майнових податків у ЄС є досвід Фінляндії. По-перше, там забезпечено автоматичний обмін інформацією між державними та фіскальними майновими реєстрами. Податковий орган автоматично отримує всю необхідну інформацію з National Land Survey of Finland. Цей сервіс містить всю необхідну інформацію про об’єкти нерухомості й дозволяє отримати широкий спектр послуг власникам майна. Зокрема: а) скласти договір дарування, обміну чи попереднього продажу об’єкта нерухомості; б) подати заявку на отримання іпотеки; в) зареєструвати своє право власності на нерухомість; г) використовувати майно як забезпечення кредиту (іпотеки); д) зареєструвати право оренди чи інше спеціальне право; ж) проведення кадастрової зйомки та отримання кадастрового номера тощо.

По-друге, податкова виставляє електронний рахунок на сплату майнових податків. Для цього платник має здійснити запит або у своєму е-банкінгу, або у персональному податковому кабінеті MyTax. Платнику податків не потрібно самостійно заповнювати реквізити для оплати. Він може, за необхідності, відкоригувати суму та сплатити податок до відповідного бюджету. По-третє, державні органи використовують цифрові продукти та сучасне обладнання для перевірки цільового використання земельних ділянок та обстеження ситуації з об’єктами незавершеного будівництва. У Фінляндії ставки податку на нерухомість для цих об’єктів є значно вищими (у понад 2 рази від основної ставки) та можуть досягати 6% від вартості нерухомості у столичному регіоні.

Як відомо, в Україні майнові реєстри ще мають суттєві прогалини інформації про об’єкти нерухомості, що підтверджено результатами дослідження. Внаслідок цього бюджети територіальних громад щороку втрачають мільярди гривень. Окремі територіальні громади намагаються власними силами здійснювати інвентаризацію нерухомого майна, щоб збільшити бюджетні надходження. Хоча обмін інформацією між основними державними майновими реєстрами здійснюється, проте виникають певні розбіжності між інформацією, що міститься у інформаційній системі Державного земельного кадастру та паперовими актами про право власності на земельну ділянку. До того ж, трапляються технічні проблеми, що призводять до припинення взаємообміну відомостями між майновими реєстрами. Зазначене перешкоджає вчиненню нотаріальних та реєстраційних дій щодо нерухомого майна. Крім того, виникали збої при обміні інформацією між майновими реєстрами та базою даних Державної податкової служби – ІКС «Податковий блок», що звужувало базу оподаткування. Окремо присутні проблеми з надсиланням податкових повідомлень-рішень щодо сплати податку на майно платникам податкам. Кореспонденція поштою за сучасних умов є затратною, та й близько 20% податкових повідомлень-рішень не знаходять свого адресата вчасно.

Для усунення згаданих недоліків державі необхідно покращити програмне забезпечення майнових та фіскального реєстрів і впорядкувати дані, що у них зберігаються. Важливо популяризувати використання електронного кабінету платника податків, за допомогою якого він може сплачувати податок на майно онлайн. Маючи унікальний цифровий продукт Дія, можна дублювати сповіщення та рахунок на сплату майнових податків, що додало б зручності у їх сплаті. Використовуючи сучасне цифрове середовище держава спроможна створити умови для підвищення фіскальної результативності оподаткування. Адже кожна гривня від сплачених податків має працювати на нашу спільну перемогу.

Ця публікація була підготовлена за підтримки Європейського Союзу і його держав-членів Німеччини, Польщі, Данії та Словенії. Зміст цієї публікації є виключною відповідальністю її авторів та не може жодним чином сприйматися як такий, що відображає погляди Програми «U-LEAD з Європою», уряду України, Європейського Союзу і його держав-членів Німеччини, Польщі, Данії та Словенії.

Микола Пасічний Микола Пасічний , професор кафедри фінансів Державного торговельно-економічного університету, експерт Growford Institute
Читайте головні новини LB.ua в соціальних мережах Facebook, Twitter і Telegram